2. Цілеспрямованість і потреби

Роттер розглядав людей, як цілеспрямовані живі системи. Люди прагнуть максимізувати заохочення і мінімізувати покарання. Поведінка людини в основному спрямована на задоволення основних потреб.

Потреба - набір різних типів поведінки, які схожим чином набувають ті ж або схожі набори підкріплень.

1. Статус визнання відноситься до потреби відчувати себе компетентним у широкому спектрі галузей діяльності: школа, інститут, робота, фізкультура чи громадська діяльність. Наприклад: бажання здаватися розумним.

2. Захист - залежність. Це потреба в тому, щоб хтось захистив нас від неприємностей і допоміг досягти значущих цілей. Наприклад: прохання до членів сім'ї подбати про нас, коли ми хворі.

3. Домінування. Це поняття включає в себе потребу впливати на життя інших людей і мати можливість організовувати спільні дії собі на користь.

4. Незалежність. Це потреба приймати самостійні рішення і досягати мети без допомоги інших. Коли підліток відмовляється від порад батьків куди вступати, таким чином, він демонструє потребу в незалежності.

5. Любов і відданість . Це потреба в тому, щоб вас розуміли і любили інші люди. Наприклад: дівчина може всіляко піклуватися про юнака, сподіваючись, що він зізнається їй у коханні.

6. Фізичний комфорт. Ця остання категорія включає в себе задоволення, пов'язане з фізичним безпекою, хорошим здоров'ям і свободою від болю.

Усі інші потреби набувають значення тільки в зв'язку з їх асоціацією з основними потребами фізичного здоров'я і задоволення.

3. Локус контролю теорії соціального навчання

Локус контролю є центральною ланкою теорії соціального навчання. Він являє собою узагальнене очікування того, якою мірою люди контролюють підкріплення в своєму житті.

Люди з екстернальним (від лат. externus — зовнішній) локусом (від лат. locus — місце), контролю вважають, що їх успіхи та невдачі регулюються зовнішніми факторами: доля, удача, щастя і т.п. «Екстернали - заручники долі»

Люди з інтернальним (від лат. internus — внутрішній) локусом контролю вірять в те, що удачі і невдачі визначаються їх власними діями і талантами. Тому інтернали відчувають, що вони більшою мірою впливають на підкріплення, ніж люди з екстернальною орієнтацією.

Інтернальний або екстернальний контроль можна розглядати як рису особистості. Фактично це не типи особистості, а межі однієї шкали. Таким чином, хтось із людей «дуже» екстернал, хтось «дуже» інтервал, але більшість людей знаходяться на середині цієї шкали.

Головна відмінність між екстерналами і інтерналами не тільки в їх переконаннях щодо джерел їх проблем, а й способи пошуку інформації про оточення. Інтернали з більшою ймовірністю, ніж екстернали шукатимуть інформацію про можливі проблеми здоров'я. Також інтернали роблять великі запобіжні заходи, щоб зберегти або поправити своє здоров'я. Пояснення цьому - в дитинстві. Інтернали більшою мірою заохочувалися батьками, якщо стежили за своїм здоров'ям. В результаті інтернали більше ніж екстернали знають про те, що може послужити причиною захворювання. У людей з екстернальним локусом контролю частіше страждають від психологічних проблем, тривога і депресія у них вище, а самоповага нижче. Крім того, рівень екстернальності корелює з рівнем самогубств.