Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Технологія Тебляшкіна 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3.03 Mб
Скачать

2.6.1. Використання незмиваючих апретів

Мета: вивчити використання незмиваючих апретів, основні терміни.

План:

  1. Використання незмиваючих апретів.

Покращення зовнішнього вигляду і підвищення зносо­стійкості тканини забезпечується використанням незмива­ючих апретів. Плівка апрету, що наноситься на тканину, крім покращення зовнішнього вигляду, підвищує стійкість її до зовнішніх дій, у тому числі до витирання, дії світла і атмосферних умов. Але для збереження достатньо тривало­го ефекту ця плівка повинна міцно утримуватись на ткани­ні і мати високу стійкість до тертя, прання і хімічного чи­щення.

Як незмиваючі апрети використовують такі речовини: 1) модифіковані природні полімери — найчастіше целюлозу у вигляді різних ефірів, розчинних у лугах; 2) термопластичні полімери і еластомери у вигляді водних дисперсій готових полімерів (емульсій і латексів); 3) передконденсати термореак­тивних смол у комбінації з гідроксилвмісними гідрофільними полімерами; 4) реакційноздатні низькомолекулярні сполу­ки, здатні полімеризуватися в порах волокна і на його по­верхні з утворенням захисної плівки.

Ефіри целюлози — метилцелюлоза, карбоксилметилцелюлоза, етилцелюлоза, оксиетил — і оксипропілцелюлоза знач­но покращують зовнішній вигляд тканини, але не підвищу­ють її зносостійкість.

Широке використання як незмиваючі апрети отримали термопластичні полімери, які випускаються у вигляді лате­ксів, доступних і простих у використанні. Серед них — поліметилметакрилатний латекс ПММА, латекси СВХ, СКС-30 і СКС-65, а також акрилонітрильний латекс СКН-40-ГП. Вони використовуються у вигляді 20-30 %-них дисперсій полімеру.

Тканину обробляють робочим розчином латексу, вміщу­ючим 2—5 % полімеру і висушують. У процесі висушуван­ня відбувається плавлення термопластичного полімеру і утворення при охолодженні тканини плівки на поверхні і в порах волокна. Тканина, оброблена латексами, набуває підвищеної добротності і наповненості. Збільшується розривна міцність тканини на 20—25 %; стійкість до витирання зро­стає в 2—3 рази, а в деяких випадках у 5—10 разів. Отрима­ний ефект зберігається після 10-25-ти циклів прання.

Плівка латексу утримується на волокні адсорбційними силами, але в деяких випадках можлива і хімічна взаємо­дія полімеру з волокном, наприклад, при нанесенні карбоксилвмісного акрилонітрильного латексу СКН-40-ГП на целюлозне волокно. В останньому випадку можливе утворення ефірних зв'язків між гідроксилами целюлози і кар­боксильними групами полімеру. Подібна взаємодія забезпе­чує міцність зв'язку плівки апрету з волокном: після 10-кратного прання видаляється не більше 6-18 % нанесено­го апрету.

При апретуванні білизняної бавовняної тканини гарні результати дає поліметилметакриловий латекс, який утворює на тканині прозору плівку.

При апретуванні забарвлених тканин можна використо­вувати більш дешевий латекс СВХ, який утворює на волок­ні жовтувату плівку. Для забезпечення підвищеної стійкості до витирання використовують латекс СКС-30. Він міс­тить продукт сополімеризації бутадієну із стиролом, який підвищує стійкість до витирання в п'ять разів, а при дода­ванні порошку оксиду кремнію — в 15 разів. Латекси СКС-30 можливо використовувати лише для апретування забарвле­них тканин, так як утворена ними плівка має жовтуватий відтінок.

Як незмиваючі апрети можуть використовуватись смолоутворюючі препарати в суміші з інертними гідроксилвмісними полімерами — крохмалем і полівініловим спиртом. Цей спосіб апретування більш дорогий, ніж спосіб з викорис­танням латексів, але забезпечує більшу стійкість до прання за рахунок хімічної взаємодії утвореної смоли з волокном.

Серед смолоутворюючих препаратів найбільш поширені гліказин, карбамол, метазин.

Для отримання незмиваючих препаратів, які мають під­вищену стійкість до прання, прививають до волокна ре­акційноздатні низькомолекулярні сполуки. Щодо цього перспективним продуктом є акриламід. Для отримання незмиваючого апрету тканину просочують водним розчином акриламіду (разом з каталізатором), висушують і піддають термообробці при температурі 110-140°С протягом 3-5 хв. Утворені продукти взаємодії акриламіду з целюлозою стій­кі до лужного гідролізу в умовах побутового прання. Після 10-кратного прання кількість апрету на тканині практично не знижується. В результаті обробки акриламідом стій­кість до витирання зростає на 60—100 %.