Зміст

Вступ …………………………………………………………………………………4

Розділ 1 Огляд літератури…………………………………………………………..5

1.1 Рибницько-біологічна характеристика канального сома………………..5

1.2 Огляд сучасних технологій культивування канального сома…………..8

1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку канального сома в Україні…...16

1.4 Заключення з огляду літератури………………………………………….24

Розділ 2 Вибір місця розташування господарства………………………………25

2.1 Місце розташування господарства……………………………………...25

2.2 Характеристика виробничої бази………………………………………...28

2.3 Якість джерела водопостачання садків………………………………….29

Розділ 3 Технологічна частина…………………………………………………...31

3.1 Схема технологічного процесу………………………………………….31

3.2 Опис технологічного процесу……………………………………………31

3.2.1 Підготовка садків до вирощування цьоголіток канального сома……31

3.2.2 Зариблення садків мальками і вирощування цьоголіток канального сома………………………………………………………………………………….32

3.2.3 Вилов цьоголіток канального сом……………………………………..34

3.2.4 Зимівля цьоголіток…………………………………………………….34

3.2.5 Бонітування однорічок………………………………………………...36

3.2.6 Вирощування річняків канального сома в нагульних садках……..37

3.2.7 Контроль за вирощуванням товарного канального сома…………...38

3.2.8 Облов садків та реалізація риби……………………………………….39

3.2.9. Єпізоотичний стан садкових ліній при вирощуванні канального сома…………………………………………………………………………………39

Розділ 4 Розрахункова частина……………………………………………………40

4.1 Розрахунок потреби у різновіковому рибопосадковому матеріалі……41

4.2 Розрахунки нерестової кампанії………………………………………….41

4.3 Розрахунки потреб у садках та лотоках…………………………………42

4.4 Розрахунки потреб кормів для різновікових груп риб…………………43

Висновки…………………………………………………………………………….44

Список використаної літератури…………………………………………………..45

Вступ

Сучасний стан багатьох рибницьких підприємств характеризується спадом виробництва в порівнянні в 80-ми роками минулого століття. Спад виробництва значною мірою викликаний комплексом взаємопов’язаних соціально-економічних факторів лімітуючого характеру, що виникли в період переходу до ринкових відносин.

В нашій країні така ситуація, що ринок поступово завойовується закордонними об’єктами рибництва та марекультури (пангасіус, путасу та ін..), які витісняють вітчизняні. Для збереження належності певного відсотку ринку вітчизняній продукції потрібно вирощувати конкурентно- спроможні об’єкти рибництва.

Канальний сом є цінною рибою, яка може задовольнити всі вимоги сучасних споживачів, ефективно конкурувати на ринку та давати значні прибутки.

Створення товарного садкового господарства по вирощуванню канального сома забезпечить ринок цінною рибною продукцією та створить значну кількість робочих місць.

Розділ 1 Огляд літератури

1.1 Рибницько-біологічна характеристика канального сома

Мал. 1.1 Канальний сом

Канальний сом — Ictalurus punctatus (Raf.) відноситься до родини Ictaluridae, роду Siluriformes. Родина Ictaluridae, включає 37 видів, які населяють, головним чином, водойми Південної Америки.(мал. 1.1)

Канальний сом - теплолюбна риба, хоча добре переносить зимівлю у водоймах протягом 3-4 місяців під льодом. Це - евригалійна риба, живе як у прісноводних водоймах, так і у водоймах за солоності 8-11‰. Вимогливий до кисневого режиму: вміст кисню у воді при вирощуванні канального сома повинен бути не меншим 5 мг/л .За умови зниження його до 3 мг/л споживання корму змен­шується або припиняється. Летальні концентрації розчиненого у воді кисню за температури води 25, 30 і 35 °С становлять відповідно — 0,95, 1,03 та 1,08 мг/л. [1 ст 74]

Канальний сом має видовжене, трохи стиснуте з боків тіло з глибоко виямчастим хвостовим плавцем. Голова помірної довжи­ни, рот - напівнижній. Тіло гладеньке без луски. На спині є жи­ровий плавець. На колючках спинного та грудного плавців від­мічається наявність отрути. Забарвлення спини та боків канального сома маслиново-ко­ричневе або сіро-синє, черева сріблясто-біле, плавців жовту­вате або темне. Самці у нерестовий період синьо-чорного кольору, із шишкоподібною головою та м'ясистими губами.

