
- •Педагогіка
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •7 Питання
- •8 Питання
- •9 Питання
- •10 Питання
- •11 Питання
- •12 Питання
- •13 Питання
- •14 Питання Принципи функціонування системи освіти в Україні. Завдання освітньо – виховних закладів системи освіти
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •19 Питання
- •20 Питання
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання
- •24 Питання
- •25 Питання
- •26 Питання
- •27 Питання
- •28 Питання
- •29 Питання
- •30 Питання
- •31 Питання
- •32 Питання
- •33 Питання
- •34 Питання
- •35 Питання
- •36 Питання
- •37 Питання
- •38 Питання
- •39 Питання
- •40 Питання
- •41 Питання
- •42 Питання
- •43 Питання
- •44 Питання
- •45 Питання
- •46 Питання
- •47 Питання
- •48 Питання
- •49 Питання
- •50 Питання
- •51 Питання
- •52 Питання
- •53 Питання
- •54 Питання
- •55 Питання
- •56 Питання
- •57 Питання
- •58 Питання
- •59 Питання
- •60 Питання
- •61 Питання
- •62 Питання
- •63 Питання
- •64 Питання
- •65 Питання
- •66 Питання
- •67 Питання
- •68 Питання
- •69 Питання
- •70 Питання
- •71 Питання
- •72 Питання
- •73 Питання
- •74 Питання
65 Питання
Завдання розумового виховання. Шляхи, засоби та методи розумового виховання
Основним завданням розумового виховання є озброєння учнів знанням основ наук та формування на їх основі наукового світогляду також оволодіння мисленнєвими операціями і вироблення вмінь та навичок, культури розумової праці.
Науковий світогляд – система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів.
Засоби розумового виховання:
ознайомленнями з предметами і явищами навколишнього світу
спілкування з дорослими
різні види діяльності дитини (особливо гра)
навчання (його активну роль обумовлює вихователь, він формує навички активної діяльності: слухати, чути, діяти).
Шляхи розумового виховання:
стихійне сприйняття
загальноосвітні навчально – виховні заклади
професійні навчальні заклади
засоби масової інформації
продуктивна праця
позакласна і позашкільна виховна робота
соціальна діяльність
самоосвіта
Головним методом розумового виховання є включення в активну пізнавальну діяльність.
66 Питання
Значення праці у житті людини. Завдання та принципи трудового виховання
Праця як загальна умова обміну речовин між людиною і природою, являє невідємну умову людського життя. Праця являється основою життєдіяльності і розвитку людини.
Об’єктивні умови буття пробуджують людину працювати. Праця у цьому сенсі не залежить від якої б то не було визначеної форми життя.
Завдання трудового виховання є:
формування любові до праці
підтримання працездатності
оволодіння трудовими уміннями і навичками
виховання поваги до людей і результатів праці.
Принципи трудового виховання:
єдність із загальним розвитком
розкриття індивідуальності
суспільно корисна спрямованість
різноманітність
постійність, безперервність
продуктивна праця у дитячій праці
творчий характер, поєднання зусиль розуму і рук
наступність
посильність
єдність із багатогранним життям
67 Питання
Шляхи, засоби та методи трудового виховання
Шляхи трудового виховання:
родинно побутова – трудова діяльність
перебування в дошкільних виховних закладах
заняття в загальноосвітніх закладах
заняття в професійних навчальних закладах
систематична продуктивна праця
Виховання – цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вихователя та вихованців з метою формування позитивних якостей та властивостей особистості.
Праця - основа всебічного розвитку особистості. Різноманітні види трудової діяльності розвивають у них трудові навички і вміння, вольові якості, переконання.
Завдання: формування любові до праці, глибокої поваги до людей праці, творчого і відповідного відношення до праці, як до життєво-необхідної потреби; формування трудових вмінь, навичок, культури розумової і фізичної праці, суспільно-трудової активності; підготовка до виховання необхідних і посильних видів професійної діяльності; виховання нетерпимого відношення до порушників трудової дисципліни.
Мета труд. н.-розвиток і підготовка добросовісного , відп-го, творч-го выд-ня до різних видів труд. д-ті, накоп-ня труд-го,проф.-гшо досвіду як умови вик-ня наваж-их обовязкыв Людини.
Напрямки розвитку трудового навчання: гуманізм, створення умов для розвитку задатків; демократизм (врахування вікових особливостей та врахування індивідуальності учня); диференційованість (передбачає індивідуальне та подвійне поєднання репродуктивної та продуктивної праці).
Види праці: навчальна, спрямована на пізнання учнями дійсності; вивчення способів перетворення світу; вироблення матеріальних благ, благ духовної культури, самообслуговування; суспільно-корисна праця.
Організація праці: підготовка (відбір трудових об'єктів); планування (визначення конкретних завдань); укладання договорів; організація і розподіл обов'язків; показ практичних вмінь; регулювання (стимулювання); оцінка.
Форми трудового навчання: шкільні майстерні; виробничі комбінати, заводи, цехи; гуртки, кооперативи.