Лекція №7. ПРОЯВИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ, ЇХ СОЦІАЛЬНІ КОРЕНІ ТА ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ І СОЦІУМУ

Мета: розширити поняття про девіантну поведінку, її соціальну проблему; вивчити наслідки вживання наркогенних речовин, методичні аспекти раннього виявлення та профілактики шкідливих звичок, закріпити знання про соціальні та венеричні хвороби; вдосконалювати вміння самостійно працювати з науковою, довідниковою навчально-методичною літературою; проводити ділові ігри тренінгові вправи.

План

1. Девіантна поведінка як соціальна проблема.

2. Характерологічний аналіз різних видів девіацій:

   2. Алкоголізм.

   3. Тютюнопаління.

   4. Наркоманія.

   5. Токсикоманія.

3. Соціально-педагогічні аспекти профілактики різних виявів девіантної поведінки.

Термінологічний словник: толерантність, залежність, психологічна залежність, алкоголізм, побутове пияцтво, ранній алкоголізм, базовий алкоголізм, хронічний алкоголізм, препарати алкогольно-барбітурового впливу, амфетамін, кокаїн, марихуана, анаша, галюциногени (ЛСД), опіати, ефірні розчинники.

1. Девіантна поведінка як соціальна проблема

Англійський філософ і просвітитель Томас Пен вважав, що у людства є три вороги, які забирають більше життів і приносять більше лиха, ніж усі війни разом узяті. Це — алкого­лізм, тютюнопаління і наркоманія. Сьогодні ці масові хвороби вважають соціальними хворо­бами, адже для їх виникнення і поширення необхідний певний соціально-психологічний грунт та умови.

Алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, тютюнопаління — це приклади соціальної по­ведінки, яка характеризується відхиленням від норм. У спеціальній медичній, соціально- психологічній літературі така поведінка називається девіантною (від лат. “(Іеуіаііо” — від­хилення від норми, збочення). Інші приклади девіантної поведінки — це проституція, суіци- ди (намагання позбавити себе життя, спроба самогубства), сексуальні збочення. Отже, деві­антна поведінка — це система вчинків або окремі вчинки, протиставлені прийнятим у суспільстві правовим або моральним нормалі.

Девіантна поведінка, як вже було відзначено, має свої соціальні корені. У виникненні її особливо велике значення мають дефекти правової і моральної свідомості, зміст потреб особистості, особливості характеру, емоційно-вольової сфери. Девіантна поведінка знач­ною мірою визначається недоліками виховання, що призводить до формування більш або менш стійких психологічних якостей, які сприяють скоєнню аморальних вчинків. Перші ви­яви девіацій можуть спостерігатися в дитячому або підлітковому віці. Вони пояснюються відносно низьким рівнем інтелектуального розвитку, соціальною інфантильністю, незавер­шеністю процесів формування особистості, негативним впливом сім’ї та оточення, залежніс­тю підлітків від вимог групи та прийнятих у них ціннісних орієнтацій.

Девіантна поведінка у дітей і підлітків нерідко слугує засобом самоствердження, вияву протесту проти дійсності або упередженості, несправедливості дорослих. Ця поведінка може поєднуватися з поверхневим усвідомленням моральних норм, що вказує на необхідність формування у дитячому та підлітковому віці моральних норм поведінки, потреби у дотри­манні правил суспільного співжиття, порядності і взаємоповаги у міжособистісних стосун­ках, ставлення до життя і здоров’я свого та інших як до найвищої цінності.

В Україні спостерігається стійка тенденція до вживання алкоголю, наркотичних і ток­сичних речовин, тютютнокуріння. Аналізуючи загальну тенденцію до зростання кількості хворих на алкоголізм, слід зробити висновок, що вона досить стабільна. На жаль, у нашій країні існує тенденція до надмірного вживання алкогольних напоїв. Жодне свято без них ік обходиться. Дослідниками була встановлена закономірність, яка свідчить про те, що діти за лучаються до вживання спиртних напоїв раніше (в 13-14 років) в тих сім’ях, де батьки хро нічно п’ють, тоді як діти, що зростають у сім’ях, де немає алкоголіків, уперше куштують ал­коголь у 16-18 років. Ця статистика підтверджує думку, що основи здорового способу життя закладаються в сім’ї.

За останніми даними, в Україні на офіційному обліку знаходиться більше 800000 хво­рих наркотичного профілю, що становить 1,6 % від кількості всього населення. Але слід від­значити, що число наркотично залежних людей зростає великими темпами, мовою матема­тиків —- у геометричній прогресії.

За останні 20 років зросла кількість курців в Україні. Особливо це стосується жінок, що проживають у містах. Так, у 4 рази підвищилася поширеність цієї шкідливої звички серед 20- 29 річних жінок. Згідно зі статистикою, палять майже кожна третя жінка та більше половини чоловіків цього віку. Цей факт загрозливий не тільки для їх здоров’я, але й для здоров’я їхніх дітей, адже означений вік — репродуктивний.

Значну стурбованість з приводу наведених офіційних даних посилює аналіз вікової ка­тегорії хворих на наркоманію

Віковий склад наркотично залежного населення

Вік	% від загальної кількості
14 років і молодші	1,6
15-16 років	6,3
17-18 років	12,8
19-20 років	6,3
21 -22 роки	10,3
23-24 роки	8,8
25-26 років	12,6
27-28 років	9,8
29-30 років	7.4
31-35 років	9,9
36-40 років	7,2
41 і старші	0,5

Як свідчать дані таблиці, більшість наркоманів — люди молоді. Пояснюється цс тим, що основний притік в середовище наркоманів здійснюється в основному за рахунок молодих людей: 1 наркоман залучає 6-7 чоловік. Крім того, тривалість життя наркоманів досит ь об­межена — 3-10 років, і більшість з них просто не доживають до зрілого віку.

На жаль, у промислових містах України (Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпродзер- жинську) статистика вкрай тривожна. Все сказане, безсумнівно, актуалізує увагу соціально- педагогічних закладів до проблеми профілактики девіантної поведінки, а професіоналів- педагогів — до активної роботи з формування стійких мотивацій до ведення здорового спо­собу життя, яке стане запорукою здоров’я, й повноцінного жиггя кожної людини і українсь­кої нації в цілому. Але для цього потрібно досконало знати фізіологічну дію на організм лю­дини, зокрема дитини й підлітка, алкоголю, тютюну, наркотиків, токсичних речовин, механі­зми формування психологічної і фізичної залежності від цих чинників та шляхи психолого- педагогічного впливу на свідомість молодої людини з метою формування стійких моральних установок і норм поведінки.

2. Характерологічний аналіз видів девіацій