- •Лекція 7. Електронний уряд: проблеми та пріоритети
- •7.1. Досвід створення електронного уряду в сша
- •7.3 Електронний уряд Великої Британії
- •7.5. Російський проект електронного уряду
- •7.6. Основні аспекти формування електронного уряду України
- •Програма "Електронна Україна" (проект)
- •Додаток 4
- •Література
Додаток 4
до Програми Впровадження сучасних інформаційних технологій
Завдання |
№ з/п проекту |
Загальна вартість, млн грн. |
План реалізації заходів (з розподілом на етапи виконання завдання) та орієнтовний обсяг фінансування за роками, млн грн. |
Відповідальні виконавці |
||||||
Перший етап |
Другий етап |
|||||||||
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 20111 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 11 |
12 |
4.1. Розвиток електронної |
4.1.1 |
|
Створити Єдиний веб-портал органів виконавчої влади з інтеграцією в нього веб-сайтів та електронних інформаційних ситем і ресурсів органів виконавчої влади |
Забезпечити підтримку функціонування та подальший розвиток Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, веб-сайтів та електронних інформаційних систем і ресурсів органів виконавчої влади |
Секретаріат КМУ, Держкомзв’язку, СБУ, інші органи виконавчої влади |
|||||
Інформаційної системи “Електронний уряд” – від інформування до надання послуг |
|
|
||||||||
|
5,0 |
1,4 |
1,4 |
2,2 |
|
|
|
|
|
|
|
4.1.2 |
|
Розробити проекти нормативно-правових актів щодо створення та функціонування Інтернет-приймальні органів державної влади всіх рівнів |
Забезпечити підтримку діяльності Інтернет-приймалень органів державної влади, постійне оновлення їх технічного та програмного забезпечення |
Державний комітет телебачення і радіомовлення, органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядкування |
|||||
|
|
8,5 |
|
3,5 |
5,0 |
|
|
|||
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 11 |
12 |
|
4.1.3 |
|
Забезпечити створення веб-сайтів місцевих державних адміністрацій |
Забезпечити створення веб-сайтів органів місцевого самоврядування |
Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування |
|||||
|
|
|
Регулярне оновлення інформації, що розміщується на відповідних веб-сайтах |
|
||||||
|
|
6,0 |
0,6 |
2,7 |
2,7 |
|
|
|
|
|
|
4.1.4 |
|
Забезпечити впровадження електронного документообігу в органах державної влади з використанням електронного цифрового підпису |
Забезпечити функціонування електронного документообігу в органах державної влади з використанням електронного цифрового підпису |
СБУ, НБУ, Мінекономіки, Держкомзв’язку, Держкомархів, інші центральні органи виконавчої влади |
|||||
|
|
6,7 |
0,7 |
2,5 |
3,5 |
|
|
|||
|
4.1.5 |
|
Розробити проекти нормативно-правових актів, що регулюють використання електронного цифрового підпису |
Забезпечити використання електронного цифрового підпису державними службовцями |
СБУ, Держкомзв’язку, НБУ, інші центральні органи виконавчої влади |
|||||
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 5 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
4.1.6 |
|
Створити першу чергу електронної системи закупівель товарів та послуг за державні кошти для центральних органів виконавчої влади |
Створити електронну систему закупівель товарів та послуг за державні кошти для органів державної влади |
Мінекономіки, Держкомзв’ язку, СБУ |
||||
|
|
|
(Фінансування за окремою програмою) |
|
|||||
|
4.1.7 |
|
|
Забезпечити надання фізичним та юридичним особам через мережу Інтернет інформаційних послуг загального призначення та таких, що потребують ідентифікації суб’єктів правових відносин та забезпечення цілісності і достовірності інформації |
Держкомзв’язку, СБУ, інші органи виконавчої влади |
||||
|
|
8,0 |
|
2,5 |
2,0 |
1,5 |
1,0 |
1,0 |
|
|
4.1.8 |
|
|
Організувати надійну та захищену інформаційну взаємодію між органами виконавчої влади |
Держкомзв’язку, СБУ, інші органи виконавчої влади |
||||
|
|
13,5 |
|
2,7 |
2,7 |
2,7 |
2,7 |
2,7 |
|
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 5 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|||||
4.2. Прискорення розвитку електронної комерції |
4.2.1 |
|
Забезпечити розробку механізмів щодо підтримки подання звітів та податкових декларацій до ДПА та ста-туправлінь в електронній формі (Фінансування за окремою програмою) |
Держпідприєм-ництво, Мінекономіки, Мінфін, НБУ, ДПА, Держкомстат, асоціації Інтернет-провайдерів, асоціації банків України |
||||||||||
|
4.2.2 |
4,2 |
