2.5. Друкування текстильних матеріалів

Мета: розвинути у студентів навики самостійної роботи з технічною літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання.

Завдання:

1.Прочитати текст.

2.Скласти конспект.

3.Відповісти на запитання для самоперевірки.

План:

1. Короткі відомості про способи друкування тканини.

2. Класифікація і властивості загущувачів друкувальних фарб.

3. Види друкування.

4. Пряме друкування текстильних матеріалів.

5. Отримання білих і кольорових візерунків шляхом витравного і резервного друкування.

   0. Витравне друкування.

5.2. Резервне друкування.

Друкування — це процес нанесення барвників на поверх­ню волокнистого матеріалу у вигляді рисунка і кольорових сполучень (візерунка) з наступною фіксацією барвників. У процесі друкування відбувається локальне забарвлення пев­них ділянок тканини із мікрованни з відносно високою концентрацією барвників при наявності високого концентраційного градієнта. Специфічні умови друкування зміню­ють величини спорідненості і коефіцієнти дифузії порівня­но із значеннями, які спостерігаються при фарбуванні.

У друкуванні прийоми механічної і хімічної технології сполучаються з елементами прикладного мистецтва. Друку­вання — це вища і найбільш складна стадія облагородження волокнистих матеріалів, яка дозволяє створювати широ­кий асортимент виробів.

Процес друкування має багато спільного з фарбуванням, однак його здійснення вимагає більш складного обладнання і додаткової обробки тканини.

0. Короткі відомості про способи друкування тканини

Друкування текстильних матеріалів можна здійснювати: 1) способом аерографії, 2) сітчастими шаблонами, 3) циліндричними тканедрукувальними машинами, 4) способом перевідного термодрукування.

Аерографічний спосіб використовують лише для отри­мання візерунка на тканині із натурального шовку. Рису­нок отримують розпилюванням розчину барвника через трафарет-шаблон з вирізаним візерунком. Користуючись декількома шаблонами, на тканині отримують художні ефекти, які не можливо досягнути іншими способами.

Аерографічний спосіб малопродуктивний і не використо­вується для текстильних матеріалів масового асортименту. Він дає гарний ефект при виготовленні штучних виробів і виконанні індивідуальних високохудожніх робіт.

При перевідному друкуванні рисунок, попередньо нанесе­ний на папір, переводиться на тканину або трикотажний виріб способом термообробки; використовується для друку­вання тканин із синтетичних волокон. Основну масу тек­стильних і трикотажних матеріалів друкують за допомогою циліндричних валів або сітчастих шаблонів на спеціальних машинах.

При друкуванні сітчастими шаблонами рисунок нано­ситься на тканину шляхом протирання фарби через сітча­стий шаблон. Шаблон — це прямокутна рама, розмір якої визначається характером рисунка і шириною тканини. На раму натягують шовкову або капронову ситову тканину, або густу мідну сітку, її покривають тонкою непроникливою для забарвлення лаковою плівкою таким чином, щоб ділян­ки, не закриті плівкою, утворювали рисунок. У цих місцях друкувальна фарба при протиранні її через сито спеціальною резиновою теркою — раклею вільно проходить на тканину.

На сьогодні широко використовуються машини для дру­кування сітчастими шаблонами, що дозволяє механізувати процес друкування тканин. Ці машини забезпечують висо­ку продуктивність і займають невеликі виробничі площі.

На друкувальний стіл машини тканина періодично по­ступає через направляючі ролики заправочного пристрою і наклеюється на нескінченне полотно транспортера. Транс­портер також періодично просуває тканину по друкувальному столу під шаблони.

Шаблони опускаються на тканину за допомогою спеціа­льного механізму і після одного або декількох рухів раклі по ситу піднімаються. Друкувальна фарба заливається на шаблони із бачків по шлангах і розподіляється по всій до­вжині шаблону.

Одноразовий або багаторазовий рух раклею в напрямку утка або основи забезпечує одночасне нанесення рисунка всіма шаблонами, розташованими послідовно.

Основним способом отримання візерунку на бавовняних тканинах, а також нерозтягуючих трикотажних полотнах є нанесення на тканину рисунків за допомогою тканедрукувальних машин з гравійованими валами. Нанесення друкувальної фарби на тканину здійснюють на друкувальній машині (рис. 2.6), за допомогою мідних валів з вигравійованим на них рисунком.

Рис. 2.6. Схема тканедрукувальної машини з мідними гравійованими валами:

1 — тканедрукувальний грузовик; 2 — друкувальні вали;

3 — раклі; 4 — обертаючі щітки; 5 — ємність для фарби;

6 — контрраклі; 7 — тканина; 8 — чохол; 9 — кирза;

10 — заправочний ролик

Друкувальні вали розташовуються навколо грузовика, покритого шаром спеціальної тканини — лапінга і притис­каються до нього за допомогою спеціального пристрою. Фарба наноситься на друкувальний вал обертаючою щіткою, встановленою в кориті із загущеним розчином барвника. До друкувального валу в напрямку обертання притискаєть­ся рівна, добре загострена пластина (ніж) із високоякісної сталі, яка називається раклею; вона очищає вал від надлиш­ків фарби, залишаючи її лише в заглибинах гравюри. З про­тилежного боку вала встановлюють другу пластину, яка на­зивається контрраклею і очищає вал від пуху. Тканина, що друкується, заправляється в машину і накладається на чо­хол, під яким знаходиться шар кирзи. Лапінг, кирза і чохол утворюють на поверхні грузовика пружний прошарок, який можна розглядати як своєрідний друкувальний стіл. Чохол захищає лапінг і кирзу від забруднення надлишком друкувальної фарби, яка проникає через тканину.

Завдяки великим швидкостям такі друкувальні маши­ни мають високу продуктивність. До недоліків цих машин слід віднести: 1) можливість витягування тканин при друку­ванні і 2) наявність тиску в друкувальних парах, що створює труднощі при обробці легкодеформуючих тканин. Друку­вання таких тканин краще проводити на друкувальних ма­шинах з циліндричними сітчастими шаблонами, де натяг тканини практично відсутній, а тиск на фарбу при друку­ванні малий (рис. 2.7).

Вони більш досконалі за конструкцією і забезпечують отримання на тканині рисунків дуже високої якості. Однак при друкуванні важких товстих і щільних тканин для за­безпечення достатнього друкування необхідний певний тиск на друкувальну фарбу, і в цьому випадку використову­ють машини з гравійованими валами.

Слід зазначити, що витрати друкувальної фарби на ма­шинах з сітчастими шаблонами в 1,5 разу більші, ніж на машинах з гравійованими валами.

Рис. 2.7. Схема тканедрукувальної машини з циліндричними шаблонами:

1 — кирза; 2 — тканина; 3 — заправочний ролик;

4 — циліндричний сітчастий шаблон; 5 — ракля;

6 — друкувальна фарба