
- •Розділ III. Моніторинг податкових ризиків: реалії та перспективи для податкових реформ у державі
- •3.1. Вихідні домінанти функціонування ризикоорієнтованої системи адміністрування податків
- •Видатки за бюджетними програмами дпа України та мобілізація доходів до Зведеного бюджету України у 2001 - 2007 рр.1
- •Фінансування видатків Державного бюджету України на модернізацію податкової служби в 2005-2007 рр.2
- •Категорія уваги 3
- •3.2. Організація податкового контролю з урахуванням ризиків
- •Рис, 3.8. Методи та процедури визначення ризиків камеральної перевірки
Розділ III. Моніторинг податкових ризиків: реалії та перспективи для податкових реформ у державі
3.1. Вихідні домінанти функціонування ризикоорієнтованої системи адміністрування податків
Податкові ризики та загрози, що вони спричиняють безпеці України п сфері оподаткування, не дають змоги податковій системі об’єктивно реагувати на класичні для ринкового механізму регулюючі впливи га зумовлюють негативні наслідки для національної економіки держави загалом. Ефективність боротьби з цим феноменом значною мірою залежить від побудови системи попередження та мінімізації ризиків на основі постійного моніторингу.
Переважно в економічно розвинутих країнах світу основним напрямком діяльності податкових служб у процесі моніторингу податкових ризиків є забезпечення добровільності сплати платежів до бюджету. Для цього використовують різні підходи та методи щодо організації проведення податкового адміністрування. Так, у цих державах характерною є побудова суспільного устрою за принципом добровільності сплати податків і зборів. Наприклад, у Франції рівень добровільної сплати становить 90%, у Данії - 99%, у Нідерландах - 97%.1
В Україні, за даними ДПА, рівень добровільної сплати дорівнює приблизно 60%, тобто 40% податкових доходів бюджетів усіх рівнів отримують у результаті роботи фіскальних органів і застосування примусових методів стягнення податкової заборгованості. За зведеною інформацією органів податкової служби, в 2002 р. лише 69,8% зареєстрованих платників сплачували податки. У наступних роках спостерігалася тенденція до підвищення частки цих платників і в 2006 р. вона становила 83,5% (табл. 3.1)
Проте це відбулося переважно внаслідок ліквідації податкоплатників, які не сплачують податків до бюджету, чим і пояснюється зменшення загальної кількості платників - юридичних осіб. У 2007 р. частка платників, які сплачують податки в загальній кількості зареєстрованих підприємств, установ і організацій, знову зменшилася до 83,1%.
Таблиця 3.1
Кількість зареєстрованих підприємств, установ і організацій, контрольованих державною податковою службою України в 2002-2007 рр.1
Рік |
Зареєстровано платників (тис. осіб) |
Сплачують податки |
Не сплачують податки |
||
тис. осіб |
% до зареєстрованих |
тис. осіб |
% до зареєстрованих |
||
2002 |
1608,8 |
1122,4 |
69,8 |
486,4 |
30,2 |
2003 |
1589,9 |
1184.6 |
74,5 |
405,3 |
25,5 |
2004 |
1605,4 |
1276,1 |
79,5 |
329,3 |
20,5 |
2005 |
1663,3 |
1313,9 |
78,9 |
349,4 |
21,1 |
2006 |
1585,0 |
1322,7 |
83,5 |
262,3 |
16,5 |
2007 |
1647,0 |
1369,1 |
83,1 |
277,9 |
16,9 |
Зазначимо, що серед тих платників, які сплачують податки, значна частина систематично порушує податкове законодавство. Так, кількість виявлених порушень у цих платників у 2005 р. становила 357 860, у 2006 р. вона збільшилася на 13,5% і дорівнювала 406 054, а в 2007 р. збільшилась на 36388 і становила 442442. Загалом у 2007 р. порушення податкового законодавства виявлено у 408087 юридичних осіб, або 95,2% від перевірених. За станом на 1 січня 2008 р. за результатами контрольно-перевірочної роботи загалом по Україні донараховано 5951,2 млн. грн., у тому числі за актами документальних перевірок - 5479,3 млн. грн., пені за несвоєчасну сплату - 471, 9 млн. грн., адміністративних штрафів - 8,9 млн. грн.2
Наведені факти свідчать про те, що феномен порушень у сфері оподаткування, незважаючи на посилення податкового контролю, надалі розвивається. Так, органи податкової служби намагаються підвищити податкову дисципліну платників податків, забезпечити контроль за виконанням податкового законодавства. Однак боротьба з податковими правопорушеннями лише за допомогою посилення адміністративно-примусових засобів не дає позитивних результатів.
До того ж посилення зазначених засобів відповідно спричинює збільшення видатків на функціонування ДПА України, які за останній період стрімко зростають. Так, якщо в 2000 р. сума цих видатків становила 0,716 млрд. грн., то в 2006 р. - 3,12 млрд. грн., тобто зросла за 5 років на 2,4 млрд. грн., або на 435, 7%. У 2007 р. кошторис видатків становив 3,23 млрд. грн., тобто на 3,5% більше, ніж відповідний показник за попередній рік (рис. 3.1).
Так, збільшення видатків бюджету на утримання ДПА України спричиняє те, що витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їхнього справляння. Головним результативним показником, що характеризує виконання функцій, які покладені на органи державної податкової служби, є обсяг мобілізації ресурсів за податками та зборами, надходження яких контролюють органи ДПС. Якщо простежити співвідношення цього показника з видатками на виконання бюджетних програм ДПА України за останній період, то отримаємо наступну картину (табл. 3.2).
Таблиця 3.2