Кератин

N⁺Н₃

- N=N - - SO₃^-

O O

Cr

O O

O=C NH₂ C-OH

Кератин

Таким чином, на відміну від кислотних барвників, які утворюють іонні зв'язки з кератином шерсті, в даному ви­падку між волокном і барвником виникають ще й коорди­наційні і ковалентні зв'язки, що є важливим фактором у підвищенні стійкості отриманого забарвлення.

Технологія фарбування хромовими барвниками прово­диться за трьома способами: 1) з попереднім, 2) наступним і 3) од­ночасним хромуванням.

Фарбування з попереднім хромуванням знаходить обме­жене використання через значну тривалість процесу (≈ 400 хв.) і можливість пошкодження шерсті. При хромуванні шерстяного волокна використовують розчини біхромату ка­лію, вміст якого складає не більше 25-50 % від маси барв­ника. З метою попередження пошкодження шерсті при від­новленні хрому (VI) до хрому (III) в розчин вводять слабкі відновники, наприклад, тіосульфат натрію, тіосечовину (тіокарбамід), мурашину або щавлеву кислоту (1-1,5 % від маси волокна). Обробку шерсті починають при 40°С, протя­гом 1 год. розчин нагрівають до кипіння і хромують при кипінні біля 1—1,5 год. Потім волокно промивають і фар­бують за технологією фарбування кислотними барвниками.

Найбільше поширення отримав спосіб з наступним хро­муванням. Він значно простіший, менш тривалий (≈ 240 хв.) і викликає менше пошкодження шерсті. Однак у цьому випадку остаточне забарвлення утворюється не в процесі фар­бування, а лише після хромування, що створює труднощі при отриманні заданого під певний зразок кольору. Для попередження утворення комплексу барвника в фарбуваль­ному розчині і на поверхні волокна операцію хромування починають тільки після повного виснаження (вичерпання) фарбувального розчину. Фарбування проводять при темпе­ратурі кипіння за технологією фарбування кислотними барвниками, потім фарбувальну ванну охолоджують до темпе­ратури 70-80°С і додають К₂Сr₂О₇ (0,5-1,5 % від маси волок­на). Хромування проводять при кипінні протягом 30-45 хв.

Отримане забарвлення більш рівномірне, ніж у випадку фарбування з попереднім хромуванням, оскільки рівномір­ність забарвлення формується на першій стадії фарбування, коли барвник здатний мігрувати.

Фарбування з одночасним хромуванням являється най­більш простим і економічним способом (225 хв.), однак він не є універсальним. Цей спосіб отримав назву однохромового. Для фарбування за цим способом придатні спеціальні однохромові барвники. Для них характерні невеликі моле­кули, що швидко дифундують в кератин і фіксуються в слабо кислому або нейтральному середовищах. Відсутність (за деяким виключенням) іонізуючих груп (-SО₃Н, -СООН) і введення замісників, які знижують полярність, надає моле­кулі гідрофобний характер, прискорюючи перехід барвника на волокно. Ці барвники відзначаються пониженою здатні­стю до реакції комплексоутворення. Вона відбувається тоді, коли більша частина барвника знаходиться на волокні. Для зниження реакційної здатності до реакції комплексоутво­рення в структуру барвника вводять нітрогрупи, атоми га­логенів та ін.

Сповільненню реакції комплексоутворення сприяє також те, що замість калієвого хромпіку використовують метахромову протраву — амонійний хромпік, який важче відновлю­ється і повільніше вступає в реакцію комплексоутворення. Замість хромовокислого амонію можна використовувати суміш К₂Сr₂O₇ і (NH₄)₂SO₄ (1:2).

При високій температурі фарбування солі амонію гідро­лізуються з виділенням аміаку і кислоти, і кислотність фарбувальної ванни поступово збільшується (рН 5-7). Це обу­мовлює утворення комплексу не в розчині, а в волокні, в яке проник барвник.

Фарбувальний розчин містить 2-5 % (від маси волокна) суміші К₂Сr₂O₇ і (NН₄)₂SO₄, барвник (до 3 %) і сульфат на­трію (10 %). Фарбування починають при рН 6—8,5 і темпе­ратурі 50-60°С. Потім температуру піднімають до кипіння і фарбують протягом 45-60 хв. Після фарбування ванну охолоджують і промивають забарвлене волокно.