5. Контроль використання трудових ресурсів.

В умовах повного господарського розрахунку підприємств повинна діяти чітка система контролю, спрямована на підвищення відпові­дальності всіх працівників трудових колективів, що забезпечує вияв­лення результатів роботи виробничої ланки, кожного виконавця. Така система контролю дозволяє оцінити рівень діяльності відповідного підрозділу й індивідуального виконавця.

Система управління якістю праці визначається розробленим на підприємстві стандартом, що є нормативним документом і має силу правових норм.

Контроль якості праці внутрішньогосподарських ланок і їхніх виконавців у сис­темі бездефектної праці здійснюється за допомогою постійного само­контролю виконавців і організації оперативного контролю з боку кері­вництва.

Оцінка якості праці проводиться за допомогою відповідних показників, склад яких визна­чається конкретно для кожного підрозділу і виконавця з урахуванням специфіки виконаних робіт і виходячи з їхніх функціональних обов’язків, обумовлених посадовими інструкціями і тарифно-кваліфі­каційними довідниками.

За високу оцінку якості праці як окремих виконавців, так і внут­рігосподарських підрозділів приймається вихідний місячний коефіці­єнт якості, дорівнює одиниці. Відхилення як працю (при невиконанні відповідного завдання) класифікується як коефіцієнт зниження. Крім того, до відхилень, що впливають на якість праці, відносяться пред'яв­лені і визнані претензії від інших підрозділів підприємства.

Об’єктивність оцінки, якості праці забезпечується Положенням про структурні ланки і посадові інструкції, планування на звітний період конкретних завдань і своєчасним доведенням їх до виконавців, постійним контро­лем виконання планових завдань і різних службових доручень, об'єк­тивним обліком результатів праці, зв’язком оцінки якості праці із сис­темою госпрозрахункових показників і підведенням підсумків соціалі­стичного змагання, відповідністю розміру заохочення кінцевим ре­зультатам праці, забезпеченням гласності, наочності і порівнянності оцінок якості праці підрозділів і конкретних виконавців.

Загальна оцінка якості праці підрозділів проводиться щомісяця за класифікатором показників якості праці на підставі представлених підрозділами відповідних зведень про виконання завдань. При цьому оцінка якості праці фахівців і інших службовців усередині виробничих підрозділів, здійснюється щодня керівництвом і громадськими органі­заціями відповідних підрозділів. Оцінка якості праці робітників-відрядників і почасовиків проводиться радою бригади, майстром або відповідальним за проведенням робіт.

Моральна і матеріальна винагорода працівників підрозділів здій­снюється відповідно до досягнутими ними коефіцієнтами якості праці.

Коефіцієнт якості праці виконавців внутрігосподарських ланок підприємства визначається шляхом відрахування з вихідного коефіці­єнта якості праці, рівного одиниці, суми коефіцієнтів зниження по по­казниках якості праці підрозділів (окремих виконавців). Рівень коефі­цієнта зниження визначається диференційовано по кожному показни­ку в залежності від його важливості в діяльності підрозділів і окремих його виконавців, що впливають на загальні результати роботи підпри­ємства.

Для оцінки якості праці колективу структурних підрозділів за­стосовується наступна зразкова система показників, за кожний з яких визначені конкретні коефіцієнти зниження. До них відносяться: неви­конання плану робіт, несвоєчасне виконання заходів щодо якості; на­явність обґрунтованих внутрігосподарських претензій; порушення правил трудового розпорядку; несвоєчасне і неякісне оформлення об­лікової документації і складання звітності; порушення технологічної дисципліни, правил експлуатації і утримування устаткування; повер­нення продукції від технічного контролю й інших цехів; несвоєчасне вживання заходів по попередженню про брак працівниками технічно­го контролю; запуск у роботу матеріалів, напівфабрикатів, не минуле приймання або забракованих технічним контролем; невиконання пра­вил техніки безпеки і протипожежних заходів; несвоєчасне і неякісне виконання вказівок Держтехнагляда по усіх видах устаткування й ін.

Розроблено і додаткові оціночні показники якості праці. Так, для цехів основного і допоміжного виробництва - це невиконання плану за зниженням трудомісткості; зниження коефіцієнта змінності роботи устаткування; невиконання плану ритмічності, термінів видачі ком­плектуючих виробів і передачі їх на інші ділянки обробки за графіком виробничого відділу; недотримання кошторису витрат до утримування й експлуатації машин і устаткування; недотримання кошторису загальновиробничих витрат; несвоєчасне забезпечення цехів (ділянок) ма­теріалами, газом, стисненим повітрям, вуглекислотою, парою (для це­хів допоміжного виробництва).

