4 Етап - узагальнення індивідуальних оцінок перспектив розвитку торговельного підприємства.
Узагальнена оцінка перспектив розвитку підприємства може бути отримана за допомогою такої формули:
де БО, - бальна оцінка перспектив зростання і-го показника (чинника виживання);
Зі - значущість і-го показника для загальної оцінки можливості виживання;
п- загальна кількість показників оцінки.
Чим більше значення має узагальнюючий коефіцієнт, тим кращі перспективи зростання має підприємство.
4. Дослідження стану зовнішнього середовища підприємства та його сприятливості для виходу з кризового стану
Невід'ємною складовою частиною діагностики кризових явищ та загрози банкрутства є моніторинг стану зовнішнього середовища підприємства та прогнозування очікуваних змін у ньому.
Поняття "зовнішнє середовище" (environment) увійшло до складу об'єктів дослідження в 60—70 роках XX століття разом з концепцією стратегічного управління, його виокремлення від оперативного.
У сучасній економічній літературі зовнішнє оточення підприємства розглядається як складна багаторівнева структура, елементи кожного рівня якої формуються під впливом власних (специфічних) факторів та різноманітним чином (за силою та напрямом) впливають на діяльність підприємства .Прийнято виокремлювати два рівні зовнішнього оточення:
1. Загальне оточення (макросередовище), яке включає до свого складу глобальні чинники, що віддзеркалюють соціально-економічні відносини у суспільстві.
2. Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює чинники, які здійснюють безпосередній вплив на конкретне торговельне підприємство. Традиційно прийнято розглядати такі групи чинників, як покупці, постачальники, конкуренти, наймані працівники, власники капіталу, контактні аудиторії, державні установи.
Здебільшого макросередовище не має специфічного впливу на окремо взяте підприємство, але ступінь впливовості на окремі підприємства різний, що обумовлюється відмінностями як у сферах діяльності, так і у внутрішньому стані (потенціалі) підприємств. Макросередовище визначає загальні умови підприємницької діяльності, атмосферу бізнесу, впливає на чинники мікросере-довища та через них (опосередковано) на розвиток підприємства.
На відміну від макрорівня чинники оперативного середовища більш піддаються впливу з боку підприємства, причому ступінь цього впливу залежить від стабільності становища підприємства на ринку.
Концептуальна модель проведення аналізу зовнішнього середовища
І етап. Структурування зовнішнього середовища підприємства, визначення найвагоміших елементів (чинників), що потребують дослідження.
1 група - чинники, взаємопов'язані з діяльністю підприємства, вплив яких з часом може суттєво змінюватися. Це умови, які формуються під впливом змін попиту, діяльності конкурентів, зміни на ринку ресурсів, тощо. Ця група чинників є найбільш динамічною і посідає особливе місце в загальній системі.
2 група - чинники, характер впливу яких на діяльність підприємства з часом суттєво не змінюється. Це зміни політичної ситуації в державі, соціально-економічні чинники макрорівня, рівень розвитку культури, демографічні зміни тощо.
3 група - специфічні чинники, дослідження яких дає можливість оцінити потенційні можливості розвитку підприємства, напрями диверсифікації діяльності в інших галузях та на інших ринках, виявити можливість появи нових конкурентів з інших сфер діяльності тощо. Склад цієї групи чинників формується в кожному окремому випадку залежно від специфіки підприємства та ринку його діяльності.
Доцільність виокремлення цієї групи чинників полягає в тому, що підприємство змушене контролювати ситуацію за межами власної діяльності, бо, як правило, саме там виникають проблеми, які впливають на подальший розвиток підприємства.