
- •Практичне заняття № 1
- •Додаток до практичного №1
- •Завдання:
- •Напрями
- •Програма первинної профілактики вживання психоактивних речовин
- •Короткий опис тем ппп
- •Тема 1. Поняття про здоровий спосіб життя.
- •Тема 2. Причини вживання тютюну та наркотиків.
- •Тема 4. Тиск реклами алкоголю та тютюну.
- •Тема 5. Груповий тиск.
- •Тема 6. Аналіз поведінки, пов'язаної з вживанням пв.
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 3
- •Додаток до практичного №3 Паспорт соціальної інфраструктури мікрорайону -
- •Індивідуальна картка учня
- •Соціально-педагогічна характеристика учня
- •Лист обстеження дитини
- •Характеристика підлітка групи ризику
- •Алгоритм вивчення сім'ї
- •Анкета взаємин в сім'ї
- •Соціальний паспорт сім'ї групи ризику
- •Орієнтовна структура соціального паспорту класу
- •Соціальний паспорт мікрорайону
- •Діагностика особистості та її соціальних зв'язків Методика "Недописана теза "
- •"Недоліки - продовження переваг "
- •"Що я полюбляю? Що я не люблю? "
- •"Фантастичний вибір"
- •"Недописаний лист"
- •"Мій Всесвіт"
- •"Референтні особи"
- •Анкета "я і мої друзі"
- •Типова технологія вирішення конкретної соціально-педагогічної проблеми:
- •Практичне заняття № 4
- •Практичне заняття № 5
- •Додаток до практичного №5 Технологія створення груп взаємодопомоги людей, віл-їнфікованих та хворих на снід
- •Як може відбуватися зустріч групи:
- •Теми для самостійного опрацювання
- •Додаток до теми №2 Проект "Центр інформації та реабілітації"
- •Етапи реалізації проекту
- •Ресурсна база
- •Очікуваний результат проекту
- •2. "Пам'ятка роботодавцю"
- •Шановний роботодавцю!
- •II. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості для потреб роботодавців.
- •III. Пропозиції роботодавцю щодо надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
- •IV. Тимчасова зайнятість.
- •V. Запрошуємо до участі у Всеукраїнському конкурсі "Кращий роботодавець року".
- •VI. Статистична звітність: умови та терміни її подання.
- •Додаток до теми№5 Програма психотерапевтичної підтримки дітей, які постраждали від домашнього насильства
- •Додаток до теми №6
- •Автор а.Мошкарова і. Корисні поради:
- •II. Умови вибору професії.
- •III. Питання, які найчастіше зустрічаються на співбесіді.
- •Додаток до теми №7
- •Створення бази даних змі та визначення цільової аудиторії.
- •Визначення подій або заходів, які варто висвітлити у змі
- •Організаційний буклет - стисла інформація про вашу мго
- •Прес-релізи і робота з агенціями новин
- •Зробіть свої новини важливими
- •Прес-конференції
- •Матеріали прес-конференції
- •Починайте вчасно
- •Завершення прес-конференції
- •Планування програми
Додаток до практичного №5 Технологія створення груп взаємодопомоги людей, віл-їнфікованих та хворих на снід
Крок 1 - зупиніться та поміркуйте:
про можливі труднощі і перешкоди (витрати часу, сил, грошей, реакція вашої родини тощо);
переваги, які дає група (підтримка, допомога, якої не було, нові друзі, задоволення від допомоги, нове заняття та інше); порівняйте - що переважає?
Крок 2 - знайдіть однодумців. Хто може допомогти їх знайти?
друзі, сусіди, сім'я;
дільничний лікар, медична сестра;
* працівники громадських організацій, ресурсних центрів. Де розмістити оголошення?
* у міській (районній) професійній газеті (яіоцо вона є), в газеті безкоштовних об'яв;
на місцевому радіо і телебаченні;
у лікарні, центрі СНІДу, бібліотеці, консультації.
Крок 3 - зберіться разом та обговоріть:
внесок кожного в роботу групи;
кого приймати до групи;
цілі групи;
чим ви будете займатися на зустрічах групи;
чи необхідна конфіденційність;
чи потрібні групі спеціалісти, які саме;
як часто і де будуть відбуватися зустрічі групи;
правила та обмеження для членів групи.
Правила, які ви відпрацьовуєте, можуть протягом роботи змінюватися.
Крок 4 - вчитися в інших.
Знайдіть інші групи, вивчіть їхній досвід, установіть з ними контакт.
