- •Розділ 1 будова і властивості волокнистих матеріалів Основні питання:
- •1.1.Загальні відомості про волокнисті матеріали
- •1.Загальні відомості про волокнисті матеріали.
- •1) Способом отримання;
- •2) Хімічним складом;
- •3) Структурою волокна, яка визначається характером розташування макромолекул відносно осі волокна і відносно одна одної.
- •А) витягнута; б) вигнута; в) звита; г) розгалужена
- •Контрольні запитання:
- •1.2. Природні волокна
- •1.2.1. Волокна рослинного походження
- •Будова бавовняного і льняного волокон
- •Склад волокон рослинного походження
- •Целюлоза, її будова і властивості
- •2) Маючи однаковий хімічний склад, елементарні ланки ланцюга відрізняються за своїм розташуванням у просторі: вони повернуті відносно одна одної на 180°.
- •Відношення до води і органічних розчинників
- •Дія температури
- •Відношення до кислот
- •Відношення до лугів
- •Відношення до відновників і окислювачів
- •Дія мікроорганізмів
- •Контрольні запитання:
- •1.2.2. Волокна тваринного походження
- •Будова білків
- •Білки як амфоліти
- •Вовна та її унікальні властивості
- •Будова вовняного волокна
- •Будова кератину
- •Властивості вовни
- •Відношення до вологи
- •Дія температури
- •Відношення до кислот
- •Керат- -он Керат -он Відношення до лугів
- •Відношення до відновників і окислювачів
- •Натуральний шовк
- •Властивості шовку
- •Контрольні запитання:
- •1.3. Хімічні волокна
- •Основні етапи виробництва хімічних волокон і ниток
- •Штучні волокна
- •Віскозне волокно.
- •Ацетатні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Поліамідні волокна
- •Поліефірні волокна
- •Поліакрилонітрильні волокна
- •Полівінілспиртові волокна
- •Полівінілхлоридні волокна
- •Поліолефінові волокна
- •1.3.4. Виробництво текстильних волокон: сьогодення і перспективи
- •Світове виробництво текстильних волокон у 2001 р.
- •Світове споживання текстильних волокон
- •Загальна тенденція споживання волокон у 2010-2025рр. За регіонами світу
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозування до 2050 р.
- •Запитання для самоперевірки:
- •Контрольні запитання:
- •2.2. Підготовка текстильних матеріалів із природних целюлозних волокон
- •Розшліхтовування
- •Відварювання
- •1) Реактора (в її структурі розподілені реагенти);
- •2) Об'єкта дії, з якого в результаті комплексу складних фізико-хімічних процесів повинні бути видалені забруднення.
- •Вибілювання
- •Вибілювання гіпохлоритом
- •Вибілювання хлоритом натрію
- •Вибілювання пероксидом водню
- •Вибілювання надоцтовою кислотою. Використання оптичних вибілювачів. Вибілювання відновниками
- •Використання оптичних вибілювачів
- •Вибілювання відновниками
- •Мерсеризація текстильних матеріалів
- •Особливості вибілювання льняних матеріалів
- •Контрольні запитання:
- •Підготовка текстильних матеріалів із білкових, штучних та синтетичних волокон Підготовка вовняних тканин
- •Опалювання
- •Промивання
- •Валяння
- •Заварювання
- •Карбонізація
- •Вибілювання
- •Підготовка натурального шовку
- •Знеклеювання
- •Вибілювання
- •Обважнення
- •2.3.1. Підготовка текстильних матеріалів із штучних волокон
- •2.3.2. Підготовка текстильних матеріалів із синтетичних волокон
- •Контрольні запитання:
- •Фарбування текстильних матеріалів
- •2.4.1. Загальні відомості про барвники
- •Класифікація барвників
- •2.4.2. Основні положення теорії фарбування
- •Властивості волокон
- •Хімічна будова
- •Фізичні властивості волокон
- •"Поверхневі" властивості волокон
- •Види взаємодії активних центрів волокон з барвниками
- •"Об'ємні" властивості волокон
- •Властивості барвників
- •1) Колір, обумовлений специфічною будовою.
