
- •Розділ 1 будова і властивості волокнистих матеріалів Основні питання:
- •1.1.Загальні відомості про волокнисті матеріали
- •1.Загальні відомості про волокнисті матеріали.
- •1) Способом отримання;
- •2) Хімічним складом;
- •3) Структурою волокна, яка визначається характером розташування макромолекул відносно осі волокна і відносно одна одної.
- •А) витягнута; б) вигнута; в) звита; г) розгалужена
- •Контрольні запитання:
- •1.2. Природні волокна
- •1.2.1. Волокна рослинного походження
- •Будова бавовняного і льняного волокон
- •Склад волокон рослинного походження
- •Целюлоза, її будова і властивості
- •2) Маючи однаковий хімічний склад, елементарні ланки ланцюга відрізняються за своїм розташуванням у просторі: вони повернуті відносно одна одної на 180°.
- •Відношення до води і органічних розчинників
- •Дія температури
- •Відношення до кислот
- •Відношення до лугів
- •Відношення до відновників і окислювачів
- •Дія мікроорганізмів
- •Контрольні запитання:
- •1.2.2. Волокна тваринного походження
- •Будова білків
- •Білки як амфоліти
- •Вовна та її унікальні властивості
- •Будова вовняного волокна
- •Будова кератину
- •Властивості вовни
- •Відношення до вологи
- •Дія температури
- •Відношення до кислот
- •Керат- -он Керат -он Відношення до лугів
- •Відношення до відновників і окислювачів
- •Натуральний шовк
- •Властивості шовку
- •Контрольні запитання:
- •1.3. Хімічні волокна
- •Основні етапи виробництва хімічних волокон і ниток
- •Штучні волокна
- •Віскозне волокно.
- •Ацетатні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Поліамідні волокна
- •Поліефірні волокна
- •Поліакрилонітрильні волокна
- •Полівінілспиртові волокна
- •Полівінілхлоридні волокна
- •Поліолефінові волокна
- •1.3.4. Виробництво текстильних волокон: сьогодення і перспективи
- •Світове виробництво текстильних волокон у 2001 р.
- •Світове споживання текстильних волокон
- •Загальна тенденція споживання волокон у 2010-2025рр. За регіонами світу
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозування до 2050 р.
- •Запитання для самоперевірки:
- •Контрольні запитання:
- •2.2. Підготовка текстильних матеріалів із природних целюлозних волокон
- •Розшліхтовування
- •Відварювання
- •1) Реактора (в її структурі розподілені реагенти);
- •2) Об'єкта дії, з якого в результаті комплексу складних фізико-хімічних процесів повинні бути видалені забруднення.
- •Вибілювання
- •Вибілювання гіпохлоритом
- •Вибілювання хлоритом натрію
- •Вибілювання пероксидом водню
- •Вибілювання надоцтовою кислотою. Використання оптичних вибілювачів. Вибілювання відновниками
- •Використання оптичних вибілювачів
- •Вибілювання відновниками
- •Мерсеризація текстильних матеріалів
- •Особливості вибілювання льняних матеріалів
- •Контрольні запитання:
- •Підготовка текстильних матеріалів із білкових, штучних та синтетичних волокон Підготовка вовняних тканин
- •Опалювання
- •Промивання
- •Валяння
- •Заварювання
- •Карбонізація
- •Вибілювання
- •Підготовка натурального шовку
- •Знеклеювання
- •Вибілювання
- •Обважнення
- •2.3.1. Підготовка текстильних матеріалів із штучних волокон
- •2.3.2. Підготовка текстильних матеріалів із синтетичних волокон
- •Контрольні запитання:
- •Фарбування текстильних матеріалів
- •2.4.1. Загальні відомості про барвники
- •Класифікація барвників
- •2.4.2. Основні положення теорії фарбування
- •Властивості волокон
- •Хімічна будова
- •Фізичні властивості волокон
- •"Поверхневі" властивості волокон
- •Види взаємодії активних центрів волокон з барвниками
- •"Об'ємні" властивості волокон
- •Властивості барвників
- •1) Колір, обумовлений специфічною будовою.
