
- •16. Психологічна структура особистості.
- •17. Формування «я-концепції» особистості.
- •18. Загальна уява про здібності. Поняття обдарованості.
- •19. Поняття про темперамент.
- •20. Поняття характеру. Особистість та характер людини.
- •21.Теорія діяльності о. М. Леонтьєва.
- •Засоби діяльності
- •22. Основні види людської діяльності: гра, навчання, праця, спілкування.
- •23. Педагогічна тріада: знання, навички, уміння.
- •24. Психологія формування особистої кар’єри
- •Професійної діяльності
- •25.Сутність спілкування.
- •27. Функції спілкування
- •28. Особливості ведення ділових переговорів
- •29. Структура, фази, засоби спілкування.
- •30. Сучасні теорії особистості. Гуманістичні теорії особистості (к. Роджерс, а. Маслоу, г. С. Костюк).
16. Психологічна структура особистості.
Як і всяка організація, психічне життя має певну структуру. Психологи встановили певну типову структуру особистості. Психолог В. С. Лозниця основними компонентами особистості вважає: самоуправління, скерованість, можливості, характер особистості.
Самоуправління – або система власного управління, яку у психології позначають поняттям «Я», – це утвердження самосвідомості особистості, здійснення саморегуляції.
Скерованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності включає різні властивості, систему взаємних потреб та інтересів, практичних установок. При цьому одні з компонентів скерованості домінують і мають провідне значення, тоді як інші виконують опорну роль.
Можливості особистості – це компонент, що охоплює ту систему здібностей, яка забезпечує успіх діяльності. Здібності взаємопов’язані та взаємодіють одна з одною.
Характер (від грец. harakter – ознака, риса, особливість) – неповторне стійке поєднання психічних властивостей і сукупність відносно сталих набутих рис і якостей людини, що виявляються в її поведінці, у ставленні до суспільства, праці, колективу, до самої себе. У характері проявляються зміст і форма духовного життя людини. Піддається впливам середовища, оточення, а також самовихованню.
Один із варіантів психологічної структури особистості запропонував В. В. Рибалка.
Це – тривимірна структура особистості в узагальненій формі.
ЇЇ складові:
соціально-психолого-індивідуальний,
діяльнісний та
генетичний вимір.
Тривимірна структура особистості:
І. Соціально-психолого-індивідуальний вимір («вертикальний»):
А.- спілкування
Б.- спрямованість
В.- характер
Г.- самосвідомість
Д.- досвід
Е.- інтелектуальні процеси
Є. – психофізіологічні якості
ІІ. Діяльнісний вимір («горизонтальний»)
1 – потребно-мотиваційні компоненти
2 – інформаційно-пізнавальні компоненти
3 – цілеутворюючі компоненти
4 – операційно-результативні компоненти
5 – емоційно-почуттєві компоненти діяльності
ІІІ. Генетичний вимір («віковий»)
3.1. – задатки
3.2. – здібності
Це базові параметри психологічно структури особистості, які становлять єдиний процес. За допомогою генетичного виміру характеризується розвиток властивостей особистості, її задатків і здібностей на певному етапі становлення індивіда як особистості. Ці виміри становлять основу цілісної психологічної структури особистості. Особливості психіки людини залежать від її психічного розвитку, тобто пов’язані з віковою характеристикою особистості.
17. Формування «я-концепції» особистості.
«Я – концепція» - «відносно стійка, більшою чи меншою мірою усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, що переживається ним як неповторна особистість, на основі чого він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе»
Я – концепція» – цілісний, хоча й не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного Я, що виступає як установка по відношенню до самого себе і який включає ряд компонентів.
Формування самооцінки не проходить без конфліктів. Вона часто не збігається з оцінкою людини оточуючими, і тоді виникає дилема – чи прийняти оцінку інших, чи залишитися зі своєю.