48. Значення, види та методи планування

Планування-це процес визначення цілей і вибору оптимального шляху їх досягнення через розробку того документу як план.

Планування, як процес базується на основі теорії попиту і пропозиції. Це означає що плани діяльності підприємств має відображати конкретні запити споживачів продукції і можливості в виробників продукції. Тобто, плани мають орієнтовний ринковий характер.

Розрізняють такі види планів:

1. В залежності від тривалості періоду і реалізації поставлених завдань розрізняють:

• Стратегічне (перспективне) планування містить характеристику далекоглядних цілей підприємства. Стратегічні плани розробляють на 3-5 років. Вони дають укруплену характеристику по найбільш важливих напрямках діяльності підприємств.

• Тактичні плани деталізують стратегічні і містять в своїй основі характеристику тактичних завдань, які обумовлені реалізацією стратегічних цілей. Тактичне планування ще називають поточним, і розробляють, як правило, на рік, з поквартальною розбивкою.

• Оперативні плани покладені рівномірну, ритмічну роботу підприємств, вони складаються в основному із безпосередньо оперативних планів у виді графіків руху, виробів (так зване календарне планування) і одночасно відбувається диспетчиризація виробництва. 

2. В залежності від рівня планування розрізняють фірмове і внутріфірмове планування (на рівні внутрішніх структурних підрозділів).

3. По функціональному призначенню розрізняють плани: виробничі, комерційні, інвестиційні, фінансові.

4. По методах обґрунтування: адміністративне і індикативне.

5. По стадіях розробки: попереднє і остаточне.

6. По ступеню точності: укрупнене і уточнене.

Методи розробки планів характеризують систему взаємопов’язаних способів, інструментів розробки планів, тобто розрахунку техніко-економічних показників. Існують різні підходи до формування системи методів планування.

Традиційний метод використовують для розробки тактичних і стратегічних планів, а методи спеціального призначення для розробки цільових комплексних програм.

Традиційним методом плани розробляють існуючі на підприємстві постійні планово-економічні служби, а спеціальні методи розробки програм реалізуються через створення тимчасових планових структур, які виконують певні функції по розробці планів, а потім розформовуються.

До методів розрахунку величини техніко-економічних показників відносять:

49. Планування виробничої програми основних цехів в натуральному і трудовому виразі

В технічній підготовці виробництва проводять розрахунки виробничої програми в натуральних, трудових і вартісних показниках.

Визначення виробничої програми підприємства починається з розрахунку виробничої програми ведучого цеху підприємства (друкарський цех), а виробнича програма інших цехів визначається відповідно до програми друкарського цеху.

Виробнича програма в натуральному виразі по друкарському цеху визначається за формулою:

Ка-в = О х Н х Т х Кф х Ктв.

О-середній обсяг видань

Н-кількість назв

Т-тираж

Кф-фарбовість видання

Ктв-коефіцієнт технічних втрат

Кпр а-в = Ка-в х Кпр

Виробнича програма в натуральних показниках для складання тексту визначається за формулою:

Кф.а. = О х Н х Пв, де

Пв-періодичність видання

Кзн = Кф.а х Є, де

Є-ємність фізичного аркуша складання

Є=n (Є^' х Р х Д)/1000, де

n-кількість колонок на сторінці

Є’-кількість знаків в одному рядку

Р-кількість рядків на сторінці

Д-доля вилання

Р=(В х 48)/(Кг.осн.шр.),де

В-висота сторінки складання

Кг.осн.шр-кегель основного шрифту

На операцію монтажування виробнича программа визначається за формулою:

Кст = О х Н х Д х (Пв)

Для верстання сторінок:

Кверст = О х Н х Д х (Пв) х n

Виробнича програма в трудовому виразі визначається за формулою:

Т н/год=(Тшт х П)/60,

Тшт-норма часу

П-річне завантаження