
- •2. Коротка історія досліджень особистості
- •3. Психологія особистості як дисципліна
- •4. Методологія експериментальних досліджень особистості
- •2. Коротка історія досліджень особистості
- •3. Психологія особистості як дисципліна
- •4. Методологія експериментальних досліджень особистості
- •Тема 2. Типологічні властивості особистості
- •1. Типологічні особливості особистості і властивості темпераменту
- •2. Характеристика типів особистості за властивостями внд
- •3. Характеритистика особистості за конституційною типологією темпераменту
- •1. Типологічні особливості особистості і властивості темпераменту
- •2. Характеристика типів особистості за властивостями внд
- •3. Характеритистика особистості за конституційною типологією темпераменту
- •Тема 3. Характерологічні властивості особистості
- •1. Характер у структурі особистості
- •2. Структура характеру
- •3. Основні риси типового характеру
- •4. Акцентуації характеру
- •5. Патологічні порушення характеру
- •Тема 4. Здібності у структурі особистості
- •1. Проблема визначення поняття "здібності"
- •2. Структура здібностей. Спеціальні та загальні здібності
- •3. Інтелектуальні здібності
- •4. Патологічні порушення інтелекту
- •Тема 5 . Емоцiйне життя особистості
- •1. Емоції і їх функції в житті особистості
- •1. Емоції і їх функції в житті особистості
- •2. Класифiкацiя емоцiйних станів особистості
- •3. Види почуттiв особистості
- •4. Розлади емоцiйних станів особистості
- •Тема 6. Поребнісно-вольова сфера особистості
- •2. Поняття про волю і вольову активність
- •3. Вольовi якостi особистостi:
- •4. Вiковi особливостi волi. Розвиток I формування волi
- •1. Поняття про потреби і ефекторно-вольову сферу
- •2. Поняття про волю і вольову активність
- •3. Вольовi якостi особистостi:
- •4. Вiковi особливостi волi. Розвиток I формування волi
- •5. Розлади ефекторно- вольової сфери особистості
- •Змістовий модуль 2. Становлення свідомості і самосвідомості особистості. Формування особистості Тема 7. Свiдомi і підсвiдомi психiчнi стани особистості
- •1. Поняття про свідомість
- •4. Неусвідомлюване в психіці. Поняття про ментальність
- •1. Поняття про свідомість
- •2. Структура і властивості свідомості
- •3. Неусвідомлюване в психіці. Поняття про ментальність
- •4. Розлади свідомості
- •Тема 8. Спрямованість в структурі особистості.
- •1. Спрямованість особистості
- •2. Потреби особистості
- •3. Мотиви особистості
- •4. Мотивація особистості
- •Тема 9. Самосвідомість особистості. Гендерна ідентичність
- •1. Поняття самосвідомості і я-концепції особистості.
- •2. Структура я-концепції
- •3. Самоставлення і самооцінка особистості
- •4. Поняття про гендер і гендерну ідентичність
- •Типологія чоловіків і жінок за вираженням маскулінності і фемінінності
- •Тема 10.Життєвий шлях особистості
- •1. Концепції поняття "вікового розвитку".
- •2. Епігегенетична концепція вікового розвитку особистості е. Еріксона.
- •3 . Теорія етичного розвитку особистості Лоренса Колберга
- •Тема 11. Соціалізація і порушення соціальних зв'язків особистості
- •1. Соціалізація і індивідуальний розвиток особистості
- •2. Порушення соціальних зв’язків особистості
- •3. Спосіб життя особистості
- •Змістовий модуль 3. Теорії особистості Тема 12. Психодинамічна орієнтація в психології особистості
- •Сторінки життя з. Фрейда
- •2. Концепція психоаналізу
- •3. Захисні психічні механізми (за Фрейдом)
- •Тема 13. Неопсихоаналітичні концепції
- •Індивідуальна психологія. Концепція Альфреда Адлера
- •2. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
- •3. Соціокультурна психологія Карен Хорні
- •4. Концепція Еріха Фромма
- •Тема 14. Сучасні біхевіористичні теорії
- •1. Основні поняття теорії соціального навчання Джуліан Роттер
- •2. Цілеспрямованість і потреби
- •3. Локус контролю теорії соціального навчання
- •4. Соціально-когнітивна психологія Альберта Бандури
- •Научіння через моделювання
- •Тема 15. Гуманістична психологія
- •1. Загальна характеристика гуманістичної психології
- •2. Потрпеби і їх ієрархія за а. Маслоу
- •3. Психотерія особистості за у. Роджерсом
- •4. Інтерактивна психологія
- •5. Логотерапія в.Франкла
- •Тема 16. Особистість у радянській психології
- •1. Погляди вітчизняних учених неї психологічну структуру особистості
- •2. Ленінградська школа
- •3. Московська школа
- •4. Київська школа
2. Епігегенетична концепція вікового розвитку особистості е. Еріксона.
