Підготовка натурального шовку

Шовк-сирець, а також виготовлені з нього тканини, не мають м'якості і блиску, які потрібні при експлуатації, їх жорсткість і матовість зумовлені присутністю на волокні шовкового клею — серицину. Видалення його — знеклеювання — це перша операція опорядження шовкових тканин. На цій стадії обробки за можливості видаляються і інші нефіброїнові речовини (воскоподібні і забарвлюючі), які знаходяться в природній шовковині, а також сторонні домішки, що наносяться на нитки на шовкоткацьких фабриках.

Шовкові основи не шліхтуються, але шовк-сирець перед круткою і при підготовці до ткацтва підлягає обробці в дисперсіях, до складу яких входять масла — рослинні і тваринні, а також мінеральні. Всі ці речовини підлягають видаленню.

Знеклеювання

Мета: вивчити процес знеклеювання, основні терміни.

План:

1. Процес знеклеювання.

Усі відомі способи знеклеювання шовку основані на властивості серицину розчинятись у воді, розчинах лугів і кислот. При цьому використовують температури, близькі до кипіння, і тому цю операцію називають відварюванням. Найчастіше знеклеювання проводять з використанням лужних реагентів, так як у лужному середовищі створюються широкі можливості розчинення серицину. Знеклеювання шовку здавна проводили шляхом його відварювання в розчині мила, що обумовлено наступними обставинами.

Мило — гарний знеклеюючий засіб, і в його розчинах при високій температурі сурові тканини повністю звільняються від серицину протягом 1—2 годин. Це пов'язано з його лужними, а також поверхнево-активними властивостями.

Мильні розчини діють на фіброїн досить повільно, що пояснюється відносно низькою активною лужністю і відсутністю посилення деструкції фіброїну при підвищенні концентрації мила в розчині. Останнє дає змогу використовувати високі концентрації мила при м'якій дії його на фіброїн. Тому шовк після обробки в мильному розчині має досить високі показники.

Мило є хорошим емульгатором, ефективно видаляє воскоподібні, жирові і природні забарвлюючі речовини.

Шовк, відварений у розчині мила, адсорбує його до 2-3 % від своєї маси. Частково мило міцно фіксується волокном, не видаляється при подальшому промиванні і облагороджує шовк, надаючи йому добротність і м'якість.

На практиці знеклеювання милом проводиться при температурі 95 °С на протязі від 1 до 3 годин. Затрати мила складають 50-70 % від маси шовку. Часто у ванну вводять невелику кількість соди. Це дозволяє дещо зменшити затрати мила і тривалість відварювання.

До мила пред'являються певні вимоги: низький ступінь гідролізу, добра розчинність, стійкість до самоокислення. Всім цим вимогам відповідає олеїнове мило.

Після відварювання шовк промивають водою, слабкими розчинами NН₄ОН або соди при температурі 40-50 °С протягом 15-20 хвилин. Промитий шовк, якщо він не призначений для фарбування, піддають оживленню. Після цієї операції при стиканні з тканиною на дотик відчувається скрип, який утворюється при терті волокон. Шовк набуває цієї властивості в результаті дії органічних кислот. Використовують З0 % -ну оцтову кислоту (2-5 г/л) при температурі 30-35 °С протягом 15-30 хвилин.

Спосіб знеклеювання шовку в мильному розчині забезпечує високу якість обробки, але має певні недоліки. Він економічно невигідний, так як пов'язаний з великими витратами мила, що здорожчує процес; крім того, тривалість відварювання негативно відображається на продуктивності обладнання.

Усе це призвело до пошуку інших реактивів, здатних замінити мило. На підставі досліджень встановлена можливість використання для відварювання шовку інших лужних реактивів, а саме — лужні буферні суміші і вуглекислий натрій. Але ці реактиви мають низьку поверхнево-активну дію, яка властива для мила, тому оброблений шовк недостатньою мірою звільняється від воскоподібних, жирових і природних забарвлюючих речовин. На дотик він залишається грубим і жорстким. Тому знеклеювання шовку доцільно проводити двованним способом: спочатку обробити його лужними буферними сумішами або вуглекислим натрієм, а потім - мильним розчином протягом З0 хвилин.

Використання таких способів зменшує вартість обробки за рахунок значної економії мила, підвищення продуктивності праці і обладнання, так як тривалість відварювання в першій ванні зменшується з 90-120 до 10-30 хв.

Серед лужних буферних сумішей найбільш доступними для використання при відварюванні шовку є бікарбонатно-карбонатні суміші, які містять NаНСО₃ і Nа₂СО₃.

Для знеклеювання шовку можуть використовуватися протеолітичні ферменти — трипсин (тваринного походження) і папаін (рослинного походження).

Ферменти повністю не знеклеюють шовк і серицин, що залишається, легко видаляється з волокна при подальшій короткочасній обробці в мильній ванні.