2.1 Алкоголізм

Одним із проявів девіантної поведінки є вживання спиртних напоїв. Діючим чинником

усіх алкогольних напоїв є винний, або етиловий спирт (С Н ОН), який викликає стан, що на-

1 ^

Алкогольним сп’янінням називають грубе порушення функцій головного мозку вна­слідок отруєння алкоголем. Слово алкоголь має арабський корінь “а1-ке§оГ, що означає “одурманюючий”.

Більша частина алкоголю окислюється в організмі під впливом тканинних ферментів до води і оксиду вуглецю (IV) з утворенням деяких шкідливих проміжних продуктів (оцтовий альдегід, оцтово-етиловий ефір).

Відомо, що 90 % вжитого алкогольного напою поглинається мозком. Початок сп’яніння характеризується порушенням діяльності кори великих півкуль мозку, потім і інших відділів ЦНС. Алкоголь гальмує утворення хімічних медіаторів та нейрогормонів, що відіграють ве­лику роль у діяльності мозкових структур. Після всмоктування в кров і проходження через печінку алкоголь потрапляє в загальний кровообіг і шкідливо впливає на кров, судини, серце. Алкоголь руйнує еритроцити та лейкоцити, що понижує імунобіологічні властивості крові. Кров транспортує випитий алкоголь в різні органи, функція яких порушується як у зв’язку з безпосередньою місцевою дією алкоголю, так і в зв’язку з порушенням у цей час регулюю­чого впливу на ці органи нервової системи.

Рівень алкоголю в крові слугує чітким показником інтоксикації організму. Він різко підвищується в ході надходження алкоголю до організму, а потім поступово починає знижу­ватися в результаті його окислення. Якщо ж у цей проміжок часу алкоголь потрапляє в орга­нізм у великій кількості, то організм не встигає зруйнувати його, і рівень алкоголю затримує­ться на високому рівні на довгий час. Між тим при концентрації алкоголю в крові людини

1. 05 % відзначають порушення в емоційному стані, мисленні, поведінці. Подальше підви­щення рівня алкоголю викликає більш грубі порушення: при концентрації 0,1 % не тільки посилюються розлади мислення, але й розвиваються рухові порушення; при 0,2 % — людина вже не може підтримувати вертикальне положення; при 0,3 % — виникає порушення свідо­мості або повна нерухомість; коли ж рівень алкоголю в крові становить 0,4-0,5 % — людина впадає в коматозний стан, свідомість її при цьому повністю виключена, рефлекси відсутні, функціонують лише життєво важливі органи — серце та легені. При підвищенні цього рівня може настати смерть.

Алкоголізм — це хронічна хвороба, вона характеризується якісно новим, патологічним станом організму, що впливає на його функції та життя людини взагалі. Особливо шкідливе вживання алкоголю для підлітків, адже організм їх досить вразливий до дії алкоголю. Якщо у дорослої людини період розвитку хвороби може тривати від 3 до 5 років, то підліток при умові регулярного вживання алкоголю стає хронічно хворим уже через рік.

Слід відзначити, що алкоголь згубно діє не лише на кровоносну і нервову системи, але і на всі інші життєво важливі органи і системи людини: травну, видільну, дихальну, репродук­тивну. Так, часте вживання алкоголю призводить до жирового переродження серцевого м’язу. Алкоголь підвищує зсідання крові, судини стають ламкими, що може призвести до рі­зноманітних хвороб (інфаркту, інсульту, тромбофлебіту). Печінка для алкоголю — орган- мішень. Токсичні продукти, вражаючи клітини печінки, викликають запальні процеси та її жирове переродження. Остання стадія при алкогольному враженні печінки — цироз.

Легені беруть активну участь у видаленні алкоголю з організму. Довготривала дія на організм алкоголю в поєднанні з переохолодженням та тютюнопалінням викликає хронічне запалення бронхів та легень, а це в свою чергу сприяє виникненню таких хвороб, як емфізе­ма легень та пневмосклероз, унаслідок чого порушується дихальна функція легень, з’являється характерний хронічний кашель.

Останнім часом учені занепокоєні генетичними аспектами алкоголізму. Розрізняють такі основні шляхи негативного впливу алкоголізму на нащадків:

!) тератогенный народження неповноцінної дитини в результаті вживання чоловіком у період зачаття і жінкою в період вагітності (особливо в першій її половині) алкоголь­них напоїв;

2. мутагенний різноманітні пошкодження хромосом;

3. соматогенний — захворювання внутрішніх органів у результаті алкогольної інтокси­кації;

4. спадковий — виникнення алкогольної залежності у новонародженої дитини.