Забезпечити перехід до систем електронної комерції, здійснення операцій купівлі-прода-жу в електронній формі з урахуванням забезпечення безпеки електронних транзакцій в Інтернет та використання механізмів ЕЦП в електронній комерції |
Забезпечити функціонування систем електронної комерції, здійснення операцій купівлі-продажу в електронній формі з урахуванням забезпечення безпеки електронних транзакцій в Інтернет та використання механізмів ЕЦП в електронній комерції |
НБУ, Мінекономіки, СБУ, Держкомзв’язку, асоціації Інтернет-провайдерів України |
|||||||||
|
|
|
0,2 |
1,5 |
2,5 |
|
|
|||||||
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 8 9 10 11 |
12 |
|
4.2.3 |
|
Створити експериментальну систему інформаційно-маркетингових центрів |
Забезпечити підтримку функціонування загальнодержавної системи інформаційно-маркетингових центрів |
Мінекономіки, Держкомзв’язку |
||
|
|
2,5 |
0,2 |
0,8 |
1,5 |
(Фінансування за окремою програмою) |
|
4.3. Створення електронної системи охорони здоров’я |
4.3.1 |
|
Розробити перелік вимог щодо публікації інформації медичного характеру на веб-сайтах вітчизняних установ |
|
МОЗ, Державний комітет телебачення і радіомовлення |
||
|
|
0,4 |
|
0,4 |
|
|
|
|
4.3.2 |
|
Сприяти налагодженню взаємовідносин з міжнародними організаціями медичного профілю з питань розвитку медичної телематики |
|
МОЗ |
||
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 5 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||||||
|
4.3.3 |
|
|
Розробити концепцію загальнодержавної системи медичної телематики та створити загальнодержавну систему медичної телематики |
МОЗ, Держкомзв’язку, НАНУ, Мінекономіки |
||||||||||
41,2 |
4,4 |
5,6 |
8,8 |
10,2 |
12,2 |
||||||||||
4.4. Розбудова інтелектуально насичених транспортних систем |
4.4.1 |
|
Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об’єктами (зв’язок, навігація, спостереження) (Фінансування за окремою програмою) |
Мінтранс, Міноборони, НКАУ, Держкомзв’язку, Мінекономіки, інші органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації |
|||||||||||
|
|
|
|||||||||||||
|
4.4.2 |
|
Розробити план впровадження інтелектуально насичених систем транспорту загального користування |
|
Мінтранс, Міноборони, Мінекономіки, місцеві державні адміністрації |
||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
4.4.3 |
|
Створити діючий макет керування роботою міського транспорту загального користування |
|
Місцеві державні адміністрації, Держкомзв’язку, Мінекономіки |
||||||||||
0,6 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
||||||||||||
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 5 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|||||||
|
4.4.4 |
|
Створити ситему замовлення та інформування про залізничні та авіаційні перевезення через мережу Інтернет |
|
Мінтранс, Держкомзв’язку |
|||||||||||
1,2 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
|||||||||||||
|
4.4.5 |
|
|
Розробити та впровадити систему дистанційного контролю за рухом міського транспорту загального користування та оптимізації транспортних потоків |
Держкомзв’язку, Мінекономіки, місцеві державні адміністрації |
|||||||||||
(Фінансування за окремою програмою) |
|
|||||||||||||||
4.5. Створення електронних систем сприяння захисту навколишнього природного середовища |
4.5.1 |
|
Забезпечити створення та розвиток національної мережі збирання екологічної інформації та її приєднання до Європейської мережі обміну інформацією щодо навколишнього природного середовища |
Забезпечити повномасшьабне функціонування національної мережі збирання екологічної інформації у межах Європейської мережі обміну інформацією щодо навколишнього природнього середовища |
Мінекоресурсів |
|||||||||||
1,6 |
0,2 |
0,6 |
0,8 |
|||||||||||||
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
4.6. Створення Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування |
4.6.1 |
|
Сформувати орга-нізаційно-правовое забезпечення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи (ПАС), розробити проекти нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері інформатикації та інформаційної безпеки |
|
Д ержкомзв’ язку, Мінекономіки, Мінфін, СБУ, Держкомстат |
||||||||
|
4.6.2 |
|
Створити першу чергу ПАС для центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій. |
|
Держкомзв’язку, інші органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації |
||||||||
15,2 |
0,3 |
7,5 |
7,4 |
||||||||||
Продовження дод. 4
|
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 8 9 10 11 |
12 |
|
4.6.2.1 |
|
