Відношення до вологи

Наявність в кератині великої кількості функціональних груп гідрофільного характеру дає можливість шерсті поглинати вологу із навколишнього середовища, взаємодіючи з молекулами води, і набрякати. За вмістом вологи вовна займає одне з перших місць. При відносній вологості 65 % і температурі 20 °С тонка шерсть поглинає 16—17 % вологи. Поглинання вологи супроводжується набряканням волокна, причому його діаметр збільшується на 18-20 %, а довжина — на 1,5-2,0 %.

Дія температури

Відношення вовни до нагрівання в повітрі, водному середовищі слід враховувати при проведенні багатьох технологічних процесів в опоряджувальному виробництві. Обробка волокна при температурі 100 °С гарячим повітрям протягом декількох хвилин або при температурі 70-80 °С більш тривалий термін не викликає практично помітних змін.

Із збільшенням тривалості обробки, підвищенням температури структура кератину порушується. Колір волокна змінюється від білого до жовтого і навіть коричневого; падає міцність. При 150-160 °С починається термічний розклад волокна, який більш інтенсивно проходить при 170-200 °С. Процес термодеструкції супроводжується появою характерного запаху паленого пера. При температурі 205—300 °С шерсть згорає, звуглюється. При спалюванні шерсті в залишку утворюється пориста крихка кулька. Присутність вологи прискорює термічний розклад волокна. Короткочасне нагрівання шерсті при 150-170 °С не викликає помітної деструкції волокна, що дуже важливо при фарбуванні і опорядженні матеріалів із шерсті і її сумішей з іншими волокнами.

Хімічні властивості вовняного волокна і чутливість його до дії різних реагентів визначається наявністю амідних, аміно-, карбоксильних, гідроксильних груп, дисульфідних і пептидних зв'язків.

Відношення до кислот

Кератин вовни відносно стійкий до кислот. У технологічних процесах широке використання знаходять способи обробки в водних розчинах сірчаної і оцтової кислот. У слабких розчинах кислот аміногрупи, які знаходяться на кінцях поліпептидних ланцюгів і в бокових радикалах амінокислот, вступають з кислотою в реакцію солеутворення, проходить насичення всіх вільних аміногруп кислотою:

Н₃ N - K - СО O + Н₂S0₄ НООС - К - N Н₃ O₄ SН

При підвищенні концентрації кислоти порушуються іонні зв'язки:

R-NН₃-ООС-R₁+Н₂SО₄ R-NН₃НS О₄ + R₁-СООН,

R, R₁ - поліпептидні ланцюги.

Зазначені процеси є зворотними. При промиванні вовни великою кількістю води відбувається гідроліз солеподібних сполук з утворенням початкового кератину з відновленням іонних зв'язків.

Підвищення температури, концентрації кислоти і тривалості обробки можуть викликати руйнування волокна в результаті гідролізу кератину по пептидним зв'язкам з утворенням амінокислот:

(n-1)H₂ O

Н₂ N-СН-СО-NН-СН-СО- ... -NН-СН-СООН

H

R₁ R₂ R_n

-Н₂ N-СН-СООН+Н₂ N-СН-СООН + ... +Н₂ N-СН-СООН

R₁ R₂ R_n

Дія азотної кислоти на білкові волокна відзначається особливістю: при обробці волокон концентрованою азотною кислотою вовна і шовк жовтіють. Ця реакція отримала назву ксантропротеїнової (від грецького слова "ксанто" — жовта) Пожовтіння пов'язане з нітруванням під впливом концентрованої азотної кислоти залишків тирозину і триптофану в поліпептидному ланцюгу і утворенням нітропродуктів жовтого кольору:

HNO₃