
- •Розділ 1 Огляд літератури
- •1.1 Рибницько-біологічна характеристика канального сома
- •1.2 Огляд сучасних технологій культивування канального сома
- •1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку канального сома в Україні
- •1.4 Заключення з огляду літератури
- •Розділ 2 Вибір місця розташування господарства
- •2.1 Місце розташування господарства
- •2.2 Характеристика виробничої бази
- •2.3 Якість джерела водопостачання садків
- •Розділ 3 Технологічна частина
- •3.1 Схема технологічного процесу
- •3.2 Опис технологічного процесу
- •3.2.1 Підготовка садків до вирощування цьоголіток канальн-
- •3.2.2 Зариблення садків мальками і вирощування цьоголіток Канального сома
- •3.2.3 Вилов цьоголіток канального сом
- •3.2.4. Зимівля цьоголіток
- •5. Розмір корму та добовий раціон при відносній масі тіла г. В зимовий період
- •3.2.5 Бонітування однорічок
- •3.2.6 Вирощування річняків канального сома в нагульних садках
- •6.Добова норма годівлі річняків канального сома ( % від маси тіла).
- •3.2.7 Контроль за вирощуванням товарного канального сома
- •3.2.8 Облов садків та реалізація риби
- •3.2.9. Єпізоотичний стан садкових ліній при вирощуванні канального сома
- •Розділ 4 Розрахункова частина
- •4.1 Розрахунок потреби у різновіковому рибопосадковому матеріалі:
- •Розрахунки нерестової кампанії
- •4.3 Розрахунки потреб у садках та лотоках
- •4.4 Розрахунки потреб кормів для різновікових груп риб
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3.2.3 Вилов цьоголіток канального сом
Вилов риби з садків проводився в кінці вегетаційного сезону, який складав 8 місяців.
Пантони відбуксовували катером до живорибної машини. Щільність посадки — 700 екз./1 живорибний чан. При транспортуванні використовували аерацію, відхід за період транспортування складав 1-2%. Продукцію реалізовувалась в основному в м. Харків.
3.2.4. Зимівля цьоголіток
Пересадка на зимівлю цьоголіток здійснювалась в третій декаді листопада. Перед зарибленням садків створювали ряд заходів: лагодили, замінювали сито, розраховували оптимальний об’єм, здійснювали контроль за вмістом кисню(який складав не менше 3.5 мг/л), проводили епізоотичне обстеження посадкового матеріалу.
Посадковий матеріал виловлювали з літніх садків і обережно переносили у підготовлені садки для зимового утримання, за щільності посадки 1 тис.екз./м2.
Садки зарибляли підрощеними цьоголітками до маси 15 г. Всього було зариблено 45 садків. Молодь що досягла меншої маси — зарибляли окремо.
Зимову годівлю канального сома здійснювали в садках за допомогою годівниць, щоб він був доступний рибі і не розсипався по всьому садку.
Початок годівлі через 1-2 доби після посадки рибопосадкового матеріалу на вирощування. Добова норма корму для молоді масою до 17 г складала 20-25 % від маси тіла. Годівля в цей період проводилась 2 рази на добу.
Під час вирощування здійснювали контроль за споживання корму (1 раз на добу), підіймаючи садки.
Молодь канального сома активно росла і живилась при температурі 12-14°С і вмісті кисню 6 мг/л. При зниженні температури до 8°С або її збільшення за межі 14°С,- величину раціону скорочували до 0,5-1,5% від маси тіла, а корм вносили 1 раз на добу.
По мірі росту молоді до 20г. в садках зменшували щільність посадки. Молодь масою 15 г за щільності посадки 500 екз./м досягла маси 18-20 г.
При збільшенні маси тіла збільшували розмір крупки корму, а добову норму зменшували.
Кормовий коефіцієнт корму при вирощуванні до 20 г склав 3. Із збільшенням маси риби частоту годівлі зменшували, а добовий раціон скорочували (таблиця.5).
5. Розмір корму та добовий раціон при відносній масі тіла г. В зимовий період
Маса, г |
Розмір крупки, мм |
Добова норма % |
15 |
3,2 |
20 |
17 |
3,2 |
15 |
18-20 |
3,2 |
10 |
Добові витрати кормів для годівлі канального сома комбікормами СП-2, склали 80 кг/добу. За сезон було витрачено 9,6 тонн корму. Споживання корму складало 90 %, при цьому вихід однорічок від цьоголіток становив 70%.
Термін вирощування при температурі 8-12 °С складав 3,5 місяці.
Під час зимового утримання цьоголіток канального сома в садках проводили контроль за гідрохімічним режимом (О2 і РН), температурним режимом, а також контроль за іхтіопаталогічною обстановкою на наявність збудників іхтіофтиріозу, грибку сапролегнії. рН перевіряли 1 раз на день (він варіював в межах 6,5-7,5), що наближено до нормативів вирощування. Кисень перевірявся 2 рази на день: перед заходом сонця і після сходу сонця. Після сходу кисневий показник збільшувався в зоні садків до 6-7 мг/л, що характеризувало водойму-охолоджувач, як придатний рибогосподарський об'єкт для вирощування рибопосадкового матеріалу канального сома. 1 раз на місяць іхтіопатолог з м. Зміїв, проводив іхтіопатологічні дослідження на наявність збудників інфекцій чи інвазій. Одним з головних заходів по вирощуванню рибопосадкового матеріалу був контроль за цілісністю садків. Щоб уникнути поїдання риби птахами, водними тваринами, садки натягували крупновічковою (100X100), капроновою захисною деллю. 1 раз/15 діб проводились контрольні облови, під час яких рибу зважували, перевіряли ріст, розріджували щільність посадки, вибраковували калічену, хвору, слабку рибу. Відбирали і сортували менших особин від більших через те, що вони витісняють менших за кормами , крім того у канального сома присутній канібалізм.
Після зимівлі цьоголітки було отримано нормативну наважку річняків масою 20 г.