56. Планування матеріально-технічного забезпечення
Завданням МТЗ є визначення потреби в ресурсах, їх розподіл за видами робіт і в часі.
МТЗ планується в річному, квартальному і місячному розрізах.
Функції планування МТЗ:
Координація попиту і пропозиції на окремий товар
Підтримання на певному рівні відносин підприємства з конкретними постачальниками і споживачами
Забезпечення виробництва ресурсами здійснюється через:
Товарно-сировинні біржі
Прямі зв’язки
Посередників
Аукціони
Конкурси
Спонсорство
Власне виробництво
Конкретну форму забезпечення ресурсами підприємство вибирає самостійно, виходячи з особливостей ресурсу, тривалості його отримання, кількості пропозицій, якості, ціни та ін. факторів.
У зміст планування МТЗ входить:
Визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії всіх видів, спецодязі, спецхарчуванні, інструментах, запчастинах.
Розрахунок запасів всіх видів товарно-матеріальних цінностей на плановий період.
Оперативний облік, контроль та анліз планів МТЗ.
Поточне регулювання забезпечення матеріальними ресурсами виробничих підрозділів підприємства.
Вихідні дані для складанні МТЗ:
Обсяг випускної продукції
План організаційно-технічного розвитку та інвестицій
Матеріальні норми та нормативи
Ціни і тарифи на матеріально-енергетичні ресурси
Ліміти на деякі ресурси (воду, електроенергію, нафтопродукти)
Потреби підприємства у матеріальних ресурсах визначається такими методами:
Прямого розрахунку
Укрупненим
На основі нормативних термінів зносу
На основі формул хімічних реакцій, рецептурного складу
Вибір методу розрахунку потреби в ресурсах залежить від призначення матеріалу, умов та обсягу його споживання, цілей використання інформації про потреби.
Потреба у матеріалах визначається на основі даних про запланований обсяг виробництва в натуральних одиницях виміру (ВПж) та питомі норми затрат матеріалу в натуральному виразі на одиницю продукції (Нз) за формулою:
Мо=ВПн×Нз
Потреба у допоміжних матеріалах по догляду за устаткуванням визначається за формулою:
Мд=Нзм×Км×Кзм×Крд, де
Нзм — норма затрати матеріалу на 1 машино-зміну
Км — кількість машин
Кзм — змінність роботи підприємства (кількість змін)
Крд — кількість робочих днів у році
Потреба в електроенергії для технологічних цілей розраховується за формулою:
Ет
= 
,
де
Мдв — сумарна потужність струмоприймачів машин, кВт
Тосн — основний фонд часу роботи машини, год
Квт — Коефіцієнт витрат енергії у мережі (приймається рівним 0,8-0,95)
Річна потреба в електроенергії для освітленні приміщень визначається за формулою:
Еосв
= 
,
де
Носн — норма витрати електроенергії на освітлення на 1кв.м площі
Sосн — освітлювальна площа, кв.м
Тосв — час освітлення протягом доби, год
Квтр — коефіцієнт витрат електроенергії
Потреба в устаткуванні визначається двома способами: за технологічною трудомісткістю та за виробничою потужністю.
57. Планування собівартості, прибутку і рентабельності
Собівартість — це всі витрати на виробництво і реалізацію продукцію виражені в грошовій формі.
Основним завданням плану собівартості прибутку і рентабельності є знаходження резервів зниження собівартості продукції і на цій основі збільшення прибутку та рівня рентабельності виробництва.
У плані собівартості прибутку і рентабельності проводяться такі розрахунки:
1.Розрахунок собівартості продукції за елементами витрат і калькуляційними статтями.
2.проводиться калькулювання собівартості окремих калькуляційних груп. Потім визначаються затрати на одну гривню товарної продукції та планується її зниження порівняно з минулим роком.
3.визначають показники прибутку підприємства.
4.визначають показники рівня рентабельності.
Метою планування собівартості є економічно – обґрунтовані визначення величин витрат необхідних в плановому періоді для виробництва і збуту продукції, як в цілому по підприємстві та і кожного виду продукції зокрема.
Затрати на одну гривню:З1грн=С/ТП;грн.З
Визначаємо планову собівартість продукції:Спл.р =Свих.-∑Сзн.
Визначаємо
затрати на одну грн.планового року:З1
грнплр =
.