3. Соціально-педагогічні аспекти профілактики різних виявів девіантної поведінки

Профілактика девіацій має трьохрівневу структуру.

Первинна профілактика має винятково соціально-педагогічний характер. Вона спря­мована на боротьбу зі шкідливими факторами в соціальному і природному середовищі. Пер­винна профілактика найбільш ефективна, тому що базується на вивченні й усвідомленому аналізі впливу шкідливих факторів на здоров’я, передбачає формування у дітей і підлітків відрази до алкоголю, тютюну, наркотиків, токсикантів, виключення негативного впливу со­ціального оточення, групи.

Значення ролі вчителя-валеолога, вихователя, класного керівника у первинній профіла­ктиці важко переоцінити.

Вторинна профілактика — це заходи, спрямовані на найбільш ранній вияв тих змін в організмі, що з’являються при захворюваннях. Вона є соціально-медичною і повинна попе­редити розвиток хвороби, перехід її в хронічну стадію. Вторинна профілактика передбачає виявлення груп ризику, застосування до цих груп комплексу лікувальних і виховних заходів.

Третинна профілактика — це медична профілактика. Сутність її — в розробці захо­дів, які спрямовані на одужання хворого, попередження загострення хвороби й інвалідності. Ядром цієї профілактики є терапевтичні заходи і соціальна реабілітація.

Якщо спробувати об’єднати всі соціально-педагогічні заходи профілактики девіант­ної поведінки, то вони повинні передбачати таке:

1. Необхідність формування у підростаючого покоління установок на ведення здорового спо­собу життя, усвідомлення неприродності, абсурдності нанесення шкоди своєму здоров’ю, оволодіння навичками самостійного рішення складних життєвих ситуацій, керуванням своїми емоціями і поведінкою;

2. Постійну увагу до проблем соціально сприятливої організації праці, побуту, дозвілля лю­дей, створення максимально сприятливих умов для-організованого, здорового укладу жит­тя;

3. ИІирок\ всеохоплюючу пропаганду переваг здорового способу життя з теле- та кіноекра­нів, масову просвітницьку роботу з подолання елементарної безграмотності населення з питань шкідливого руйнуючого впливу алкоголю, тютюну, наркотиків тощо;

4. Спеціальну профілактику девіацій, що знаходяться в компетенції відповідних органів вну­трішніх справ разом з органами охорони здоров’я, педагогічними закладами.

Роз'яснювальна робота серед молоді повинна включати певний мінімум інформації з питань фізіологічного механізму, розвитку, клініки, профілактики й лікування виявів де­віантної поведінки. Психологічно коректні поради повинні включати настанови такого характеру:

а) молода людина повинна прагнути до самореалізації в соціумі, прагнути до повноцін­ного духовно насиченого спілкування, бути розбірливою у виборі безпосереднього оточення (компанії) і знайомства, виключати ймовірність психологічного зближення з особами, схиль­ними до вживання алкоголю, наркотиків тощо...

б) під час тривалих негативних змін у настрої, пов’язаних із життєвими складнощами, негараздами, потрібно знаходити в собі сили для їх подолання, в разі необхідності звертатися за допомогою до людини, яка дасть. кор;;м;у пораду, допоможе знайти вихід із станог.чша, що склалося через вживання психотропних засобів, наркотиків чи алкоголю. У досить серйо­зних депресивних станах потрібно звертатися до фахівця, котрий має спеціальну психологіч­ну та медичну підготовку;

в) потрібно приділяти відповідний час своєму дозвіллю, займатись систематично фіз­культурою і спортом, розвивати свої розумові здібності;

Попередження поширення СНІДу серед наркоманів

г) необхідно диференційовано ставитися до вибору розваг, слід враховувати, що у де­яких осіб в умовах масового зібрання людей, під впливом гучної, одноманітної музики може виникнути збуджений стан, і:: шшцена навіюваність, що полегшує контакти з психотропни­ми речовинами. Якщо ж все-таки контакт з наркотичною речовиною відбувся, слід з повною серйозністю поставитись до цього і звернутися до фахівця-нарколога, який дасть пораду що­до подальших дій.

Тому, що наркотично залежні особи становлять найбільш численну групу ризику за­хворювання на СНІД, стосовно них в Україні розроблена система тактичних дій з попере­дження поширення ВІЛ-інфекції

Визнання необхідності зниження потреби людей у наркотиках привело до посилення глобального співробітництва з питань профілактики і лікування. Кульмінацією цієї тенденції було створення Програми Всесвітньої організації охорони здоров’я з наркоманії в 1990 році. Робота в рамках програми ВООЗ концентрується в декількох напрямках, провідними з яких є профілактика використання наркотиків через:

• шкільну освіту;

• кампанії в засобах масової інформації;

• робота з молодіжними групами ризику за межами школи.

Таким, чином для вчителя визначається цілком конкретне місце в комплексі вищенаве- дених профілактичних заходів: через шкільну освіту. В центрі її повинна бути система впли­ву, яка б сприяла розвитку особистості в цілому, в результаті чого повинні з’явитися і ствер­дитися почуття впевненості в собі, незалежності, зниження високого рівня напруги, а також формування механізмів психологічного захисту при виникненні складних, кризових ситуацій у житті.

Сприйняття дитини як особистості з усіма її складнощами і уподобаннями, підтримка й поради, адекватна оцінка виникаючих проблем, своєчасне, у разі необхідності, звернення до спеціалістів — саме це і може стати, так би мовити, “страховим полісом”, який захистить від біди і допоможе, коли вона все ж виникла.

Питання для самоперевірки

1. Чому відхилення від норми у поведінці (девіації) визначаються як соціально обумовлені?

2. Які тенденції щодо проявів девіантної поведінки характерні для України і вашого регіону зокрема? Відповідь підтвердіть статистичними даними.

3. У чому знаходить вияв таке відхилення від норми, як алкоголізм? Чому алкоголізм має як соціальну, так і генетичну детермінацію?

4. Що таке тютюнопаління? Чому для деякої частини населення характерна недооцінка шкідливого впливу на організм тютбюнопаління?

5. Дайте характеристику наркоманії як захворюванню. В чому соціальні корені наркоманії?

6. Що таке токсикоманія? Чому вона набула такого поширення серед молоді?

7. Розкрийте соціально-педагогічні аспекти профілактики виявів девіантної поведінки.

Література

1. Бенюмов В.М., Костенко О.Р., Флоренкова K.M. Вред алкоголя, никотина и наркотиков. - К., 1989.

- 125 с.

2. Буянов М.И. Размышления о наркомании. - М., 1990. - 77 с.

3. Гарницкий С.П. Алкоголь, табак, наркотики и здоровье подростков. - К., 1988. - 30 с.

4. Колесов Д.В. Наркомания и таксикомания: сущность и профилактика// Биология в школе. - 1987.

—-.Y° 2.

5. О глобальных тенденциях развития реакции на наркоманию// Біла альтанка. - Полтава. - Квітень

1998 рік.-C. 1-3.

6. Стратегия снижения ущерба: Программа “Профилактические мероприятия по предупреждению С П'-ІДа/У Біла альтанка. - Полтава. - Квітень, 1998. - C. 5.

7. Этин Г.M. Борьба с вредными привычками. - М., 1991. - 87 с.