Канальний сом живе у різних водоймах: озерах, водосхо­вищах, річках із повільною та помірною течією. Надає перевагу чистим глибоким місцям із піщано-гравійним ґрунтом. Молодь тримається на мілководді, дорослі особини - у ямах на глибині.

Канальний сом у водоймах нативного ареалу досягає маси понад 30 кг. Це - типовий поліфаг, має великий, широкий рот, на щелепах — чисельні зуби-щітки для утримування їжі. У будові зяброво-щелепного апарату та харчового тракту поєднуються ознаки хижака та всеїдної риби: напівнижній рот та добре розвинені органи дотику - чотири пари вусиків — характеризують його як бентофага, а добре розвинений шлу­нок — як хижака. Глоткові зуби відсутні. їжа подрібнюється за допогою двох м'ясистих, вкритих дрібними шипами, розташованих біля входу до глотки. Найбільш характерне для канального сома придонне харчування.

Личинки та мальки канального сома живляться зоопланкто­ном, більш дорослі риби - одноденками, волохокрильцями, хірономідами, молюсками, раками тощо. У харчовій грудці зу­стрічаються також детрит та рослинність. Соми довжиною понад 30 см поїдають рибу.

У водоймах південних районів США канальний сом досягає статевої зрілості у віці 1,5-2 роки, в Канаді - у віці 5-8 років. Самки нерестують один раз на рік, самці — порційно. Нерест проходить пізньої весни або влітку за температури води 23—30 °С. Оптимальна температура нересту – 26-28 °С. Самці перед нерес­том вибирають нерестові гнізда (під корчами чи біля підмитих берегів). Самки не беруть участі у виборі нерестовища та турботі про потомство. Ікринки - великі (діаметр 3,5-4,0 мм), жовтого кольору. Відносна робоча плодючість у самок масою 450-1800 г - близько 9 тис. ікринок/кг. Ікра клейка, у місцях доти­ку ікринки міцно з'єднуються між собою стовпчиками драглистої речовини, а кладка являє собою пружне, губчасте утворення, на­сичене водою. Готова кладка ікри має вигляд сплющеного вино­градного грона, закріпленого на дні водойми.[1 ст 76]

Після закінчення нересту самець приймає на себе турботу про потомство, доглядає та охороняє ікру. Самець на цей час досить агресивний, проганяє самку, може даже вкусити. Самець постійно зна­ходиться над кладкою ікри, працює плавцями. При цьому він не лише перемішує воду над ікрою, але й за допомогою черевних та анальних плавців періодично струшує кладку, завдяки чому за­безпечується постійний доступ свіжої води в середину кладки ікри. Під ударами плавців руйнуються мертві ікринки, а їх вміст та оболонки потоком води виносяться з гнізда. В результаті на кладках ікри, яка і знаходяться під наглядом самця, ніколи не з'являється сапролегнія. [1 ст 76]

Тривалість ембріонального розвитку залежить від температу­ри води і коливається від 5 (при 28—30 °С) до 10 (при 20—28 °С) діб. По мірі розвитку зародків та формування у них кровоносної системи окрас ікринок, та всієї кладки ікри змінюється від світло-жовтого до темно-оранжевого.

Ембріони після викльову малорухомі, створюють щільні скупчення. Всі ембріони у цих скупченнях орієнтовані головою до центра, їх хвости вібрують. Це створює всередині скупчення інтенсивні місцеві потоки води, які викидають чужорідні час­тинки, вимивають продукти обміну. Самець продовжує турботу про потомство, він інтенсивно працює плавцями в районі скуп­чення ембріонів, підганяє до них свіжу воду. Поступово ембріони стають більш активними, але надають перевагу утри­манню біля дна водойми. Через дві доби після викльову більшість з них підіймається у товщу води. На четверту добу (за температури води 26-30 °С) плавальний міхур наповнюється повітрям і личинки переходять на активний спосіб живлення. Самець на цей час припиняє догляд за потомством та його охоро­ну. Личинки канального сома в період переходу на активне жив­лення мають масу близько 20 мг і здатні захоплювати порівняно крупні форми зоопланктону (циклопи, моіни, дафнії, розміром до 2 мм). [1 ст 77]