- •2) Здатність міцно утримуватися внутрішньою поверхнею елементарних волокон за рахунок специфічних (фізичних чи хімічних) сил взаємодії з волокноутворюючим полімером.
- •Стадії процесу фарбування
- •1) Щільністю структури волокон, що спричинює стеричне гальмування просуванню барвників, розміри молекул яких порівняні з розмірами пустот і пор, наявних у волокні чи виникаючих в умовах фіксації;
- •2.4.3. Характеристика технічних способів фарбування
- •Напівбезперервний спосіб фарбування
- •2.4.4. Фарбування водорозчинними барвниками Прямі барвники
- •Використання активних барвників
- •1) Барвники, які забарвлюють в холодній ванні (в назві мають літеру X), за хімічною будовою вони відносяться до дихлортриазинових, найбільш реакційне здатних барвників;
- •3. Коефіцієнт дифузії — впливає як на швидкість, так і на ступінь фіксації активних барвників.
- •Технологія фарбування
- •Однований запарний спосіб
- •Двований запарний спосіб
- •Термофіксаційний спосіб
- •Використання кислотних, хромових і металокомплексних барвників Кислотні барвники
- •1) Здатність іонного зв'язку до гідролізу в водних розчинах і, як наслідок цього, недостатньо високу стійкість забарвлення до мокрих обробок;
- •Хромові (кислотно-протравні) барвники
- •Кератин
- •Кератин
- •Металокомплексні (металовмісні) барвники
- •2.4.5. Фарбування барвниками, яким надається тимчасова розчинність на стадії їх використання
- •Кубові барвники
- •1) Відновлення кубових барвників за рахунок атомарного водню, що виділяється при розчиненні дітіоніту Nа у воді:
- •Суспензійний спосіб фарбування
- •Сірчисті барвники
- •Фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні
- •Синтез на волокні нерозчинних азобарвників
- •Утворення на волокні чорного аніліну
- •2.4.7. Використання дисперсних барвників
- •2.4.8. Використання катіонних барвників
- •2.4.9. Використання пігментів при фарбуванні
- •Контрольні запитання:
- •2.5. Друкування текстильних матеріалів
- •Короткі відомості про способи друкування тканини
- •2.5.2. Класифікація і властивості загущувачів друкувальних фарб
- •2.5.3. Види друкування
- •2.5.4. Пряме друкування текстильних матеріалів
- •1) Друкування по азотольованій тканині загущеними розчинами діазолей;
- •2) Друкування з використанням спеціальних випускних форм, що містять азотол і діазосполуку в стабілізованій формі.
- •2.5.5. Отримання білих і кольорових візерунків шляхом витравного і резервного друкування
- •Витравне друкування
- •Резервне друкування
- •Запитання для самоперевірки:
- •2.6. Заключна обробка текстильних матеріалів Основні питання:
- •2.6.1. Використання незмиваючих апретів
- •2.6.2. Надання текстильним матеріалам малозминальних властивостей
- •1) Утворенням синтетичної смоли в аморфних субмікроскопічних просторових структурах волокон;
- •2) Утворенням міжмолекулярних зв'язків між фібрилами і макромолекулами волокна;
- •3) Використанням для даного виробу певних волокон, які мають високі еластичні властивості (поліамідних, поліефірних).
- •Надання малозминальності в сухому стані
- •2.6.3. Спеціальні види заключної обробки Надання тканині гідро - і олеофобності
- •Надання вогнезахисних властивостей
- •Надання антистатичних властивостей
- •Надання текстильним матеріалам стійкості до дії мікроорганізмів
- •Протизабруднювальна обробка тканин
- •Контрольні запитання:
Білки як амфоліти
Всі білкові речовини, в тому числі і волокнисті — кератин і фіброїн містять кислотні і основні групи. В зв'язку з цим вони можуть іонізуватись як кислоти і як основи, взаємодіючи при цьому з основами і кислотами. Таким чином, проявляючи амфотерні властивості, білки є амфолітами.
