Аналіз результатів:

Наполегливість

15-14 – Втрата гнучкості в поведінці. Людина не може заспокоїтись, доки не завершить почату справу, нічого не помічає окрім своєї цілі. Надмірно вимоглива до себе. Але при цьому їй важко помічати інші важливі речі: вона може не врахувати те, що обставини змінилися і розпочату справу краще відкласти або взагалі припинити. Така людина за справою часто не помічає інших людей та їх потреби, нехтує своїм здоров’ям. Зазвичай причина такої поведінки –сильне бажання отримати схвалення значущих людей (найчастіше батьків, рідше вчителів, тренерів) і разом з цим страх не виправдати їх очікування.

• Слід тимчасово знизити вимоги до учня. Також слід переконати учня, що на даному етапі «формула його успіху» полягає не у гонитві за кінцевим результатом (відмінний атестат, хороша оцінка за чверть), а у спокійному, ретельному і точному відпрацюванні різних навичок і умінь з предмету, які знадобляться в майбутньому. Наприклад, точна вимова звука іноземної мови, або точне і чітке відтворення фізичного руху.

• Корисно допомогти учневі усвідомити, що його поведінка буває часто неефективною і може навіть зашкодить досягненню його інших важливих життєвих цілей (близькі стосунки, здоров’я).

• По можливості слід провести роботу з батьками, щоб вони також знизили тиск на учня, більше підтримували.

13-8 – Високий рівень наполегливості. Людині властива працездатність, активність. Перешкоди лише додають такій людині більшої активності, мобілізують. Вона не відволікається на різні спокусливі альтернативи, головна її цінність – розпочата справа. Доводить справи до кінця. У неї розвинуте почуття обов’язку, вона поважає встановлені правила, намагається цілком підкорити їм свою поведінку.

7-3 – Недостатньо високий рівень наполегливості. Людина не достатньо працездатна й активна. Перешкоди можуть відбити у неї бажання завершити розпочату справу. Не достатньо обов’язкова. Часто відволікається на сторонні справи, їй важко підкорювати себе встановленим правилам. Вона не самостійна і потребує регулярного зовнішнього контролю та заохочування.

• Постійне відволікання учня й низька працездатність можуть бути пов’язані з слабким типом нервової системи. В такому випадку учневі потрібен індивідуальний підхід.

• Небажання учня долати перешкоди може бути пов’язане із страхом невдачі, невпевненістю в собі (це підтвердять низькі показники по шкалі «самовладання»). В такому випадку учня слід заохочувати за найменший успіх, а також за самі зусилля по доведенню справи до кінця. Важливо, щоб учень зміг відчути «смак» гордості за себе, поваги до себе за те, що він зміг подолати себе і досягти поставленої мети.

2-0 – Низький рівень наполегливості. У таких учнів низька активність і мала працездатність. Вони легко піддаються впливу сторонніх стимулів, непослідовні у виконанні завдань, їм важко навіть певний час утримувати себе в роботі. При цьому вони невпевнені в собі, дуже чутливі, легко ображаються, проте можуть проявляти творчість і вигадливість там, де йдеться про уникнення роботи, отримання хорошої оцінки без належних знань. Зазвичай причинами є підвищена лабільність та імпульсивність, яка властива особам з слабким типом нервової системи, а також неправильне виховання в родині.

• Потребують індивідуального підходу, який врахує їх тип нервової діяльності.

• Потребують систематичного заохочення за докладання вольових зусиль у доведенні справи до кінця.

• По можливості має бути проведена робота з батьками. Важливо з'ясувати, які вимоги батьки пред’являють до учня, наскільки ці вимоги відповідають реальним можливостям учня, наскільки батьки послідовні і наполегливі у своїх вимогах, чи доводять вони самі почате до кінця, чи виконують свої обіцянки. Слід пояснити батькам, що саме має бути зміненим у їх стилі виховання, якщо вони зацікавлені у розвитку вольових якостей дитини.

Самовладання

10 – Надмірний самоконтроль. Прагнення до постійного самоконтролю може приводити до підвищення внутрішнього напруження, переважання постійної тривоги і втомлюваності. Зазвичай причина такої поведінки – страх не виправдати очікування батьків, надмірний тиск з боку батьків або однолітків.

• Слід тимчасово знизити вимоги до учня. Допомогти йому знизити вимоги до себе до більш реалістичного рівня.

• За необхідності провести роботу з батьками, щоб вони також знизили тиск на учня, більше підтримували.

• Якщо причина в стосунках з однолітками, допомогти учневі розв’язати цю проблему, надати необхідну підтримку.

