
- •Педагогіка
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •7 Питання
- •8 Питання
- •9 Питання
- •10 Питання
- •11 Питання
- •12 Питання
- •13 Питання
- •14 Питання Принципи функціонування системи освіти в Україні. Завдання освітньо – виховних закладів системи освіти
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •19 Питання
- •20 Питання
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання
- •24 Питання
- •25 Питання
- •26 Питання
- •27 Питання
- •28 Питання
- •29 Питання
- •30 Питання
- •31 Питання
- •32 Питання
- •33 Питання
- •34 Питання
- •35 Питання
- •36 Питання
- •37 Питання
- •38 Питання
- •39 Питання
- •40 Питання
- •41 Питання
- •42 Питання
- •43 Питання
- •44 Питання
- •45 Питання
- •46 Питання
- •47 Питання
- •48 Питання
- •49 Питання
- •50 Питання
- •51 Питання
- •52 Питання
- •53 Питання
- •54 Питання
- •55 Питання
- •56 Питання
- •57 Питання
- •58 Питання
- •59 Питання
- •60 Питання
- •61 Питання
- •62 Питання
- •63 Питання
- •64 Питання
- •65 Питання
- •66 Питання
- •67 Питання
- •68 Питання
- •69 Питання
- •70 Питання
- •71 Питання
- •72 Питання
- •73 Питання
- •74 Питання
42 Питання
Методи аналізу, й оцінки знань, умінь та навичок учнів. Критерії оцінок в школі
Основні методи контролю знань, умінь і навичок учнів:
усна перевірка, письмова перевірка
графічна перевірка
практична перевірка
тестова перевірка
Критерії оцінювання реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній та високий.
За визначеними критеріями оцінювання, має здійснюватися вивчення результатів навчальної діяльності учнів на уроках і вдома.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів ураховуються характеристики відповіді учнів, якість знань, сформованість загально навчальних і предметних вмінь і навичок, рівень володіння розумовими операціями самостійність оцінних суджень школярів. В школі оцінювання здійснюється за 12 бальною системою, від 1 до 12.
43 Питання
Завдання виховання. Закономірності виховного процесу
В педагогіці існує система завдань
І. Розумове виховання – цілеспрямована й планомірне управління розвитком розуму.
Його завдання:
засвоєння наукових знань
формування наукового світогляду
розвиток розумових сил, здібностей і талантів
розвиток інтелектуально – потенційних можливостей
До загальних закономірностей належать:
закономірність цілей навчання
закономірність можливостей навчання
закономірність змісту навчання
закономірність методів навчання
закономірність управління навчання
закономірність результату навчання
дидактичні закономірності
гносеологічні закономірності
психологічні закономірності
управлінські закономірності
соціологічні закономірності
організаційні закономірності
44 Питання
Рушійна сила і фактори виховання
Рушійними силами процесу виховання є сукупність внутрішніх і зовнішніх суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню до нових цілей.
До внутрішніх суперечностей належать:
суперечність між соціально значущими завданнями і факторами, що заважають його зусиллям
суперечність між зовнішнім впливом і внутрішнім прагненнями вихованця
Зовнішні суперечності:
виховний вплив сімї і закладу освіти
вплив процесу закладу освіти і навколишнього середовища
різними вимогами вихованців
деякими вихованцями
фактори виховання дають змогу вихователю спланувати виховну роботу. Виділяють чотири фактори:
визначення сукупностей рис і якостей особистості, які слід сформувати у вихованця
вивчення індивідуальних особливостей вихованця, його позитивні риси, недоліки в характері й поведінці
реалізація програми вихованням шляхом залучення вихованців до різних видів діяльності
самостійна діяльність учнів над собою
45 Питання
Мотиви виховання процесу. Структура процесу виховання
Мотиви виховання – спонукальна причина дій і вчинків людини.
Внутрішні спонукальні чинники певних дій і вчинків людини, зумовлюють передусім анатомо – фізіологічними і соціально – психологічними потребами.
Структура процесу виховання передбачає:
оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки
формування почуттів
формування переконань
формування умінь і звичок поведінки