Специфіка принципів виховання

Принципи виховного процесу (принципи виховання) - це загальні вихідні положення, у яких виражені основні вимоги до змісту, методам, організації виховного процесу. Вони відбивають специфіку процесу виховання, і на відміну від загальних принципів педагогічного процесу, розглянутих нами вище, це загальні положення, якими керуються педагоги при рішенні виховних завдань. Охарактеризуємо вимоги, пропоновані до цих принципів.

1. Обов'язковість. Принципи виховання - це не рада, не рекомендація; вони вимагають обов'язкового й повного втілення в практику. Грубе й систематичне порушення принципів, ігнорування їхніх вимог не просто знижують ефективність виховного процесу, але підривають його основи. Вихователь, що порушує вимоги принципів, усувається від керівництва цим процесом, а за грубе й навмисне порушення деяких з них, як, наприклад, принципів гуманізму, поваги до особистості, може бути притягнутий навіть до судового переслідування.

2. Комплексність. Принципи несуть у собі вимога комплексності, що припускає їх одночасне, а не почергове, ізольоване застосування на всіх етапах виховного процесу. Принципи використовуються не в ланцюжку, а фронтально й всі відразу.

3. Рівнозначність. Принципи виховання як загальні фундаментальні положення рівнозначні, серед них немає головних і другорядних, таких, що вимагають реалізації в першу чергу, і таких, здійснення яких можна відкласти на завтра. Однакова увага до всіх принципів запобігає можливим порушенням плину виховного процесу.

У той же час принципи виховання - це не готові рецепти, а тим більше не універсальні правила, керуючись якими вихователі могли б автоматично досягати високих результатів. Вони не заміняють ні спеціальних знань, ні досвіду, ні майстерності вихователя. Хоча вимоги принципів однакові для всіх, їхня практична реалізація личностно обумовлена.

Принципи, на які опирається виховний процес, становлять систему. Існує й існувало багато систем виховання. І природно, характер, окремі вимоги принципів, а іноді й самі принципи не можуть залишатися в них незмінними.

Принципи виховання

Принцип — це керівне положення, основна вимога до діяльності й поводження. Принципи виховання — це система основних вимог, що визначають зміст, організацію й методи виховного процесу. Принципи виховання випливають із закономірностей виховання.

До основних принципів виховання відносять:

Принцип цілеспрямованості — вся виховна робота підкоряється загальній меті й ідеалам виховання в українському суспільстві, що зрозуміла й сприймається як педагогами, так і вихованцями; у роботі відсутня стихійність, вона носить конкретний, перспективний характер.

Принцип виховання особистості в колективі — тільки в колективі, завдяки спілкуванню, індивід стає особистістю. Згуртований, діяльний колектив сприяє формуванню у вихованців різноманітних якостей: моральних, духовних, а також створює умови для найбільш повної реалізації їхніх можливостей і здатностей.

Принцип систематичності й послідовності у вихованні — формування у вихованців світогляду, переконань, ідеалів, інтересів, морально-вольових і інших якостей неможливо, якщо виховний процес будуть носити епізодичний, а не системний характер. Ефективність виховного процесу залежить від безперервності й послідовності педагогічного впливу на вихованців.

Принцип поваги особистості дитини з розумною вимогливістю до нього — головний принцип гуманістичної педагогіки. Він припускає встановлення доброзичливих, поважних відносин між педагогом і вихованцем. Свідченням поваги до особистості школяра є також розумна вимогливість до нього, що виключає використання будь-яких виховних засобів, що принижують достоїнство учня. Повага й вимогливість — дві взаємозалежні категорії.

Принцип опори на позитивні сторони особистості — педагог повинен бачити у вихованці не тільки негативні, але в більшій мері позитивні якості, сторони й, розвиваючи їх, переборювати негативні. Суцільно «негативних», як і стопроцентно «позитивних», людей не буває. Вихованці, яким часто нагадують про їхні недоліки, починають зневірятися в себе, свої сили й можливості.

Принцип гуманізації виховання. Від вимагає: 1) гуманного відношення до особистості вихованця; 2) поваги його прав і воль; 3)пред'явлення вихованцеві посильних і розумно сформульованих вимог; 4) поваги до позиції вихованця навіть тоді, коли він відмовляється виконувати пропоновані вимоги; 5) поваги права людини бути самим собою; 6) доведення до свідомості вихованця конкретних цілей і виховання; 7) ненасильницького формування необхідних якостей; 8) відмови від тілесних і інших принижуючих честь і достоїнство особистості покарань; 9) визнання права особистості на повну відмову від формування тих якостей, які за якимись причинами суперечать її переконанням (гуманітарним, релігійним і ін.).

Принцип обліку вікових і індивідуальних особливостей — припускає знання й облік педагогом особливостей фізичного розвитку, темпераменту, чорт характеру, інтересу й інших якостей кожного вихованця. Особливо уважно вихователі стежать за зміною головних особистісних якостей - спрямованості ціннісних ориентаций, життєвих планів діяльності й поводження, оперативно коректують процес виховання, направляючи його на задоволення особистісних і суспільних потреб.

Принцип сполучення педагогічного керівництва з ініціативою й самодіяльністю учнів — означає, що вихованці беруть безпосередню участь у плануванні й організацій заходів у школі, класі, контролі за їхнім виконанням і оцінці досягнутих результатів.

Принцип комплексного підходу до виховання — це всебічне охоплення, гармонійний розвиток всіх сторін особистості школяра: розумового, фізичного, морального, трудового, эстетического.

Принципи, на які опирається процес виховання, становлять систему. У цей час у цю систему включають і такі принципи, як народності, демократизації, этнизации, культуросообразности й інші.