Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 27пробний маркетинг.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
68 Кб
Скачать
☆
  1. Різновиди пробного маркетингу

Виділяють три основних різновиди пробного маркетингу:

стандартний,

контрольований

модельований.

Стандартному пробному маркетингу (його ще називають стандартною процедурою пробного маркетингу) властиві ті ж основні методичні принципи, на яких будується звичайний натурний експеримент, що проводиться у всіх галузях науки і, зокрема в економіці.

Особливості стандартного пробного маркетингу:

а) для проведення пробного маркетингу відбирається обмежена територія (зазвичай два міста, типові для даної країни);

б) оскільки пробний маркетинг - не просто дослідження, а одночасно первинна реалізація товару на ринку (це різко підвищує відповідальність за одержувані результати і пропоновані рекомендації), замовник має видати чітке завдання на реалізацію цього різновиду маркетингового дослідження, ясно вказавши завдання пробного маркетингу, форму, в якій його слід провести;

в) замовник повинен неодмінно узгодити з дослідником методику вимірювання результатів пробного маркетингу, іншими словами, якщо обумовлено, що пробні продажі будуть проводитися за вибіркою з 40-50 магазинів і вимірюватися за загальним числом покупок, то отримані результати повинні розглядатися як відповідні визначеним критеріям;

г) також чітко необхідно обговорити й узгодити із замовником терміни проведення пробного маркетингу. Дослідження має тривати досить довго, щоб дещо «зняти» ефект новизни товару, нових форм стимулювання його збуту. Але в той же час воно не повинно бути занадто тривалим, щоб конкуренти не встигли створити аналог відповідного товару і раніше випустити його на ринок (на прикладі досліджень, які проводяться на Заході, встановлено, що оптимальний термін здійснення пробного маркетингу для швидко оновлюваних товарів широкого вжитку - 8-12 місяців; саме в такі терміни можна одержати впевненість у достовірності прогнозу).

Основна відмінність контрольованого пробного маркетингу від стандартного полягає в тому, що за допомогою спеціалізованих дослідних компаній, які мають дистриб'юторську мережу, через яку здійснюється реалізація товарів (дистриб'ютори при проведенні пробного маркетингу спеціально заохочуються), здійснюється спроба одержати відносно чистий ефект впливу експериментальної змінної шляхом ретельного вирівнювання інших умов проведення експерименту.

Основною перевагою подібного експерименту є те, що компанія-замовник сама визначає необхідне число мага­зинів, їх географічне розташування. Компанія сама доставляє в ці торгові точки товар, регулює його розміщення на прилавках, застосовує необхідні форми стимулювання збуту тощо. До основного недоліку контрольованого проб­ного маркетингу належить та обставина, що збутові канали дистриб'юторів можуть не відповідати тим каналам, які використовуються фірмою в безпосередній практичній роботі. А згодом може виникати ситуація: «А про яри забули!».

При всій привабливості методик стандартного і контрольованого пробного маркетингу їм властиві такі загальні серйозні недоліки, як складність організації дослідження; можливість запозичення конкурентами ідеї виробництва відповідного товару.

Тому в останні роки більш популярною стає модельована методика пробного маркетингу, що являє собою різновид пробного маркетингу як уявного експерименту.

Процедура проведення модельованого пробного маркетингу, посилаючись на дослідження Дж. Хемілтона:

«Стадія 1. З підходящими респондентами входять у контакт і ретельно відбирають їх. «Підходящі» означає тут, що респонденти повинні відповідати демографічним і/або споживчим характеристикам цільової групи (наприклад, матері немовлят).

Стадія 2. Відібрані респонденти запрошуються на перегляд пробного випуску телепрограми (або нового журналу), де їм показують одне-два рекламних оголошення, що стосуються нового товару (наприклад, пелюшки для немовлят).

Стадія 3. Респондентам надається можливість придбати новий товар в «лабораторному» імпровізованому магазині, де вони можуть платити грошима, що видаються їм спеціально або повертаючи видані купони. Ситуація спланована так, щоб респонденти змушені були витратити при покупці хоча б невелику частину власних грошей.

Стадія 4. Респонденти забирають придбаний товар додому і користуються ним, як вони роблять звичайно. їм не повідомляють, що це досліджуваний товар або що пізніше їх будуть розпитувати про нього. Для споживання товару надається час, що відповідає тому, який звичайно витра­чають при споживанні подібного товару.

Стадія 5. З тими респондентами, які придбали випробовуваний товар, знову входять у контакт і просять оцінити його достоїнства. Оцінка звичайно включає вимірювання ставлення до товару, заяву про те, чи має намір респондент вдруге придбати даний товар, та ймовірний обсяг використання. Оцінка також включає можливість повторно придбати випробовуваний товар.

Стадія 6. Отримана величина - відсоток респондентів, які вирішили спробувати новий сорт товару, - використовується для оцінки частки в цільовій групі потенційних споживачів, які спробували б придбати новий товар, якщо про нього було б відомо і була можливість знайти його в магазинах, де ці люди звичайно роблять покупки. Оцінка фірмою-замовником ефективності реклами і збуту товару разом з відсотком респондентів, «які купили» дозволяють судити про число тих, хто дійсно придбає даний товар».

Природно, результати пробного маркетингу, отримані в «лабораторних» умовах на основі досить малої вибірки респондентів, будуть певною мірою відрізнятися від тих, що одержують при проведенні натурного пробного маркетингу. Проте вони дозволяють визначити тенденцію. Зараз великі західні фірми нерідко поєднують ці дві експериментальні методики, проводячи стандартний пробний маркетинг у тих країнах (на тих ринках), які вони вважають для себе найбільш важливими, і моделювання пробного маркетингу в «неключових» країнах і на менш важливих для них ринках.

Методика експерименту, що одержала назву «пробний маркетинг», не збігається з досить широко відомим методом «прямого маркетингу». Останній не є дослідним методом. Прямий маркетинг (одноступінчастий продаж) - це один з методів поширення, стимулювання збуту товарів.

Він існує уже більше ста років, з моменту появи каталогів фірм «Уорд» і «Сіре» посилкової торгівлі.