Надання текстильним матеріалам стійкості до дії мікроорганізмів

Мета: вивчити надання текстильним матеріалам стійкості до дії мікроорганізмів, основні терміни.

План:

1. Надання текстильним матеріалам стійкості до дії мікроорганізмів.

2. Способи надання стійкої бактерицидності.

Найбільшу чутливість до дії мікроорганізмів мають на­туральні волокна. Синтетичні волокна більш стійкі, однак і вони піддаються дії мікроорганізмів; поліефірне волокно найменш стійке серед синтетичних волокон до дії мікроор­ганізмів. Захист від дії мікроорганізмів підвищує довговіч­ність виробів тому має велике народногосподарське значен­ня для текстильних матеріалів спеціального призначення (наметові, брезентові, рибацькі сіті та ін.)

Найпростішими бактерицидними речовинами є солі важ­ких металів. За ступенем зростання бактерицидності їх мож­на розташувати в такий ряд: Zn<Рb<Сu<Сd<Нg<Аg. Ці речовини використовуються у вигляді комплексів з орга­нічними сполуками. Найчастіше використовуються мідні комплекси. Прикладом може бути досить ефективний бак­терицидний препарат 8-оксихінолят міді.

Більшу стійкість до мокрих обробок і особливо до світ­ла має мідно-хромово-танідний комплекс.

Сполуки металів проявляють антимікробну бактерицид­ну дію. Вільні іони металів, які виділяються в результаті розкладу відповідного металічного комплексу під дією про­дуктів життєдіяльності бактерій, викликають загибель бак­теріальної клітини.

Протигрибкова фунгіцидна активність властива органіч­ним сполукам. Найпростішими з них є похідні фенолу і са­ліцилової кислоти. Більш активні фунгіциди-хлорпохідні фенолу, похідні гексахлордифенилу. Підвищену фунгіцидну дію мають препарати, що містять сірку. Протигрибкова активність цих препаратів пояснюється наявністю в їх будові тіокарбонільної С=S і дисульфідної -S—S- груп.

Перелічені вище препарати утримуються на волокні в основному фізичними адсорбційними зв'язками, що в біль­шості випадків не забезпечує отримання обробки, достатньо стійкої до зовнішніх дій.

Більш вдосконаленим способом надання стійкості до дії мікроорганізмів є хімічна модифікація волокна шляхом його часткової етерифікації або прищепленої сополімеризації.

Цікавим є отримання прищеплених сополімерів целюло­зи, що вміщують катіон міді, їх бактерицидні властивості зберігаються після 25-ти разового прання.

Іншим ефективним способом надання стійкої бактери­цидності є обробка текстильних матеріалів солями ртуті. В результаті такої обробки до ароматичного ядра барвника, хімічно зв'язаного волокном, приєднується група — НgОСОСН₃, що забезпечує високу бактерицидну активність волокна і його стійкість до багаторазового прання.

Для надання біостійкості вовняним текстильним мате­ріалам можуть використовуватись антрахінонові барвники (кислотні, хромові). Запропоновані барвники доступні, їх використання не потребує спеціального обладнання, дозволяє суміщати фарбування з антимікробною обробкою. Забарвле­на тканина не забруднює навколишнє середовище при екс­плуатації через відсутність виділення біоцидів із текстиль­ного матеріалу.

Інгібірування нейтральних ферментів за допомогою барв­ників, здатних зв'язувати іони металів, дозволяє забезпечи­ти захист вовняних матеріалів як у випадках кислотного, так і лужного механізму мікробіологічного руйнування.

Суміщення технологічних операцій дозволяє скоротити тривалість технологічного циклу, знизити витрати електро­енергії і хімікатів, а використання антрахінонових барвни­ків забезпечує високі показники стійкості забарвлення до фізико-хімічних дій.