Запитання для самоперевірки:

1. Що таке філь’єра?

2. У вигляді яких ниток випускають хімічні волокна?

3. Отримання і попередні обробка сировини.

4. Приготування прядильного розчину або розплаву.

5. Формування ниток.

6. Опорядження.

7. Текстильна переробка.

8. Віскозне волокно.

9. Опоряджувальні операції для віскозного волокна.

10. Які характерні особливості віскозних волокон?

11. Властивості віскозних волокон.

12. Ацетатні волокна.

13. Синтетичні волокна.

14. Які вимоги повинні задовольняти синтетичні полімери?

15. Поліамідні волокна.

16. Поліефірні волокна.

17. Поліакрилонітрильні волокна.

18. Полівінілспиртові волокна.

19. Полівінілхлоридні волокна.

20. Поліолефінові волокна.

21. Рівень виробництва текстильних волокон.

Розділ 2

ОПОРЯДЖЕННЯ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Основні питання:

1. Загальні відомості про опорядження текстильних матеріалів.

2. Підготовка текстильних матеріалів із природних целюлозних волокон.

3. Підготовка текстильних матеріалів із білкових, штучних та синтетичних волокон.

4. Фарбування текстильних матеріалів.

Друкування текстильних матеріалів.

5. Заключна обробка текстильних матеріалів.

0. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОПОРЯДЖЕННЯ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Мета: вивчити загальні відомості про опорядження текстильних матеріалів; підготовку текстильних матеріалів до фарбування і друкування; основні терміни.

План:

1. Загальні відомості про опорядження текстильних матеріалів.

2. Підготовка текстильних матеріалів до фарбування і друкування.

Текстильна промисловість є однією з важливих галузей легкої промисловості. Текстильна промисловість визначає розвиток більшості її галузей, передусім швейної та трикотажної. Від її роботи залежить забезпечення населення товарами першої необхідності (білизна, одяг, трикотажні вироби, текстильне взуття, галантерея та ін.).

Значний вклад у розвиток текстильної промисловості вносить опоряджувальне виробництво.

Опорядження текстильних матеріалів — це сукупність хімічних і фізико-механічних операцій, спрямованих на покращення зовнішнього вигляду і надання текстильним матеріалам комплексу властивостей, які відповідають потребам практичного використання їх у народному господарстві, побуті та техніці.

Технологічні процеси, які використовуються в опоряджувальному виробництві, пов'язані з обробкою текстильних матеріалів від сурової тканини до готової продукції.

Хімічною обробкою із тканин видаляють непотрібні домішки (шліхту, жировоскоподібні домішки та ін.), надають їм відповідної білизни, забарвлення, блиску; при цьому поліпшуються властивості тканини (гігроскопічність, незминальність, міцність). Для хімічної обробки використовують кислоти, луги, окислювачі, відновники та інші речовини.

Фізико-механічною обробкою тканині надають ряд цінних властивостей: 1) підвищену міцність, 2) м'якість, 3) стійкість до усадки, 4) більшу щільність, 5) змінюють стан поверхні тканини. Для цього текстильні матеріали піддають ворсуванню, стрижці, валянню, пресуванню, декатируванню.

Опорядження текстильних матеріалів проводять на опоряджувальних фабриках, які спеціалізуються на опорядженні бавовняних, лляних, шерстяних і шовкових тканин.

Залежно від природи волокнистого матеріалу (сировини), виду матеріалу і його призначення характер і умови обробки при опорядженні можуть змінюватись. Проте загальна схема технологічного процесу опоряджування різних текстильних матеріалів в основному однакова і складається з таких стадій:

1) підготовка матеріалів до фарбування і друкування;

2) фарбування текстильних матеріалів;

3) друкування тканин;

4) заключна обробка текстильних матеріалів.

Підготовка текстильних матеріалів до фарбування і друкування

Колористичному оформленню текстильних матеріалів передує комплекс операцій, які складають процес підготовки їх до основних процесів опоряджувального виробництва — фарбування і друкування. Необхідність підготовки пов'язана з вимогами, які пред'являються до текстильних матеріалів у процесах фарбування і друкування. Метою їх є забезпечення необхідної ефективності протікання цих процесів.

Характер підготовки тканин, текстильних матеріалів до фарбування і друкування, набір і послідовність операцій суттєво залежать від природи волокна; основне призначення підготовки — видалення домішок, які знаходяться в природних і хімічних волокнах. Якісний і кількісний склад домішок визначається природою волокна. Так, природні волокна — бавовняні, льняні, шерстяні, натуральний шовк — містять значні і різноманітні домішки природного походження, а хімічні волокна — в основному технологічні домішки (замаслювачі, шліхта).

Текстильним матеріалам із вовняних і термопластичних хімічних волокон на стадії підготовки надається стабільність форми за рахунок релаксаційних змін їх надмолекулярної структури.

Найпершою вимогою при підготовці тканин із целюлозних волокон є надання їм стійкої капілярності і білизни, що при підготовці тканин з інших волокон має другорядне значення. Характер вимог, які пред'являються, визначається природою домішок і самих волокон.

Підготовка до фарбування і друкування — це допоміжна, але надзвичайно важлива стадія в усьому комплексі опоряджувальних процесів і операцій і за трудомісткістю її можна порівняти з основними процесами фарбування, друкування і заключної обробки.

У часи мануфактурного виробництва текстильних матеріалів підготовка займала десятки годин, іноді тижні (особливо підготовка бавовняних і льняних тканин). Операції підготовки тоді здійснювались періодичними способами.

На сьогодні операції підготовки не тільки бавовняних і льняних, а й шерстяних і шовкових тканин проводять на безперервно діючому обладнанні або на машинах періодичної дії високої продуктивності.

Для підвищення продуктивності праці при підготовці текстильних матеріалів проводяться роботи із суміщення окремих операцій.