- •Педагогіка
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •7 Питання
- •8 Питання
- •9 Питання
- •10 Питання
- •11 Питання
- •12 Питання
- •13 Питання
- •14 Питання Принципи функціонування системи освіти в Україні. Завдання освітньо – виховних закладів системи освіти
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •19 Питання
- •20 Питання
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання
- •24 Питання
- •25 Питання
- •26 Питання
- •27 Питання
- •28 Питання
- •29 Питання
- •30 Питання
- •31 Питання
- •32 Питання
- •33 Питання
- •34 Питання
- •35 Питання
- •36 Питання
- •37 Питання
- •38 Питання
- •39 Питання
- •40 Питання
- •41 Питання
- •42 Питання
- •43 Питання
- •44 Питання
- •45 Питання
- •46 Питання
- •47 Питання
- •48 Питання
- •49 Питання
- •50 Питання
- •51 Питання
- •52 Питання
- •53 Питання
- •54 Питання
- •55 Питання
- •56 Питання
- •57 Питання
- •58 Питання
- •59 Питання
- •60 Питання
- •61 Питання
- •62 Питання
- •63 Питання
- •64 Питання
- •65 Питання
- •66 Питання
- •67 Питання
- •68 Питання
- •69 Питання
- •70 Питання
- •71 Питання
- •72 Питання
- •73 Питання
- •74 Питання
16 Питання
Сутність і завдання дидактики, її категорії
Дидактика – галузь педагогіки, яка досліджує навчання на найбільш загальному рівні – теоретичному. Це педагогічна теорія навчання яка дає наукове обґрунтування його змісту методів і організаційних форм.
Об’єктом дидактики є навчання як особливий вид діяльності спрямований на передачу підростаючим поколінням соціального досвіду, його засвоєння творче відтворення.
Крім завдання описувати і пояснювати процес навчання й умови його реалізації, завданням дидактики також є перетворення та удосконалення практики. Дидактика розглядає загальні положення й закономірності, властиві навчанню всіх предметів.
Основними категоріями дидактики є
навчання
освіта
викладання
учіння
знання
уміння
навички
закономірності
принципи
форми
методи навчання
17 Питання
Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики на сучасному етапі
Передусім вона ґрунтується на педагогічній психології.
Як вихідний матеріал для вивчення гіпотез ,методики їх перевірки ї теоретичного обґрунтування отриманих результатів, дидактика використовує також дані анатомії і фізіології.
Важливі та різнобічні зв’язки має дидактика з теорією виховання.
Оскільки дидактика вивчає закономірності спілкування між учнями й вчителями, вона пов’язана із соціологією.
З кібернетики дидактика використовує знання про теорію управління педагогічними процесами.
Дидактика тісно пов’язана з методиками викладання окремих предметів.
Актуальними нині є посилання міжпридметних і внутріпридметних зв’язків що дає змогу заощаджувати навчальний час і ефективніше формувати науковий світогляд, спираючись на філософську ідею єдності предметів і явищ.
Завдання сучасної дидактики полягає в забезпеченні ефективного навчання духовного збагачення дитини ,розвитку її активності, таланту, творчого потенціалу, здібностей до самостійного надбання нових знань, а також у створенні умов для самореалізації.
18 Питання
Сутність процесу навчання його методологічна основа і рушійна сила
Навчання –процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок.
Метою навчання є свідоме засвоєння учнями знань з основ наук.
Методологічною засадою процесу навчання є наукова теорія пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання і його можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми й методи пізнання людиною навколишньої діяльності, умови істинності пізнання.
Рушійними силами навчального процесу є його суперечності між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання, і загальним станом цього процесу, який потребує постійного вдосконалення, між досягнутими учнями рівня знань, умінь та навичок і знаннями, вміннями поставлених перед ним нових завдань, між фронтальним викладом матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння, між розумінням матеріалу й учнями.
19 Питання
Логіка навчального процесу, її компоненти і їх сутність
Логіка навчального процесу – оптимально ефективний шлях мисленнєвої діяльності людини від наявного рівня знань, умінь, навичок та інтелектуального розвитку до очікуваного, прогнозованого.
Компоненти логічного навчання
розуміння й усвідомлення пізнавальних завдань
оволодіння знаннями
формування умінь і навичок
застосування набутих знань на практиці
аналіз і оцінювання навчальної діяльності.
Компоненти логічного навчання поділяються на три етапи
початковий етап – розуміння й усвідомлення пізнавальних завдань зумовлений психологічними чинниками – людина мислить активно коли відчуває потребу в конкретних знаннях, гіпотетично усвідомлює важливість певних знань у професійній підготовці, їх безпосередню практичну спрямованість.
Середнє місце в ЛНП займає етап оволодіння знаннями – туту треба виходити з особливостей мисленнєвої діяльності. Людина первісно прагне до самостійності у своїх діях, у розумовій діяльності передовсім. Важливим компонентом ЛНП є процес формування умінь і навичок – це шлях до виходу знань у практику. Цей компонент випливає з методологічної сутності процесу пізнання, в якому практикує поштовхом до пізнавальної діяльності й слугує критерієм істотності набутих знань. По – друге людина активно працює над оволодінням знаннями лише тоді коли бачить практичну, життєву цінність знань, якими володіє.
Завершальним етапом в ЛНП є аналіз і оцінювання навчальної діяльності – вона передбачає діяльність таких функцій: навчальної, стимулювальної, виховної, діагностичної.