Створити інтегровану інформаційно аналітичну систему правоохоронних органів України (ПАС ПО). |
|
МВС |
||
|
|
12,0 |
0,9 |
4,5 |
6,6 |
|
|
|
4.6.3 |
11,5 |
Розробити та впровадити підсистеми, що підтримують розподілені інформаційно-аналітичні та ін-теграціино-комунікаційні функції ПАС: • створення єдиного телекомунікаційного середовища ПАС; • введення та керування доступом до розподіленого банку даних національних електронних інформаційних ресурсів; • керування елек тронним докумен тообігом між об’єктами ПАС; забезпечення керування взаємодією з подібними системами з використанням Інтернету; • забезпечення адміністративного керування ПАС; • забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформації ПАС. |
|
Держкомзв’язку, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування |
||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
0,5 |
5,0 |
6,0 |
|
|
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
4.6.4 |
|
|
Затвердити склад другої черги ПАС та створити її для місцевих органів виконавчої влади, а також для районних та сільських рад |
Держкомзв’ язку, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування |
||||||
|
|
36,0 |
|
12,0 |
12,0 |
12,0 |
|
|
|||
|
4.6.5 |
|
|
Реалізувати заходи щодо: • удосконалення нормативно-правового забезпечення ПАС та інформаційної безпеки; • створення телекомунікаційного середовища другої черги ПАС; • створення інформаційних ресурсів другої черги ПАС; • створення (модернізації) інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що включені до другої черги ПАС |
Держкомзв’язку, інші центральні органи виконавчої влади,органи місцевого самоврядування |
||||||
|
|
50,0 |
|
10,0 |
10,0 |
10,0 |
10,0 |
10,0 |
|
||
4.7. Розвиток індустрії програмного забезпечення та технологій |
4.7.1 |
|
Розробити проекти державних стандартів (ідентичних відповідним стандартам 180) стосовно програмного забезпечення та системного документування |
Держкомзв’язку, МОН, Держспо-живстандарт, НАНУ, Українська асоціація виробників програмного забезпечення |
|||||||
Продовження дод. 4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 10 11 |
12 |
|||||||
|
4.7.2 |
|
Сприяти поширенню використання програмного забезпечення (ПЗ) з відкритим кодом, в тому числі шляхом створення центрів компетенції, а також сертифікації такого ПЗ |
Створити в АРК – м. Симферополі, в усіх обласних центрах, містах Києві та Севастополі державні центри підтримки використання ПЗ з відкритим кодом для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади та системи електронного уряду |
Держкомзв’язку, МОН, Українська асоціація виробників програмного забезпечення |
|||||||||||
|
|
9,7 |
0,2 |
2,0 |
2,0 |
1,5 |
1,0 |
1,0 1,0 1,0 |
|
|||||||
|
4.7.3 |
|
Створити технологічні парки з розробки програмного забезпечення в містах Києві, Львові, Харкові, Донецьку і Одесі та центри компетенції на базі тех-нопарків |
Забезпечити підтримку діяльності технопарків в містах Києві, Львові, Харкові, Донецьку і Одесі |
Держкомзв’ язку, Мінекономіки, МОН, НАНУ, Українська асоціація виробників програмного забезпечення |
|||||||||||
|
4.7.3 |
|
Розробити та впровадити систему заходів для створення конкурентоспроможних вітчизняних програмних продуктів |
|
МОН, Мінекономіки, НАНУ, Держкомзв’язку, Українська асоціація виробників програмного забезпечення |
|||||||||||
|
|
0,5 |
од |
0,2 |
0,2 |
|
|
|
|
|
||||||
Витрати за |
роками: |
|
6,4 |
34,2 |
42,0 |
33,1 |
33,3 |
36,0 |
24,9 |
26,9 |
|
|||||
Усього: |
236,8 |
|
|
|
|
|
||||||||||
Разом: |
368,5 |
12,3 |
45,9 |
54,6 |
51,7 |
51,4 |
56,6 |
46,0 |
50,0 |
|
||||||
Головними результатами виконання Програми мають стати:
підвищення рівня захисту прав і свобод громадян, активізація їх участі в управлінні державними справами, широкий розвиток демократії;
підвищення рівня інформаційної безпеки як окремого громадянина, так і суспільства й держави в цілому;
розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, зокрема українського сегмента мережі Інтернет, розширення можливостей кожного громадянина отримувати доступ до інформації не тільки у національних, а й у глобальних масштабах;
широке впровадження ІКТ у повсякденне життя громадян, освіту, культуру, охорону здоров’я, виробництво, торгівлю, сферу послуг та інші сфери;
створення нових робочих місць, поліпшення умов для роботи й життя громадян;
розвиток нормативно-правових засад інформаційного суспільства;
підвищення ступеня відкритості суспільства й держави;
підвищення ефективності державного управління.