- •2) Здатність міцно утримуватися внутрішньою поверхнею елементарних волокон за рахунок специфічних (фізичних чи хімічних) сил взаємодії з волокноутворюючим полімером.
- •Стадії процесу фарбування
- •1) Щільністю структури волокон, що спричинює стеричне гальмування просуванню барвників, розміри молекул яких порівняні з розмірами пустот і пор, наявних у волокні чи виникаючих в умовах фіксації;
- •2.4.3. Характеристика технічних способів фарбування
- •Напівбезперервний спосіб фарбування
- •2.4.4. Фарбування водорозчинними барвниками Прямі барвники
- •Використання активних барвників
- •1) Барвники, які забарвлюють в холодній ванні (в назві мають літеру X), за хімічною будовою вони відносяться до дихлортриазинових, найбільш реакційне здатних барвників;
- •3. Коефіцієнт дифузії — впливає як на швидкість, так і на ступінь фіксації активних барвників.
- •Технологія фарбування
- •Однований запарний спосіб
- •Двований запарний спосіб
- •Термофіксаційний спосіб
- •Використання кислотних, хромових і металокомплексних барвників Кислотні барвники
- •1) Здатність іонного зв'язку до гідролізу в водних розчинах і, як наслідок цього, недостатньо високу стійкість забарвлення до мокрих обробок;
- •Хромові (кислотно-протравні) барвники
- •Кератин
- •Кератин
- •Металокомплексні (металовмісні) барвники
- •2.4.5. Фарбування барвниками, яким надається тимчасова розчинність на стадії їх використання
- •Кубові барвники
- •1) Відновлення кубових барвників за рахунок атомарного водню, що виділяється при розчиненні дітіоніту Nа у воді:
- •Суспензійний спосіб фарбування
- •Сірчисті барвники
- •Фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні
- •Синтез на волокні нерозчинних азобарвників
- •Утворення на волокні чорного аніліну
- •2.4.7. Використання дисперсних барвників
- •2.4.8. Використання катіонних барвників
- •2.4.9. Використання пігментів при фарбуванні
- •Контрольні запитання:
- •2.5. Друкування текстильних матеріалів
- •Короткі відомості про способи друкування тканини
- •2.5.2. Класифікація і властивості загущувачів друкувальних фарб
- •2.5.3. Види друкування
- •2.5.4. Пряме друкування текстильних матеріалів
- •1) Друкування по азотольованій тканині загущеними розчинами діазолей;
- •2) Друкування з використанням спеціальних випускних форм, що містять азотол і діазосполуку в стабілізованій формі.
- •2.5.5. Отримання білих і кольорових візерунків шляхом витравного і резервного друкування
- •Витравне друкування
- •Резервне друкування
- •Запитання для самоперевірки:
- •2.6. Заключна обробка текстильних матеріалів Основні питання:
- •2.6.1. Використання незмиваючих апретів
- •2.6.2. Надання текстильним матеріалам малозминальних властивостей
- •1) Утворенням синтетичної смоли в аморфних субмікроскопічних просторових структурах волокон;
- •2) Утворенням міжмолекулярних зв'язків між фібрилами і макромолекулами волокна;
- •3) Використанням для даного виробу певних волокон, які мають високі еластичні властивості (поліамідних, поліефірних).
- •Надання малозминальності в сухому стані
- •2.6.3. Спеціальні види заключної обробки Надання тканині гідро - і олеофобності
- •Надання вогнезахисних властивостей
- •Надання антистатичних властивостей
- •Надання текстильним матеріалам стійкості до дії мікроорганізмів
- •Протизабруднювальна обробка тканин
- •Контрольні запитання:
Контрольні запитання:
1. Що таке опорядження текстильних матеріалів.
