1.4 Заключення з огляду літератури
На підставі аналізу літературних джерел були зроблені наступні висновки:
Канальний сом являється акліматизованим об’єктом в нашій країні, який швидко завоював прихильність в рибництві, завдяки своїй високій екологічній пластичності, швидкими темпами росту, невибагливістю до умов утримання та хорошими смаковими якостями.
Для того, щоб постійно бути на рівні з розвитком, потрібно застосовувати нові напрямки, технології та вирощувати нові об’єкти рибництва, які б характеризувались високими рибницько-біологічними характеристиками та відповідали вимогам споживачів.
Сучасні технології розведення та вирощування канального сома дають можливість використовувати його в різних умовах господарювання.
Особлива прихильність до використання канального сома належить індустріальному рибництву, проте він ефективно використовується і в ставовому рибництві
Розділ 2 Вибір місця розташування господарства
2.1 Місце розташування господарства
Рибне, нерестово-вирощувальне, господарство розташоване в Хмельницькій області, на базі водойми-охолоджувча Хмельницької атомної електростанції, призначене для зариблення водойми-охолоджувача і промислового вилову риби з неї, а також і вирощування товарної риби в садках.
Дослідження проведено на водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС (мал.1).
мал. 1. Карта водойми-охолоджувача з розбиттям на квадрати 1x1 км.
Загальна площа водойми складає понад 15 кв.км. Довжина берегової лінії – 23,4 км, максимальна довжина водойми – 5 км, ширина – 5,6 км, глибина – 22.1 м.
Водойма-охолоджувач Хмельницької АЕС розташована в Славутському районі Хмельницької області за 18 км у північно-західному напрямку від м. Славута і на 8 км південніше м. Острог Рівненської області на території західного Полісся, в заплаві р. Гнилий Ріг.
Західне Полісся характеризується значним поширенням вапнякових відкладень, а також наявністю карстових порожнин, що визначає умови формування річкового стоку і хімічний склад природних вод. Грунти суглинисті або піщані слабо підзолисті. Рельєф рівнинний з окремими горбкуватими височинами. У районі розміщення атомної електростанції у геологічній будові грунтового профілю переважають четвертинні відкладення, до яких прив’язані грунтові води.
Ґрунтові води четвертинних відкладень утворюють єдиний водоносний горизонт, поширений на всій території району. Потужність водоносного горизонту 30-50 м. Глибина залягання рівня ґрунтових вод від 0,5 до 5,0 м. від поверхні грунту. Живлення ґрунтових вод відбувається за рахунок атмосферних опадів. У період паводків джерелом живлення стають річки району. Зв’язок ґрунтових вод з річковими дуже тісний, що приводить до різких коливань рівня ґрунтових вод протягом доби.
Клімат району помірно континентальний. Найбільш теплий місяць – липень із середньомісячною температурою +18оС, найбільш холодний – січень (-5,5°С). Абсолютний максимум температури повітря зафіксовано у серпні – +37°С, абсолютний мінімум (-34°С) – у січні.
Середньорічна кількість опадів у районі водойми-охолоджувача – 593 мм.
Водойма-охолоджувач Хмельницької АЕС має систему технічного оборотного водопостачання. Для заповнення її водою створена насосна станція, розташована на р. Горинь.
Рибне господарство Хмельницької АЕС представляє собою ставово-садкове господарство з відповідними категоріями різних за площею ставів та інкубаційним цехом для заводського одержання потомства і підрощування молоді риб.
Основні гідрохімічні показники якості води у водоймі-охолоджувачі та порівняння їх з нормативами Галузевого стандарту для рибогосподарських водойм наведено у таблиці 1.
Аналіз даних дозволяє зробити висновок, що за більшістю показників якість води у водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС відповідає галузевим нормативам.
Спостерігається зависокий вміст у воді вільного аміаку, що при високих температурах може мати негативний вплив на процеси життєдіяльності гідробіонтів різних систематичних груп, та сульфатів і гідрокарбонатів.
Низький вміст у воді нітритів, нітратів і фосфатів дещо знижує рівень поживних режимів у водоймі.
Для вмісту кисню у воді характерні сезонні зміни, пов’язані з інтенсивністю перебігу гідробіологічних процесів. Зі зростанням температури води абсолютний вміст кисню знижується від 10,5 мгО/л до 9,9, а відносний зростає від 84% до 112%. Зі збільшенням глибини вміст кисню у воді знижується: абсолютний – до 5-4 мгО/л, відносний – до 30-50%. Такі закономірності пов’язані зі зменшення з глибиною інтенсивності фотосинтетичних процесів і витратами кисню на мінералізацію органічної речовини в придонних шарах. [ 10 ]
По іонному складу вода водойми-охолоджувача за класифікацією С.А. Альокіна відноситься до гідрокарбонатного класу групи кальцію.