У виявленні основних і кислотних властивостей основну роль відіграють аміно- і карбоксильні групи, які знаходяться в бокових відгалуженнях і на кінцях поліпептидних ланцюгів.
Так як білкові молекули знаходяться в іонізованому стані, то нейтральну молекулу правильно зображати у вигляді біполярного іона
H3N – R – COO
який має одночасно позитивно і негативно заряджені групи. Значення рН, при якому білки мають однакову іонізацію кислотних і основних груп, називається ізоелектричною зоною.
У більшості білкових речовин, у тому числі кератину і фіброїну, кислотні властивості перевершують основні. Щоб привести білок в ізоелектричний стан, подавляють іонізацію його карбоксильних груп введенням кислоти. Ізоелектрична зона кератину відповідає значенню рН 4,5-4,8; фіброїну - рН 3,5—4. При більш низьких значеннях рН білок отримує позитивний заряд, а при більш високих — негативний:
H
Н3 N - R - СОО Н3 N - R – СООН
OH
Н3 N - R – СОО Н2 N - R - СОО + Н2О
Вовна та її унікальні властивості
Мета: вивчити вовну та її унікальні властивості, основні терміни.
План:
Вовна та її унікальні властивості.
Вовна — це особливе текстильне волокно, яке має унікальну хімічну і фізичну структуру; її багаторазово намагались імітувати штучним шляхом, але завжди безрезультатно. Завдяки своїм унікальним властивостям вовна, на думку істориків, служить людству більше 12 тис. років.
У вічній мерзлоті Сибіру був знайдений вовняний килим, витканий 7 тис. років тому. За 4 тис. років до н. е. стародавні шумери носили одяг із вовни. В Біблії неодноразово згадується шерсть і вироби з неї.
Деякі із властивостей вовни здаються суперечливими: так шерсть відштовхує воду, але поглинає вологу більш активно, ніж інші природні волокна. Вовна зігріває взимку, але й дає прохолоду влітку; дихає сама і дає змогу дихати нашій шкірі. І все це — завдяки природній звитості волокон вовни і повітряним пустотам, які знаходяться між ними і надають одягу властивості "термоса", дають захист від спеки і від холоду.
Вовна може поглинати піт і знімати його з поверхні шкіри, перешкоджаючи виникненню почуття прілості. Добре переносить вологі випаровування тіла на зовнішню сторону одягу, де вони випаровуються в повітря.
Вовна найскладніше з існуючих у природі волокон. Це дозволяє створювати із вовни весь асортимент текстильних виробів — від найлегших і тонких камвольних до дуже важких килимів і щільних фетрів.
Вовна від природи пружна. Складна структура волокна, його еластичність пояснюють прекрасну здатність вовняних тканин до драпірування.
Природна звитість волокна забезпечує "ефект пружини" і дозволяє вовняній тканині "запам'ятати" свою початкову форму. Якщо дати вовняному одягу повисіти до ранку, то всі складки, які утворилися вдень, можуть зникнути безслідно.
Природа потурбувалась про простоту догляду за шерстяними виробами. Кожне окреме волокно покрите натуральною захисною оболонкою, завдяки якій вовна відштовхує від себе пил і бруд.
Вовна — "інтелігентне" волокно. Вона є природним кондиціонером повітря, добре поглинає вологу і залишається при цьому сухою. Вовна зберігає тепло краще ніж синтетика, має природні антибактерицидні і дезодоруючі властивості. Вона довговічна, забезпечує природний захист від ультрафіолетових променів, облагороджує змішані тканини, підвищує їх якість.
Вовна — сучасне волокно, так як дає можливість виготовляти широкий асортимент одягу, від строгого і формального до вільного і комфортного, в будь-який період року. В світі сучасної моди вовна найуніверсальніше волокно, здатне вирішувати сміливі задуми художника-модельєра.
На сьогодні в світі здійснюється ряд маркетингових програм, пов'язаних з відомими текстильними символами, які покликані підкреслити універсальні властивості вовни.