2. Хімічна обробка тканин.
3. Фізико-механічна обробка тканин.
4. Стадії технологічного процесу опоряджування текстильних матеріалів.
5. Характер підготовки тканин, текстильних матеріалів до фарбування і друкування.
6. Підготовка тканин із целюлозних волокон.
2.2. Підготовка текстильних матеріалів із природних целюлозних волокон
Мета: вивчити підготовку текстильних матеріалів із природних целюлозних волокон, основні терміни.
План:
Підготовка текстильних матеріалів із природних целюлозних волокон.
Тканина, знята з ткацького станка, називається суровою. Сурова тканина відзначається жорсткістю, погано змочується, гідрофобна, некапілярна, має сірувато-брудне забарвлення із-за наявності численних домішок. З одного боку, це природні речовини, супутні речовини целюлози, з іншого — технологічні домішки; якщо їх не видалити, вони перешкоджають проведенню процесів фарбування і друкування.
У цілому сурова тканина не задовольняє естетичні вимоги і тому підлягає облагородженню в опоряджувальному виробництві.
До технологічних домішок відносяться: 1) замаслюючі речовини і антистатики, які наносяться на волокна перед процесами прядіння; 2) шліхтуючі речовини (шліхта) — наносяться на нитки основи для їх зміцнення перед процесом ткацтва; 3) випадкові забруднення і домішки у вигляді залишків насіннєвих коробочок (складаються із целюлози з великим вмістом лігніну).
Для повного або часткового видалення природних і технологічних домішок, надання бавовняному волокну або тканині високих капілярних властивостей, швидкої змочуваності, високого ступеня білизни необхідний цілий комплекс складних, взаємопов'язаних механічних, біологічних та хімічних обробок. Але задача технолога полягає не тільки в тому, щоб у процесі підготовки тканин досягти максимального ступеня їх очищення і необхідних властивостей, але й у тому, щоб максимально зберегти початкові фізико-механічні і споживчі властивості матеріалів, а там, де дозволяє технологія — покращити їх.
До основних операцій, із яких складається процес підготовки природних целюлозних матеріалів, відносяться: 1) опалювання, 2) розшліхтовування, 3) відварювання, 4) вибілювання, 5) мерсеризація.
Опалювання. Це механічна операція, якій піддають майже всі бавовняні тканини, за виключенням ворсових і рушникових тканин.
Призначення процесу опалювання заключається у видаленні з поверхні тканини виступаючих волокон і пуху шляхом спалювання і надання тканині рівної і гладкої поверхні. При роботі на друкувальних машинах у таких тканин покращується якість друку, контури і забарвлення рисунків стають більш чіткими і насиченими, зменшується кількість дефектів друку. При опалюванні тканині надається гарний зовнішній вигляд, у більшості матеріалів чітко виявляється їх ткацька структура; крім того, поліпшуються процеси фарбування і заключної обробки.
Суть технології опалювання сурових тканин заключається у взаємодії рухомої тканини з відкритим високотемпературним полум'ям або розжареною поверхнею. При цьому швидкість руху тканини підбирається такою, при якій виступаючі на поверхні кінчики волокна, кінці обірваної пряжі, пух згорають, а сама тканина залишається неушкодженою.
Опалювання сурової тканини проводять на газоопалювальних машинах, де основним робочим органом є газові пальники різних конструкцій. Опалювання тканини проводиться не самим полум'ям пальника, а ІЧ-випроміненням керамічної насадки, яка розігрівається до температури білого розжарювання.
Фізико-хімічні операції. Розшліхтовування, відварювання, вибілювання і мерсеризація відносяться до фізико-хімічних операцій. На сьогодні прослідковується чітка тенденція до суміщення окремих операцій з метою інтенсифікації всього процесу вибілювання. Особливо це характерно для безперервних процесів вибілювання.