Впровадження сучасних інформаційних технологій сприятиме зростанню прибутковості українських підприємств, підвищенню їх інвестиційної привабливості, концентрації капіталу та зростанню капіталізації українського фондового ринку, зростанню промислового, фінансового та економічного потенціалу країни. Для значної кількості громадян успішне виконання Програми створить принципово нові можливості для життя й праці, розвитку своїх здібностей, підвищенню власного добробуту. Зростатиме рівень довіри громадян до влади та їх впевненість у завтрашньому дні. Одним з наслідків виконання Програми має стати значне підвищення попиту на високоінте-лектуальну працю в країні. Це сприятиме процесу зворотної міграції вчених і фахівців та припиненню відпливу капіталу з України. Держава отримає можливість швидше повернутися на втрачені позиції в науці, технологіях і виробництві. Позитивні соціально-економічні зрушення стануть запорукою незворотності ринкових реформ та стабільності в державі.
Фінансування Програми. Фінансування Програми має здійснюватися в основному за рахунок коштів державного бюджету із залученням для реалізації регіональних програм коштів місцевих бюджетів. Як додаткові розглядаються кошти, що можуть надійти у вигляді інвестицій та грантів як з України, так і з-за кордону – від міжнародних організацій, фондів, приватного сектору тощо. З державного бюджету передбачається фінансувати створення інформаційно-аналітичних систем органів державної влади, національних інформаційних ресурсів, забезпечення доступу до мережі Інтернет науковцям та студентам, заходи із захисту інформації, комп’ютеризації навчальних закладів та шкіл, дистанційної освіти, розвитку електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", створення електронної системи охорони здоров’я, окремі завдання з розвитку електронної комерції, електронної системи інформаційного забезпечення захисту довкілля.
З місцевих бюджетів фінансуватиметься створення інформаційно-аналітичних систем місцевих органів виконавчої влади, створення ГКЦ в сільській місцевості, проведення навчання населення в ГКЦ, створення та експлуатація місцевих інформаційних ресурсів, комп’ютеризація сільських шкіл та інші завдання. Очікується, що для виконання заходів Програми буде залучено значні інвестиції підприємств недержавної форми власності, які спрямують їх на розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури. В основному за рахунок цих підприємств та інших джерел розвиватиметься український сегмент мережі Інтернет, розвиватиметься електронна комерція, індустрія програмного забезпечення. Для виконання завдань Програми передбачається також залучення коштів, що надійдуть у вигляді кредитів та грантів.
Організаційне забезпечення та контроль за формуванням та виконанням Програми. Організаційною підтримкою виконання та координації діяльності з реалізації Програми має стати: створення Урядової комісії під керівництвом Прем’єр-міністра, до роботи у якій залучаються керівники або заступники керівників центральних органів виконавчої влади, відповідальні за інформатизацію, керівники профільних управлінь
Секретаріату Кабінету Міністрів України та керівники і їх заступники (за згодою) профільних Комітетів Верховної Ради України, керівники профільних відділень Президії НАНУ (за згодою). Комісія проводить засідання у разі необхідності, але не менше двох разів на рік; створення робочої групи, очолюваної Керівником Національної програми інформатизації, до складу якої увійдуть керівники департаментів (управлінь) інформатизації, представники профільних управлінь Секретаріату Кабінету Міністрів України та представники секретаріату профільних комітетів Верховної Ради України. При місцевих державних адміністраціях також створюються робочі групи. Всі робочі групи щороку звітують перед Урядовою комісією.
Таблиця 7.15.
