Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6_2012.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
59.23 Кб
Скачать

Тема 6. Окремі види кредитних операцій банку

  1. Особливості банківського кредитування фізичних осіб.

  2. Бланковий кредит, контокорентний кредит, овердрафт та кредит під заставу цінних паперів.

  3. Іпотечний кредит.

  4. Сільськогосподарський кредит.

  5. Кредитні операції банків з обліку векселів.

  6. Консорціумний кредит.

  7. Факторинговий кредит.

  8. Інвестиційний кредит.

  9. Лізинговий кредит.

  10. Банківські гарантії.

  11. Кредитування експортно-імпортних угод.

  1. Особливості банківського кредитування фізичних осіб.

Значну частину кредитного портфелю комерційних банків займають кредити фізичним особам.

Споживчий кредит – це кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів тривалого користування і послуг, який повертається в розстрочку.

З огляду на суб’єкт кредитування на роздрібному ринку – фізичну особу – банками висуваються особливі вимоги до позичальника, пакета документів для одержання кредиту та видів його забезпечення. Вони суттєво відрізняються від вимог до позичальника на корпоративному ринку – юридичних осіб – і пов’язані з віком клієнта, станом його здоров’я, соціальною стабільністю (наявністю постійної роботи, сім’ї), загальним матеріальним становищем (рівнем доходів, наявністю майна), діловою репутацією.

Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитор зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови:

  • мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

  • форми його забезпечення, необхідність здійснення оцінки майна та визначити ким вона здійснюється;

  • суму, на яку кредит може бути виданий;

  • тип та розмір відсоткової ставки;

  • орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням і поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

  • строк, на який кредит може бути одержаний;

  • варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їхню частоту та обсяги (графік погашення кредиту);

  • можливість дострокового повернення кредиту та його умови.

Банки надають споживчі кредити фізичним особам на поточні потреби у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування, в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів.

Кредит надається під певне реальне забезпечення фізичної особи як позичальника: заставу (нерухомість, автотранспорт, цінні папери, обладнання, майнові права на депозити); гарантію та поручительство третіх осіб (фізичних і юридичних); заклад (ювелірних виробів, аудіо-, відеотехніки, побутової техніки тощо); страхове свідоцтво тощо.

Кредити фізичним особам не надаються, якщо оцінка кредитоспроможності позичальника свідчить про високий ступінь ризику, в результаті чого кредитна операція буде класифікована як сумнівна чи безнадійна.

Розмір відсоткових ставок та порядок їхньої сплати встановлюються установою банку залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склались на кредитному ринку.

Строк повернення кредиту визначається банком і позичальником у кредитному договорі та залежить від розміру кредиту й кредитоспроможності позичальника. Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються вартістю товарів і послуг, які є об’єктом кредитування.

Банки постійно розробляють і поновлюють кредитні програми, яки відповідають потребам фізичних осіб («Програма кредитування купівлі автомобілю», «Програма кредитування купівлі побутової техніки» та інші). Програми кредитування включають стандартний набір умов прискореного оформлення видачі кредиту, тобто позичальник подає визначені банком документи (паспорт, довідку про доходи, договір або рахунок на сплату товарів та послуг, договір застави майна чи поручительства та інші) і отримає кредит за оголошеної у програмі відсоткової ставці. Банк здійснює оцінку кредитоспроможності клієнта, як правило, за методикою скорингу, та призводить видачу кредиту у безготівковій або готівковій формі.

Однією з форм споживчого кредиту є кредитна картка. Умовою її отримання є платоспроможність та кредитоспроможність клієнта. По кожній картці встановлюється ліміт кредитування (тобто, це є овердрафт у вигляді кредитної лінії). Кредит повинен періодично погашатися клієнтом, оскільки у разі непо­­­га­­шення боргу вичерпується ліміт кредитування.

Кредит на капітальні затрати (довгостроковий) – на відміну від кредиту на нагальні та поточні потреби потребує від населення надання звіту про його використання і документів про цільову спрямованість отриманих у банку сум. Довгострокові кредити видаються на такі інвестиційні цілі: будівництво житлових та нежитлових будинків, купівля квартир або будинків, реконструкція та капітальний ремонт квартир або будинків.

Обов’язковою умовою надання довгострокового кредиту є страхування об’єктів кредитування на користь банку протягом усього періоду користування кредитом. Копія страхового договору подається банкові позичальником у строки, передбачені кредитним договором.

Основними проблемами кредитних відносин з приватними підприємцями – фізичними особами є недостатність офіційної інформації для визначення реальних ризиків банку і відсутність у більшості таких позичальників кредитної історії. Приватні підприємці не складають бухгалтерської та статистичної звітності. За чинним законодавством приватні підприємці подають звітність лише до органів податкової служби.

Через спрощену систему обліку неможливо розділити бізнес і сім’ю приватних підприємців, сімейний бюджет та бізнес-бюджет. Приватні підприємці використовують свою «касу» для сім’ї відповідно до необхідності, тоді як ця «каса» може поповнюватись із коштів членів родини. На платоспроможність позичальників-приватних підприємців впливають також зобов’язання (наприклад, за кредитами) членів родини.

Кредитоспроможність приватних підприємців значною мірою залежить від обставин їхнього приватного життя: вік дітей (витрати на навчання, весілля та ін.), вік старших членів родини і малих дітей (хвороби), а також від інших обставин, які можуть вплинути на здатність позичальника вчасно відповісти за своїми обов’язками повернути кредит та відсотки.

Враховуючи складність прогнозу майбутньої кредитоспроможності позичальників – приватних підприємців, забезпеченню зобов’язань за кредитами приділяють особливу увагу.

Надання кредитів приватним підприємцям здійснюється для цільового кредитування конкретного заходу і для поповнення обігових коштів на здійснення поточної господарської діяльності. Цільове призначення кредиту має відповідати видам діяльності, передбаченим свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності. Документи, які підтверджують цільове використання кредиту, мають бути вказані.

Кредит надається безготівково шляхом оплати з позичкового рахунка розрахункових документів позичальника на цілі, визначені у договорі, або шляхом надання готівкових коштів з позичкового рахунка позичальника на цілі, визначені у договорі, – у разі надання кредиту готівкою.

Позичальники – фізичні особи (у тому числі, приватні підприємці) погашають кредити і сплачують відсотки шляхом перерахування коштів з особистого рахунку, переказами або готівкою.

Робота з повернення «проблемної» заборгованості поділяється на такі етапи:

1-й етап – робота з боржником щодо добровільного повернення «проблемної» заборгованості;

2-й етап – направлення документів до суду для отримання виконавчого документа;

3-й етап – направлення та супроводження примусового виконання виконавчих документів.