Згідно епігенетичному принципу, все, що росте і розвивається, має загальний план розвитку окремих частини, причому кожна з них має найбільш сприятливий період для розвитку. Так відбувається доти, поки всі частини, розвинувшись, не сформують функціональне ціле.
За Е. Еріксоном, послідовність стадій — результат біологічного дозрівання, але зміст розвитку на кожній стадії визначається тим, що очікує від людини суспільство. Усі люди проходять ці стадії, до якої б культури вони не належали.
Е. Еріксон прийняв ідеї 3. Фрейда про тричленну структуру особистості, ідентифікуючи Id (підсвідоме) із бажаннями і мріями, a Super-Ego (надсвідомість)— з переживаннями провини, коли людина постійно коливається в думках і почуттях. Між ними знаходиться «мертва точка» — Ego (свідомість), у якій ми і є самими собою, хоча цього не усвідомлюємо.
Дослідження Е. Еріксона дали початок двом поняттям його концепції — «групової ідентичності» і «Его-ідентичності».
Групова ідентичність формується завдяки тому, що з першого дня життя дитини виховання орієнтоване на включення її в певну соціальну групу і на вироблення властивій даній групі світовідчуття.
Его-ідентичність формується паралельно з груповою ідентичністю і створює в суб'єкта почуття стійкості і безперервності свого Я, незважаючи на вікові й інші зміни.
Формування Его-ідентичності (чи особистісної цілісності) продовжується протягом усього життя людини і проходить вісім вікових стадій. На кожній стадії суспільство ставить перед особистістю певну задачу і задає зміст розвитку на різних етапах життєвого циклу. Але вирішення цих задач залежить як від уже досягнутого рівня психомоторного розвитку індивіда, так і від загальної духовної атмосфери суспільства.
Існує дві лінії розвитку – нормальна й аномальна. Життя – це боротьба між цими два лініями розвитку.
Вирішення кожного завдання, по Е. Еріксону, зводиться до встановлення певного динамічного співвідношення між двома крайніми полюсами. Рівновага, що досягається на кожній стадії, знаменує собою набуття нової форми Его-ідентичності і відкриває можливість включення суб'єкта в більш широке соціальне оточення. Перехід від однієї форми Его-ідентичності до іншої викликає кризу ідентичності. Кризи — це не хвороби особистості, не прояви невротичних розладів, а «поворотні пункти» розвитку, період як найбільшої уразливості, так і найбільшого потенціалу, вибір між потенціалом і регресом.
Таким чином, на кожній стадії людина переживає специфічну кризу, суть якої складає конфлікт між протилежними станами свідомості і психіки.
Суть конфліктів і їх періодизація зводяться до наступного:
1) конфлікт між довірою і недовірою до навколишнього світу (з народження до 1 року);
2) конфлікт між почуттям незалежності і відчуттям сорому і сумніву (1—3 роки);
3) конфлікт між ініціативністю і почуттям провини (4— 5 років);
4) конфлікт між працьовитістю і почуттям неповноцінності (6—11 років);
5) конфлікт між розумінням приналежності до певної статі і нерозумінням форм поведінки, яка відповідає даній статі (12—18 років);
6) конфлікт між прагненням до інтимних стосунків і відчуттям ізольованості від навколишніх (рання дорослість);
7) конфлікт між життєвою активністю і зосередженням на своїх вікових проблемах (середня дорослість);
8) конфлікт між відчуттям повноти життя і розпачем (пізня дорослість) .
Еріксон вважав, якщо ці конфлікти вирішуються успішно, то криза не приймає гострих форм і закінчується утворенням певних особистісних якостей, які у сукупності складають той чи інший тип особистості. Невдале вирішення кризи на якійсь із стадій приводить до того, що, на нову стадію, людина переносить із собою необхідність вирішувати протиріччя, властиві не тільки даній стадії, але і для попередній. Однак у цьому випадку це дається набагато