Крок 5 - намагайтеся створити комфортну та приємну атмосферу:
проводьте зустріч у затишному приміщенні, куди легко добиратися;
потурбуйтеся про те, щоб кожен із членів групи знав дорогу до місця зустрічі;
потурбуйтеся, щоб до приміщення під час роботи групи не заходили сторонні особи;
якщо дозволить кількість осіб у групі, сідайте у коло; нехай кожний відрекомендується так, як він хоче, щоб до нього зверталися інші члени групи; організуйте чай, каву, прохолодні напої; давайте людям час познайомитися між собою, робіть перерви для неформального спілкування. З моменту створення групи вам потрібно серйозно замислитися, чого ви бажаєте досягти?
Не поспішайте на перших зустрічах остаточно сформулювати цілі групи, особливо, якщо між вами немає повної згоди. Краще спочатку визначте нескладні завдання, з якими всі згодні, а у процесі розвитку групи змінюйте та ускладнюйте їх.
Працюйте над визначенням реальних цілей:
складіть список цілей, які висувають перед собою інші групи, обговоріть їх з членами своєї групи;
зателефонуйте учасникам зборів і попросіть прийти зі своїми ідеями;
розробіть коротку анкету, щоб ознайомитися з позиціями членів групи;
* скористайтеся методом "мозкового штурму". Які цілі може ставити перед собою група?
захист анонімності членів групи, можливість зустрічатися і обговорювати свої проблеми;
сприяння встановленню взаєморозуміння між ВІЛ-інфікованими та персоналом медичних закладів;
надання моральної підтримки учасникам групи;
збирання й повідомлення інформації про нові ліки, наукові досягнення, законодавство та інші актуальні питання.
Чим може займатися група?
Більшість груп обирають для себе такі види діяльності:
регулярні зустрічі для взаємної підтримки;
телефонний зв'язок між членами групи;
обмін інформацією;
спільні заходи, навчальні, оздоровчі та інші заняття для членів групи;
допомога тим, хто не може брати участь у роботі групи;
боротьба за зміни у державних (регіональних) службах, корисних для групи;
запрошення на зустрічі фахівців-лекторів.
Як організувати діяльність груп? Основні правила організації групи на першому етапі:
розподіляйте обов'язки рівномірно;
намагайтеся обговорювати витрати;
надавайте кожному можливість брати участь у прийнятті рішення;
* якщо хтось пропустив зустріч, проінформуйте його (її) про ухвалені на цій зустрічі рішення;
передбачайте час на обговорення організаційних питань і дискусій;
приділяйте особливу увагу новим членам групи;
* якщо потрібно ухвалити важливе рішення, плануйте для цього окрему зустріч.
Серед основних правил, необхідних для нормального існування різних груп, такі:
дотримання конфіденційності;
повага до свого і чужого часу;
розподіл обов'язків,
Чи потрібен групі лідер?
Хоча група грунтується на самокеруванні, необхідно працювати над її структурою та допомагати членам групи оволодіти навичками ефективної роботи. Ініціатором групи може бути один із її членів, який має спільну для всіх проблему, або людина, котра володіє технікою утворення і ведення групи - психолог, медичний працівник, соціальний працівник, інші.
З якими труднощами часто зіштовхуються лідери груп взає-мопідтримки:
замкнутість та інертність членів групи, небажання, неготовність спілкуватися;
надмірна балакучість деяких учасників;
домінування в розмові декількох членів, об'єднаних спільним інтересом, який необов'язково розділяють інші члени групи;
деструктивна поведінка - брутальність, безтактність, пасивна агресивність, особисті випади тощо;
нездатність лідера обговорювати з групою власні проблеми.
Навички, необхідні лідеру, полягають в тому, щоб:
допомогти членам групи відчути себе в безпеці, відверто висловити свої почуття, розповісти про проблеми, поділитися досвідом;
створити атмосферу, у якій члени групи відчують взаємну підтримку;
допомогти членам групи зрозуміти, що їх поєднує, а також визнати неминучі розходження і навчитися переборювати конфлікти, що виникають;
* не дозволяти групі віддалятися від теми і порушувати правила;
* надавати кожному можливість брати участь у розмові.
Лідер не повинен:
* аналізувати, пояснювати і тлумачити особисті проблеми учасника;
* давати поради, якщо про це не просять;
* тиснути на члена групи заради висловлення власних думок; ображати будь-кого із членів групи; оцінювати методи лікування;
* дозволяти порушувати правила групи, залишаючи це без уваги і відповідних наслідків; ставати на певну сторону в конфлікті між членами групи.
Лідер повинен знати:
* у яких випадках потрібне втручання;
* як працювати з "важкими" учасниками;
* як може відбуватися зустріч групи;
* методи формування групи.