Фінансування е-програм у деяких країнах світу
Країна |
Програма |
Термін реалізації |
Обсяг фінансування |
США |
Підтримка Офісу Електронного Уряду |
2003 |
45 млн дол. США 150 млн дол. США |
Європейський Союз |
Програма "е-Контент" |
2001-2004 |
100 млн євро |
Велика Британія |
Програма досягнення загальної грамотності в області ІКТ |
2001-2005 |
1,7 млрд ф. ст. |
Росія |
ФЦП "Електронна Росія" |
2002-2010 |
77179,1 млн рублів |
Україна |
Програма "Електронна Україна" |
8 років |
11 млр грн. |
Головним завданням Урядової комісії має стати контроль за виконанням Програми, внесення корективів та уточнень до неї. Робоча група є робочим органом, що здійснює організаційні заходи на виконання Програми та аналіз впливу здійснених заходів у ході її виконання на розвиток економіки держави. За потреби, до Програми можуть бути внесені нові розділи, нові завдання, які на час їх внесення будуть потрібні для більш ефективного виконання Програми. Керівник Національної програми інформатизації щорічно подає Урядовій комісії звіт про виконання Програми. Урядова комісія щорічно інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми і вносить пропозиції щодо коригування завдань Програми.
Для довідки. Як зазначають у своїй доповіді експерти ОЕСР Янс Крістенсен та Бернард Бюхлер, ризик невдачі ІТ-проекту пропорційний його розміру. Дуже великі, дуже дорогі складні проекти, завжди зазнають невдачі частіше, ніж навіть середні. Ризик провалу великого проекту у суспільному секторі збільшується, оскільки постійні зміни характерні для нього більше, ніж для приватного. Змінюються закони, змінюються пріоритети, як наслідок – неминуче коректується специфіка ІТ-системи, "пливе" бюджет та змінюються постачальники. Навіть незначні політичні зміни можуть стати причиною серйозних змін у структурі всього ІТ-проекта та його провалу. Як радять експерти, якщо великі проекти у суспільному секторі неминучі, то ризик їх провалу можна знменшити, розбивши їх на модулі, кожен з яких має коректуватися залежно від обставин. Це не є простим подрібненням великого проекту. Йдеться про інший підхід до його реалізації, розбиття його на етапи з повними проектними періодами тривалістю не більше ніж півроку, технічно простіших і реалізовуєваних тимчасово сформованими "бригадами". Існують також й інші ризики, пов’язані з питанням керування проектом. Експерти приходять до висновку: уряди не повинні брати на себе усі ризики, пов’язані з впровадженням суспільно значимих ІТ-систем. Вони мають виявити максимально можливу кількість ризиків, визначити, які вони з них беруть на себе, і управляти ними.
На закінчення розгляду питання впровадження е-уряду в Україні, слід згадати про започаткований спільний проект України та Світового Банку щодо поширення та сприяння розвитку Інтернету в Україні.
"Україна – розвиток через Інтернет"
Основна ідея цього проекту полягає у використанні світового досвіду, рішень та методичних розробок у сфері інформаційних технологій з метою підвищення прозорості та ефективності державного управління в Україні, розвитку електронного бізнесу, а також зміцнення діалогу між державними організаціями, приватним сектором та громадянами України. Володимир Горан Креачич, заступник голови представництва Світового банку в Україні, зазначив, що останнім часом всесвітній Банк приділяє значну увагу питанням втілення та розвитку інформаційних технологій в Україні. Командою розробників цього проекту було визначено три основних компоненти.
Компонент "електронний уряд", що складається з двох модулів:
модуль "електронних закупівель": нові, більш ефективні процедури організації та проведення державних закупівель; відкритий доступ суб’єктів ринку до інформації про потреби державних органів країни у конкретних товарах та послугах, можливість безпосередньо прийняти участь у тендерах; можливість організації громадського контролю за процесом проведення державних закупівель;
модуль "електронний документообіг": суттєве зниження витрат часу та засобів; підвищення ефективності роботи державних органів; розширення можливостей контролю; надання доступу до найбільш повної та своєчасної інформації.
Компонент "законодавство у сфері електронного бізнесу". Передбачається використання провідного досвіду та кращих методологічних розробок у цій сфері для створення відповідної законодавчої бази, що є одним з найважливіших факторів для подальшого становлення та розвитку електронного бізнесу в Україні.
Компонент "електронна демократія". Сутність цього компоненту полягає у наданні громадянському суспільству можливості обговорювати та обмінюватися думками з питань управління та розвитку і безпосередньо впливати таким чином на формування та прийняття рішень на всіх рівнях державної влади. В рамках цього компоненту планується розробка інформаційного порталу та регіонального інформаційного центру, які будуть віртуальним місцем проведення обговорень, дискусій, форумів (принцип двостороннього інтерактивного зв’язку між державою та громадянами).