Для працівників технічного контролю, що є основою контроль­ного апарата якості виробів, показниками, що характеризують якість праці, є:

• пропуск браку з вини контролера;

• несвоєчасне оформлення актів на брак і іншої документації;

• відсутність профілактичної роботи з попередження браку;

• порушення норм і правил по охороні праці;

• не­задовільний стан робочого місця;

• недбале збереження вимірювального інструмента і приладів;

• порушення трудової дисципліни; наявність претензій по затримці приймання деталей, вузлів, виробів.

Для характеристики якості праці робітників доцільно застосову­вати такі показники: наявність непоправного браку; наявність поправ­ного браку, виявленого в інших цехах і усередині цеху; здача продук­ції з другого пред'явлення; порушення технологічної дисципліни; не­задовільне збереження і транспортування продукції, що викликають зниження її якості з вини робітника; порушення правил техніки безпе­ки, трудової дисципліни; невиконання змінного завдання або особис­того виробничого плану; недотримання установлених вимог культури виробництва, організації робочого місця.

Оцінка роботи служб управління підприємством проводиться з урахуванням реалізації завдань по підвищенню якості роботи, виходя­чи з виконуваних ними функцій.

В обов'язок технічних служб підпри­ємства включаються заходи, зв’язані з поліпшенням якості; розробкою і впровадженням прогресивних норм витрати матеріальних і трудових ресурсів; впровадженням у виробництво прогресивного устаткування, виготовленням високоякісного оснащення і пристосувань; розробкою нормативів запасів і норм зносу при експлуатації інструментів і пристосувань. Виробничі служби здійснюють оперативний контроль за ходом виробництва, за виконанням планів-графіків виготовлення ви­робів.

Служби матеріально-технічного постачання займаються питан­нями своєчасного одержання якісних матеріалів від постачальників, організації збереження і складування матеріальних цінностей, видачі матеріалів споживачам у межах лімітів і затверджених норм, забезпе­чення якісного збереження, упакування і відвантаження готової про­дукції. Служба технічного контролю здійснює контроль за якістю ма­теріалів, що надходять на підприємство, і комплектуючих виробів, за якістю продукції на всіх стадіях виробництва (самоконтроль, міжопераційний і інспекційний контроль), робить оперативний аналіз внутрі­виробничого браку, рекламацій споживачів і дефектів виробничого процесу.

Обчислювальний центр веде рішення задач у підсистемі управ­ління якістю, забезпечуючи одержання інформації про якість праці і продукції.

Особливу роль у внутрігосподарському контролі відіграють еко­номічні служби, що дають узагальнюючу оцінку виробничо-господарської діяльності підрозділів усіх рівнів управління.

Економічні служби в процесі здійснення контролю розробляють оптові ціни на знову створені вироби, систему бездефектної праці, йо­го оплати, систему матеріальних стимулів, забезпечують контроль за своєчасністю і повнотою одержання з покупців (замовників) надбавок за продукцію вищої категорії якості, проведення автоматизованого контролю виконання технічних заходів, планів-графіків і інших доку­ментів з питань якості праці.

Для визначення якості праці служб (відділів), їхніх груп (бюро) і виконавців на підприємстві встановлюються для кожного з них показ­ники якості роботи і коефіцієнти їхнього зниження.

Для характеристики якості праці економічних служб доцільно за­стосовувати наступні показники: невиконання наказів і розпоряджень керівництва підприємства, відділів (служб); наявність обґрунтованих претензій від підрозділів усередині підприємства; несвоєчасне пред­ставлення звітності; недостовірна інформація про виконання робіт: ро­зробка і затвердження планів, оптових цін на нові вироби; невиконан­ня плану по росту продуктивності праці через перевищення чисельно­сті в порівнянні з планом; неприйняття заходів для забезпечення ви­конання плану до зниження трудомісткості; неприйняття заходів для недопущення перевитрати фонду заробітної плати; відсутність конт­ролю за позитивним співвідношенням росту продуктивності праці і заробітної плати; несвоєчасне пред'явлення рахунків за відвантажену продукцію; несвоєчасна видача заробітної плати; зростання дебіторсь­кої заборгованості в порівнянні з фактичною за попередній місяць; не­своєчасне і неякісне оформлення арбітражних справ, що принесли збиток підприємству.

Для оцінки якості праці внутрівиробничих підрозділів і окремих виконавців в економічну раду підприємств відповідальні виконавці ві­дповідних внутрігосподарських підрозділів представляють в установ­лені терміни необхідну інформацію з заповненням наступних реквізи­тів: підрозділ (цех, ділянка, бригада), прізвище й ініціали, табельний номер, професія (посада), коефіцієнти зниження по числах поточного місяця, загальні коефіцієнти зниження і якості праці за місяць.

Показники якості праці розглядаються в радах трудових колекти­вів відповідних підрозділів з визначенням розмірів матеріального і морального стимулювання з наступним представленням цих матеріа­лів в економічну раду підприємства. Як контрольний документ підви­щення ефективності і якості роботи служить комплексний особовий рахунок, у якому знаходять висвітлення результати використання в процесі виробництва конкретних матеріальних і трудових ресурсів.