Розділ III. Моніторинг податкових ризиків: реалії та перспективи для податкових реформ у державі

3.1. Вихідні домінанти функціонування ризикоорієнтованої системи адміністрування податків

Податкові ризики та загрози, що вони спричиняють безпеці України п сфері оподаткування, не дають змоги податковій системі об’єктивно реагувати на класичні для ринкового механізму регулюючі впливи га зумовлюють негативні наслідки для національної економіки держави загалом. Ефективність боротьби з цим феноменом значною мірою залежить від побудови системи попередження та мінімізації ризиків на основі постійного моніторингу.

Переважно в економічно розвинутих країнах світу основним напрямком діяльності податкових служб у процесі моніторингу податкових ризиків є забезпечення добровільності сплати платежів до бюджету. Для цього використовують різні підходи та методи щодо організації проведення податкового адміністрування. Так, у цих державах характерною є побудова суспільного устрою за принципом добровільності сплати податків і зборів. Наприклад, у Франції рівень добровільної сплати становить 90%, у Данії - 99%, у Нідерландах - 97%.¹

В Україні, за даними ДПА, рівень добровільної сплати дорівнює приблизно 60%, тобто 40% податкових доходів бюджетів усіх рівнів отримують у результаті роботи фіскальних органів і застосування примусових методів стягнення податкової заборгованості. За зведеною інформацією органів податкової служби, в 2002 р. лише 69,8% зареєстрованих платників сплачували податки. У наступних роках спостерігалася тенденція до підвищення частки цих платників і в 2006 р. вона становила 83,5% (табл. 3.1)

Проте це відбулося переважно внаслідок ліквідації податкоплатників, які не сплачують податків до бюджету, чим і пояснюється зменшення загальної кількості платників - юридичних осіб. У 2007 р. частка платників, які сплачують податки в загальній кількості зареєстрованих підприємств, установ і організацій, знову зменшилася до 83,1%.

Таблиця 3.1

Кількість зареєстрованих підприємств, установ і організацій, контрольованих державною податковою службою України в 2002-2007 рр.¹

Рік	Зареєстровано платників (тис. осіб)	Сплачують податки		Не сплачують податки
		тис. осіб	% до зареєстрованих	тис. осіб	% до зареєстрованих
2002	1608,8	1122,4	69,8	486,4	30,2
2003	1589,9	1184.6	74,5	405,3	25,5
2004	1605,4	1276,1	79,5	329,3	20,5
2005	1663,3	1313,9	78,9	349,4	21,1
2006	1585,0	1322,7	83,5	262,3	16,5
2007	1647,0	1369,1	83,1	277,9	16,9

Зазначимо, що серед тих платників, які сплачують податки, значна частина систематично порушує податкове законодавство. Так, кількість виявлених порушень у цих платників у 2005 р. становила 357 860, у 2006 р. вона збільшилася на 13,5% і дорівнювала 406 054, а в 2007 р. збільшилась на 36388 і становила 442442. Загалом у 2007 р. порушення податкового законодавства виявлено у 408087 юридичних осіб, або 95,2% від перевірених. За станом на 1 січня 2008 р. за результатами контрольно-перевірочної роботи загалом по Україні донараховано 5951,2 млн. грн., у тому числі за актами документальних перевірок - 5479,3 млн. грн., пені за несвоєчасну сплату - 471, 9 млн. грн., адміністративних штрафів - 8,9 млн. грн.²

Наведені факти свідчать про те, що феномен порушень у сфері оподаткування, незважаючи на посилення податкового контролю, надалі розвивається. Так, органи податкової служби намагаються підвищити податкову дисципліну платників податків, забезпечити контроль за виконанням податкового законодавства. Однак боротьба з податковими правопорушеннями лише за допомогою посилення адміністративно-примусових засобів не дає позитивних результатів.

До того ж посилення зазначених засобів відповідно спричинює збільшення видатків на функціонування ДПА України, які за останній період стрімко зростають. Так, якщо в 2000 р. сума цих видатків становила 0,716 млрд. грн., то в 2006 р. - 3,12 млрд. грн., тобто зросла за 5 років на 2,4 млрд. грн., або на 435, 7%. У 2007 р. кошторис видатків становив 3,23 млрд. грн., тобто на 3,5% більше, ніж відповідний показник за попередній рік (рис. 3.1).

Так, збільшення видатків бюджету на утримання ДПА України спричиняє те, що витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їхнього справляння. Головним результативним показником, що характеризує виконання функцій, які покладені на органи державної податкової служби, є обсяг мобілізації ресурсів за податками та зборами, надходження яких контролюють органи ДПС. Якщо простежити співвідношення цього показника з видатками на виконання бюджетних програм ДПА України за останній період, то отримаємо наступну картину (табл. 3.2).

Таблиця 3.2