- •Модуль 3. Оцінка кредитоспроможності позичальника.
- •Тема 6. Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника
- •1. Зміст та значення оцінки кредитоспроможності позичальника
- •2. Фінансовий аналіз стану позичальника - юридичної особи
- •3. Аналіз якісних показників діяльності позичальника - юридичної особи
- •4. Оцінка фінансового стану позичальника-банку
- •5. Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
5. Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
При зверненні фізичної особи в банк із питання можливості одержання споживчого кредиту з ним проводиться попередня співбесіда співробітником кредитного підрозділу. В ході співбесіди співробітник кредитного підрозділу ознайомлює потенційного позичальника з умовами кредитування та отримує від нього пакт необхідних документів, серед яких:
> заява-анкета на отримання кредиту;
> паспорт громадянина України;
> довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;
> довідка з місця роботи із зазначенням посади, нарахованого та фактично отриманого доходу за останній рік з відміткою про відсутність заборгованості по зарплаті;
> виписка з трудової книжки про місце роботи за останні три роки або ксерокопія трудової книжки, завірена відділом кадрів;
> документи на підтвердження інших доходів позичальника (в разі наявності доходів не за основним місцем роботи).
У разі необхідності співробітник кредитного підрозділу може вимагати додаткові документи:
> копія декларації про доходи, завірені інспекцією;
> документи про освіту;
> свідоцтво про укладання шлюбу;
> свідоцтво про народження дітей;
> документи, які підтверджують право власності на нерухомість;
> документи, які підтверджують право власності на рухоме майно;
> документи, що підтверджують права власності на цінні папери;
> кредитні угоди;
> депозитні угоди.
Копії документів надаються разом з оригіналами, які після звірки на предмет відповідності повертаються позичальнику.
На цьому етапі з клієнтом узгоджується також форма надання кредиту — готівкою або шляхом видачі кредиту через міжнародну банківську платіжну картку.
На другому етапі процесу банківського кредитування перевіряється достовірність представлених відомостей та проводиться аналіз кредитоспроможності позичальника.
Для оцінки фінансового стану позичальника — фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.
Оцінка фінансового стану позичальника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть тією чи іншою мірою вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, з визначенням рівня їх імовірного впливу на дотримання умов кредитної угоди шляхом встановлення оптимальних значень та відповідних балів для кожного з показників (факторів), що здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, який надається.
У разі визначення кредитоспроможності позичальника - фізичної особи під час розгляду питання про надання кредиту та оцінки його фінансового стану під час обслуговування боргу за кредитом мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються відповідними доку ментами і розрахунками.
До якісних характеристик позичальника, зокрема, належать:
> загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку);
> соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
> вік клієнта;
> кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасність їх погашення й сплати відсотків/комісій за ними).
До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника — фізичної особи, зокрема, належать:
> сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання) та прогноз на майбутнє;
> накопичення на рахунках в банку (інформація надається за бажанням позичальника);
> коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та відсотками/комісіями за ним);
> забезпечення кредиту (застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передача права власності на об'єкт кредитування — житло, автотранспорт тощо) та його ліквідність.
Під час визначення кредитоспроможності й оцінки фінансового стану позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:
> менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);
> фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів/послуг, що виготовляються/надаються клієнтом; ринок таких товарів/ послуг, рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);
> прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми кредиту тощо).
У процесі оцінки здійснюється розрахунок ліміту кредитування, який зіставляється з сумою кредиту, що запитує позичальник. У разі, якщо розрахунковий ліміт кредитування менший від суми кредиту, що запитує позичальник, йому пропонується змінити умови кредитування:
> збільшити строк користування кредитом (при цьому слід враховувати, що строк кредиту не може перевищувати 12 місяців);
> зменшити суму кредиту.
За результатами оцінки кредитоспроможності позичальника відносять до визначеного класу — «А», «Б», «В», «Г» або «Д».
Комерційні банки України надають кредити здебільшого позичальникам, які мають клас «А» або «Б». Якщо позичальник потрапив до класу «В», «Г» або «Д», у видачі кредиту відмовляють.
Таким чином, тільки на підставі результатів ретельної аналітичної роботи банк робить висновки про здатність клієнта повертати борги, а отже, і про можливість укладання з ним кредитної угоди.
