Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод.мат.-12.5-С.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
285.7 Кб
Скачать

27

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

Методичні та довідкові матеріали до проведення семінарського заняття з підготовки студентів, що навчаються у Військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за програмою підготовки офіцерів запасу, із навчальної дисципліни “Соціально-психологічні та педагогічні проблеми гуманітарного розвитку Збройних Сил України”

Тема 12. Морально-психологічне забезпечення війсь­кової дисципліни та правопорядку у підрозділі.

Заняття 5. Актуальні проблеми зміцнення військової дис­ципліни та правопорядку у військах.

На попередніх заняттях ми розглядали, аналізували термін “військова дисципліна” і прийшли до висновку, що він визначає:

по-перше сукупність психологічних та соціально-психологічних механізмів, що забезпечують відповідність індивідуальної та групової поведінки військовослужбовців законам і статутам;

по-друге, певну сукупність свідомих і несвідомих психологічних уявлень, на які спирається практика військової дисципліни.

Центральним питанням психологічних основ військової дисципліни є зміст і структура механізму регуляції поведінки військовослужбовців. Цей механізм включає:

  1. Особистісну дисциплінованість кожного військовослужбовця – як рядових, так й начальників;

  2. Колективну дисциплінованість як властивість добре організованого і вихованого військового підрозділу, який напрацював свої внутрішні соціально-психологічні механізми порядку;

  3. Мистецтво дисциплінарного управління – складову військово-професійної якості командира.

Поза нашою увагою не залишились і соціальні аспекти військової дисципліни Збройних Сил України. В першу чергу ми вели про них мову коли розглядали методику профілактики військових правопорушень, яка являє собою систему заходів, спрямованих на усунення або нейтралізацію причин правопорушень і умов, що сприяють їхньому здійсненню.

Організація і проведення контролю та оцінювання. Критерії оцінювання.

Комплексна діагностика знань, умінь та навичок студентів з кожної дисци­пліни здійснюється на основі результатів проведення поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Об'єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю.

Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу, виконання практичних, лабораторних робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, складання конспекту, написання звіту, реферату, здатності публічно чи письмово представляти певний матеріал.

Критеріями оцінювання можуть бути:

а) при усних відповідях:

- повнота розкриття питання:

- логіка викладення, культура мови;

- впевненість, емоційність та аргументованість;

- використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів, інших періодичних видань тощо);

- аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки.

б) при виконанні письмових завдань:

- повнота розкриття питання;

- цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;

- акуратність оформлення письмової роботи;

- підготовка матеріалу за допомогою комп'ютерної техніку рі­зних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Критерії комплексного оцінювання повинні доводитись до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

Для визначення ступеню оволодіння навчальним матеріалом із подальшим його оцінювання рекомендується застосовувати наступні рівні досягнень студентів.

Високий рівень. Студент вільно володіє навчальним матеріалом на під­ставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлює свої думки, проявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колек­тивних завдань при самостійній роботі.

Достатній рівень. Студент володіє певним обсягом навчального мате­ріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань та вмінь для фо­рмулювання висновків, допускає несуттєві неточності.

Задовільний рівень. Студент володіє навчальним матеріалом на репро­дуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу, уміє вико­ристовувати знання в стандартних ситуаціях.

Низький рівень. Студент володіє навчальним матеріалом поверхово й фрагментарно.

Незадовільний рівень. Студент не володіє навчальним матеріалом.

Під час контролю систематичності та активності навчальної діяль­ності студентів оцінюється:

участь в обговоренні питань на семінарах, резуль­тати виконання лабораторних та розрахункових робіт, якість опрацювання за­вдань для самостійного вивчення, підготовка рефератів та їх презентація.

участь у студентських конференціях, гуртках, наукових конкурсах та олімпіа­дах, інші форми робіт.

За результатами поточного контролю знань, умінь та навичок сту­дентів (з урахуванням систематичності й активності роботи та виконання моду­льних завдань) визначається поточний рейтинговий бал.