2.6.2. Надання текстильним матеріалам малозминальних властивостей

Мета: вивчити надання текстильним матеріалам малозминальних властивостей, основні терміни.

План:

1. Малозминальність волокнистого матеріалу.

2. Надання текстильним матеріалам малозминальних властивостей.

Під малозминальністю волокнистого матеріалу слід ро­зуміти здатність його швидко відновлювати початкову фор­му і розправляти складки після припинення дії змивально­го навантаження.

Стійкість матеріалу до зминання залежить передусім від пружно-еластичних властивостей волокон, які визначають­ся їх хімічною будовою і структурою. Найбільш чутливі до зминання вироби із целюлозних волокон, що пов'язано з особливостями внутрішньої структури цих волокон.

Між макромолекулами волокон целюлози існують до­сить слабкі Ван-дер-Ваальсові сили і водневі зв'язки. При механічних діях на волокнисті матеріали, особливо при од­ночасному зволожуванні, виникають незворотні деформації, які викликають утворення складок, зборок, загинів.

Існує три види деформації: 1) пружна, 2) еластична і 3) пластична. Пружна деформація характеризує здатність тіла швидко по­вертатися в початковий стан після ліквідації навантажен­ня. При еластичній деформації тіло повільно повертається в початковий стан. Пластична або залишкова деформація характеризує нездатність тіла повертатись в початковий стан після усунення навантаження.

При згинанні волокнистого матеріалу різні частини волокна зазнають неоднакових механічних дій: зовнішня поверхня розтягується, внутрішня — стискується. Якщо волокно має високі пружно-еластичні властивості, то дефор­мовані частини його після припинення дії згинаючої сили повертаються в початковий стан і на місці згину не зали­шається сліду. Якщо ж пружно-еластичні властивості волок­на низькі і воно пластичне, то розтягнута частина його тільки частково повернеться до початкового стану і на мі­сці згину залишиться складка (зморшка). Таким чином, щоб підвищити опір волокнистого матеріалу до зминання, необхідно між макромолекулами целюлозних волокон створити нові хімічні зв'язки з чергуванням сильних і слабих зв'язків.

Надання малозминальності і формостійкості волокнис­тим матеріалам зводиться до підвищення їх еластичних, пружних властивостей, що може бути досягнуто різними способами:

1) Утворенням синтетичної смоли в аморфних субмікро­скопічних просторових структурах волокон;

2) Утворенням міжмолекулярних зв'язків між фібрилами і макромолекулами волокна;

3) Використанням для даного виробу певних волокон, які мають високі еластичні властивості (поліамідних, поліефірних).

Широковідома суміш, що складається з 33 % целюлоз­них волокон (бавовняних або віскозно-штапельних) і 67 % поліефірних (лавсанових), яка використовується для отри­мання тканин і виробів, що зберігають формостійкість після виготовлення (вироби, що потребують легкого прасування).

Найбільш чутливі до зминання вироби із целюлозних волокон у вологому і мокрому стані. Це пояснюється плас­тифікуючою дією молекул води на целюлозу. Молекули води розривають частину міжмолекулярних водневих зв'яз­ків і тим самим полегшують взаємне ковзання молекул целюлози під дією зовнішнього навантаження, в результаті чого зростає доля незворотної пластичної деформації. Цьо­му сприяє значне збільшення відстані між макромолекула­ми в аморфних областях із-за набрякання волокон.

Незважаючи на це, найбільше поширення отримали спо­соби надання малозминальності в сухому стані. Це поясню­ється, в першу чергу, їх порівняльною простотою, більшою доступністю використовуваних препаратів і зручністю тех­нологічного оформлення. Крім того, в більшості випадків ці способи поряд з високою стійкістю до зминання в сухому стані забезпечують також достатній ступінь малозминаль­ності в мокрому стані.

Перевага тканини, стійкої до зминання в мокрому стані, заключається в тому, що вона не потребує прасування після прання. Крім того, втрата міцності на розрив для тканини, стійкої до зминання в мокрому стані, складає 15-20 %, а для тканини, стійкої до зминання в сухому стані — 40-50 %.

Слід зазначити, що в практичних умовах більшість текс­тильних виробів експлуатується у вологому стані (вологість 6-8 %). Тому на сьогодні існують способи надання мало­зминальності в сухому, мокрому і вологому стані.