4. Акцентуації характеру

Типові риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по-різному, індивідуально. Загостреність таких рис виявляється спонтанно, як тільки людина потрапляє в адекватні цим рисам умови. Такі умови провокують прояв загостреної реакції особистості. Крайню інтенсивність певних рис людини називають їх акцентуацією. Хоча акцентуація якихось рис особистості своєю загостреністю та своєрідністю прояву виходить за межі звичайного, їх не можна відносити до патологічних. Проте надмірно складні умови, які викликають акцентуацію рис особистості, частота їх повторення можуть спричинити невротичні, істеричні та інші патологічні реакції.

Акцентуація рис характеру виявляється лише за певних умов. За інших умов люди з такими рисами діють спокійно, без напруження.

Акцентуація рис характеру виробляється за суспільних умов життя під впливом суспільної спрямованості інтересів, специфіки контактів у колективі, але, як свідчать дослідження, засадовими стосовноних є своєрідні природжені індивідуальні особливості, що і створюють грунт для виникнення акцентуації за відповідних соціальних умов.

На основi рiзноманiтних класифiкацiй (К. Леонгард, П.Б. Ганнушкiн, А.Б. Личко) видiляють наступнi типи акцентуацiй характеру:

1. Циклоїдний - змiна фаз з гарного на поганий настрiй, якi мають рiзний час тривалостi.

2. Гiпертимний - постiйно пiднесений настрiй, пiдвищена психiчна активнiсть з жадібністю дiяльностi i з тенденцiєю не доводити справу до кiнця.

3. Лабiльний - рiзка змiна настрою в залежностi вiд ситуацiї.

4. Астенiчний - швидке втомлення, роздратування, схильнiсть до депресiй i iпохондрiї.

5. Сенситивний - пiдвищена вразливiсть, боязнь, загострене відчуття особистої неповноцiнностi.

6. Психостенiчний - пiдвищена тривога, пiдозрiлiсть, нерiшучiсть, схильнiсть до самоаналiзу, до постiйних сумнiвiв i мiркувань, тенденцiя до нав’язливих, ритуальних дiй.

7. Шизоїдний - вiдгородженiсть, вiдчуження, iнтраверсiя, емоцiйна холоднiсть, вiдсутнiсть хвилювання про iнших, труднощi у встановленнi емоцiйних контактiв, вiдсутнiсть iнтуїцiї в процесi спiлкування.

8. Епiлептоїдний - схильнiсть до злiсно нудьгуючого настрою, що проявляється у виглядi лютi та гнiву (iнколи з елементами жорстокостi), конфлiктнiсть, скрупульозна педантичнiсть.

9. Застряваючий (параноїдальний) - пiдвищена пiдозрiлiсть i марна образливiсть, стiйкiсть негативних емоцiй, прагнення до домiнування, не рахуючись з поглядами iнших i, як наслiдок, пiдвищена конфлiктнiсть.

10. Демонстративний (iстероїдний) - виражена тенденцiя до витiснення неприємних суб’єктовi факторiв i подiй, до брехливостi, фантазування i перевтiлення, якi використовуються для привернення до себе уваги, авантюристичнiсть, марнославство, «утеча в хворобу» при незадоволенiй потребi в зiзнаннi.

11. Дистимний - перевага зниженого настрою, схильнiсть до депресiї, зосередженiсть на похмурому та сумному боцi життя.

12. Нестiйкий - схильнiсть легко пiддаватися впливу оточуючих, постiйний пошук нових вражень, компанiй, вмiння легко встановлювати контакти, якi мають легковажний характер.

13. Конформний - надмiрна пiдпорядкованiсть i залежнiсть вiд думки iнших людей, вiдсутнiсть критичностi i iнiцiативностi, схильнiсть до консерватизму.

Найчастiше зустрiчаються змiшанi форми акцентуацiї характеру нiж «чисті» типи (істеро-збудливий, нестiйко параноїдальний i т. iн.) - тобто промiжнi типи.