16 Питання

Сутність і завдання дидактики, її категорії

Дидактика – галузь педагогіки, яка досліджує навчання на найбільш загальному рівні – теоретичному. Це педагогічна теорія навчання яка дає наукове обґрунтування його змісту методів і організаційних форм.

Об’єктом дидактики є навчання як особливий вид діяльності спрямований на передачу підростаючим поколінням соціального досвіду, його засвоєння творче відтворення.

Крім завдання описувати і пояснювати процес навчання й умови його реалізації, завданням дидактики також є перетворення та удосконалення практики. Дидактика розглядає загальні положення й закономірності, властиві навчанню всіх предметів.

Основними категоріями дидактики є

• навчання

• освіта

• викладання

• учіння

• знання

• уміння

• навички

• закономірності

• принципи

• форми

• методи навчання

17 Питання

Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики на сучасному етапі

Передусім вона ґрунтується на педагогічній психології.

Як вихідний матеріал для вивчення гіпотез ,методики їх перевірки ї теоретичного обґрунтування отриманих результатів, дидактика використовує також дані анатомії і фізіології.

Важливі та різнобічні зв’язки має дидактика з теорією виховання.

Оскільки дидактика вивчає закономірності спілкування між учнями й вчителями, вона пов’язана із соціологією.

З кібернетики дидактика використовує знання про теорію управління педагогічними процесами.

Дидактика тісно пов’язана з методиками викладання окремих предметів.

Актуальними нині є посилання міжпридметних і внутріпридметних зв’язків що дає змогу заощаджувати навчальний час і ефективніше формувати науковий світогляд, спираючись на філософську ідею єдності предметів і явищ.

Завдання сучасної дидактики полягає в забезпеченні ефективного навчання духовного збагачення дитини ,розвитку її активності, таланту, творчого потенціалу, здібностей до самостійного надбання нових знань, а також у створенні умов для самореалізації.

18 Питання

Сутність процесу навчання його методологічна основа і рушійна сила

Навчання –процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок.

Метою навчання є свідоме засвоєння учнями знань з основ наук.

Методологічною засадою процесу навчання є наукова теорія пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання і його можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми й методи пізнання людиною навколишньої діяльності, умови істинності пізнання.

Рушійними силами навчального процесу є його суперечності між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання, і загальним станом цього процесу, який потребує постійного вдосконалення, між досягнутими учнями рівня знань, умінь та навичок і знаннями, вміннями поставлених перед ним нових завдань, між фронтальним викладом матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння, між розумінням матеріалу й учнями.

19 Питання

Логіка навчального процесу, її компоненти і їх сутність

Логіка навчального процесу – оптимально ефективний шлях мисленнєвої діяльності людини від наявного рівня знань, умінь, навичок та інтелектуального розвитку до очікуваного, прогнозованого.

Компоненти логічного навчання

• розуміння й усвідомлення пізнавальних завдань

• оволодіння знаннями

• формування умінь і навичок

• застосування набутих знань на практиці

• аналіз і оцінювання навчальної діяльності.

Компоненти логічного навчання поділяються на три етапи

• початковий етап – розуміння й усвідомлення пізнавальних завдань зумовлений психологічними чинниками – людина мислить активно коли відчуває потребу в конкретних знаннях, гіпотетично усвідомлює важливість певних знань у професійній підготовці, їх безпосередню практичну спрямованість.

• Середнє місце в ЛНП займає етап оволодіння знаннями – туту треба виходити з особливостей мисленнєвої діяльності. Людина первісно прагне до самостійності у своїх діях, у розумовій діяльності передовсім. Важливим компонентом ЛНП є процес формування умінь і навичок – це шлях до виходу знань у практику. Цей компонент випливає з методологічної сутності процесу пізнання, в якому практикує поштовхом до пізнавальної діяльності й слугує критерієм істотності набутих знань. По – друге людина активно працює над оволодінням знаннями лише тоді коли бачить практичну, життєву цінність знань, якими володіє.

• Завершальним етапом в ЛНП є аналіз і оцінювання навчальної діяльності – вона передбачає діяльність таких функцій: навчальної, стимулювальної, виховної, діагностичної.