Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Варіант 20 (7 задача з нової методички).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
132.75 Кб
Скачать

7. Розрахунок теплообмінних апаратів

Завдання 7. Визначити необхідну площу поверхні та кількість водо-водяних теплообмінників. Кількість переданого тепла Q=290000 Вт. Рух теплоносіїв по схемі протитечія. Температури на вході: 100 ОС, t1=6 ОС. Температури на виході: 70 ОС, Gt = 2.8 кг/с. Діаметер трубок dтр=14 мм, опір теплопередачі трубок Rтр=0,00001 мС/Вт, .

Рішення.

1. Знаючи втрату теплоносія Gt і кількість теплоти Q визначаємо температури теплоносіїв на виході ( ) з теплообмінного апарата

t = 30.7

2. Визначимо витрату теплоносія GT

3. Задавши швидкість теплоносія на рівні 1÷1,5 м/с визначаємо орієнтовну площу «живого» перерізу трубок та міжтрубного простору, м2

4. Задаємо конструктивні характеритстики теплообмінного апарата (наприклад зовнішній розмір та кількість трубок), додаток З. У нашому випадку, для теплообмінників типу ОСТ 34-588-68 №3 зовнішній діаметр 76 мм, кількість трубок 7 шт. Площа трубок 0,00108 м2, площа міжтрубного простору 0,00233 м2 площа поверхні теплообміну 1,31 м2. Еквівалентний діаметр міжтрубного простору dмтр=16,4 мм, Визначаємо швидкість руху кожного теплоносія біля теплообмінної поверхні, м/с

16

5. Визначаємо коефіцієнти теплообміну з боку кожного теплоносія, Вт/мС

– середня температура гріючого теплоносія.

, Вт

– середня температура нагрівного теплоносія.

, Вт

6. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі, Вт/мС

.

7. Задавши схему підводу і відводу теплоносів (протитечія) визначаємо розрахункову різницю температур, ОС

.

8. Визначаємо необхідну площу поверхні нагріву теплообмінника, м2

.

9. Визначаємо необхідну кількість теплообмінників, шт

Після округлення в більшу сторону робимо висновок, що необхідно встановити 2 секції теплообмінників типу ОСТ 34-588-68 №3.

17

8. Розрахунок масообмінних апаратів

Завдання 8. Знайти витрати абсорбенту (Lp), висоту активної зони (h) і кінцеву концентрацію адсорбованого газу в рідині ( ), якщо: діаметр абсорбера 0.9 м; питома поверхня контакту фаз 3.6 м-1; коефіцієнт масопередачі рідини 0,003 м/с; 60, 220 - відповідно початкова концентрація та концентрація газу в рідині в умовах динамічної рівноваги, кмоль/м3; витрати газоповітряної суміші 1500 м3/год; коефіцієнт масопередачі газової фази 0,28 м/с; 1.3 , 0.1 ,

0,06- відповідно початкова, необхідна кінцева концентрація та концентрація газу в повітрі в умовах динамічної рівноваги, кмоль/м3.

Розв’язок

1. Знаходимо середньологарифмічне значення рушійної сили для газової фази

= - = 1.3 – 0.06 = 1.24 кмоль/м3

= - = 0.1 – 0.06 = 0.04 кмоль/м3

= = 0.349 кмоль/м3

2. Знаходимо площу перерізу абсорбера за його діаметром

Fab = = = 0.636 м2

3. Розраховуємо необхідну швидкість абсорбції по газовій фазі, кмоль/сек

Gab = ( ) = (1.3 – 0.1) = 0.500

4. Знаходимо висоту активної зони абсорбера, м

h = = = 2.235

5. Визначаємо середньологарифмічне значення рушійної сили для рідини

= = = 32.6 кмоль/м3

6. Знаходимо кінцеву концентрацію адсорбованого газу в рідині

Δ = - = 220 – 60 = 160 кмоль/м3

Якщо задати = 219то Δ = - = 220 – 219= 1кмоль/м3

= = = 31.3 кмоль/м3

Оскільки відхилення отриманого від середньологарифмічного значення рушійної сили за п.5 невелике– кінцева концентрація підібрана вірно.

7. Визначаємо витрати абсорбента, м3/год

= = = 11.321

18

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра теплогазопостачання та вентиляції

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]