9-6 – Високий рівень самовладання. Це емоційно стійкі люди, які добре володіють собою в різних ситуаціях. Їм властиві внутрішній спокій, впевненість в собі, вони не бояться невідомого і неочікуваного, самостійні й незалежні.

5-2 – Недостатньо високий рівень самовладання. Людина не достатньо володіє собою, в значущих для неї ситуаціях може піддатися впливу емоцій. Внутрішня рівновага хитка, людина час від часу втрачає впевненість в собі. Тому може проявлятися залежність від інших людей та їх думки, а невідоме і неочікуване більше лякає, ніж приваблює.

• Слід розвивати впевненість учня в собі. Для цього учня важливо заохочувати за кожен успіх і не дуже акцентувати увагу на невдачах.

• Слід допомогти учневі навчитись контролювати свої емоції, для цього варто навчити його нескладним прийомам саморегуляції – дихальним вправам, які знижують тривогу та гнів, заспокоюють.

1-0– Низький рівень самовладання. Людині властива імпульсивність, вона легко піддається емоціям, її легко образити. Її лякає все нове і невідоме, тому вона віддає перевагу всьому традиційному, звичному. Зазвичай причиною такої поведінки є особливості нервової системи (слабкий та неврівноважений тип) та неправильне виховання в сім'ї (відсутність вимог до дитини, непослідовність у вимогах, або надмірний тиск).

• Потребують індивідуального підходу, який врахує їх тип нервової діяльності.

• Важливо допомогти учневі розвивати уміння контролювати свої емоції: заохочувати його усвідомлювати наслідки своїх вчинків, навчити нескладним прийомам саморегуляції (дихальним вправам, які заспокоюють).

По можливості має бути проведена робота з батьками. Важливо з'ясувати, які вимоги батьки пред’являють до учня, наскільки ці вимоги відповідають реальним можливостям учня, які заходи вони застосовують для покарання за невиконання вимог. Слід пояснити батькам, що саме має бути зміненим у їх стилі виховання, якщо вони зацікавлені у розвитку вольових якостей дитини.

Бланк дослідження

Дата__________________________________

№	Твердження питальника	Відповідь «+» або «–»
	Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинути цю справу.
	Я не відмовлюся від своїх задумів і справ, навіть якщо доведеться вибирати між ними та приємною компанією.
	За необхідності мені неважко стримати спалах гніву.
	Звичайно я зберігаю спокій, чекаючи на товариша, який запізнюється на призначений час.
	Мене важко відірвати від розпочатої роботи.
	Мене дуже вибиває з колії фізичний біль.
	Я завжди намагаюся вислухати співрозмовника, не перебиваючи, навіть якщо сильно хочеться йому заперечити.
	Я завжди «гну» свою лінію.
	Якщо треба, я можу не спати цілу ніч (підготовка до екзамену, нічний підробіток) і весь наступний день бути у гарній формі.
	Мої плани надто часто перекреслюються зовнішніми обставинами.
	Я не вважаю себе терплячою людиною.
	Не так просто мені примусити себе холоднокровно спостерігати хвилююче видовище (спортивна гра, напружений момент у фільмі).
	Мені рідко вдається примусити себе продовжити роботу після серії прикрих невдач.
	Якщо я ставлюся до когось погано, мені важко приховати свою неприязнь до нього.
	При потребі я можу займатися своєю справою в незручних та непристосованих до цього умовах.
	Мені дуже ускладнює роботу усвідомлення того, що її необхідно будь-що виконати у точно в визначений термін.
	Я вважаю себе рішучою людиною.
	З фізичною втомою мені легше впоратись, ніж іншим.
	Краще почекати, коли повернеться ліфт, який тільки-но пішов, ніж підніматися сходами.
	Зіпсувати мені настрій не так просто.
	Інколи якась незначна проблема цілком захоплює мої думки, і я не можу її позбутися.
	Мені важче зосередитись на завданні чи роботі, ніж іншим.
	сперечатися зі мною важко.
	Я завжди прагну довести розпочату справу до кінця.
	Мене легко відволікти від справ.
	Я іноді помічаю, що намагаюся домогтися свого всупереч об’єктивним обставинам.
	Люди іноді заздрять моєму терпінню та ретельності виконання роботи.
	Мені важко зберегти спокій у стресовій ситуації.
	Я помічаю, що під час одноманітної роботи я мимоволі починаю змінювати спосіб дій, навіть якщо це часом приводить до погіршення результату.
	Мене, як правило дратує, коли перед носом зачиняються двері транспорту або ліфту.