3. Аналіз якісних показників діяльності позичальника - юридичної особи

Необхідним і важливим доповненням процедури визначення фінансового стану потенційного позичальника є аналіз якісних (суб’єктивних) показників його діяльності, а саме:

> аналіз кредитної історії позичальника;

> ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

> наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;

> ефективність управління позичальника;

> професіоналізм керівництва та його ділова репутація;

> інша інформація.

Аналіз кредитної історії позичальника дозволяє зробити висновок щодо майбутньої тенденції розвитку на основі вивчення характеру попередніх взаємовідносин клієнта з банком. Оцінка кредитної історії припускає опис досвіду роботи з клієнтом - якість обслуговування кредитної заборгованості і сплати відсотків по ній у минулому. На підставі кредитної історії підприємця, терміну заняття підприємницькою діяльністю, виду його діяльності, а також ділової репутації визначається ступінь довіри до підприємця з боку банку.

Дуже важливим моментом є період існування підприємства: практика показує, що найбільш критичними вважаються перші 3-5 років активної діяльності.

Оцінка ринкової позиції позичальника включає такі елементи, як:

> місцезнаходження підприємства - дозволяє з'ясувати його ефективність з погляду відповідності виду діяльності і характеру господарських операцій (віддаленість від постачальників, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, доступність покупцям та ін.);

> вид діяльності підприємства — надає можливість врахувати фактори, що є унікальними для даного сегмента ринку. При цьому враховуються: капіталоємність галузі, ефективний розмір підприємства в галузі та ін.;

> метод операцій - дозволяє віднести підприємство до однієї з трьох основних груп: виробництва, оптової торгівлі, роздрібні торгівлі;

> юридична форма підприємства — показує, якою частиною майна підприємство буде відповідати перед кредиторами у випадку його ліквідації і якою буде процедура ліквідації;

> наявність державних замовлень і державної підтримки позичальника;

> макроекономічна ситуація в економіці і стан розвитку галузі позичальника — враховує пріоритетність галузі для банку, стадії зрілості галузі, її чутливість до змін макроекономічних умов, рівень банкрутства в галузі, середній життєвий цикл підприємств у ній.

Для визначення ефективності менеджменту позичальника враховується:

> наявність у менеджерів негативного досвіду керівництва іншими підприємствами;

> рівень компетентності менеджерів у ключових сферах управління: виробництві, фінансах, збуті;

> частота зміни керівництва, причини та наслідки;

> наявність ретельно підготовленого перспективного бізнес-плану;

> наявність позитивних аудиторських висновків.

Дуже важливу роль в оцінці якісного аспекту діяльності позичальника, крім згаданих вище, грають такі компоненти, як наявність або відсутність прийнятних видів забезпечення, наявність або відсутність картотеки, тривалість періоду прибуткової (збиткової) діяльності.

Фактичне значення по кожному показнику, залежно від встановленої градації, одержує певну кількість балів. Далі бали сумуються з метою визначення середньоарифметичного значення. Рейтингова оцінка якісних показників діяльності потенційного позичальника визначається шляхом підсумовування відповідних балів, що встановлюються по кожному з компонентів, і їх діленням на кількість компонентів (середньоарифметична). Кінцева загальна рейтингова оцінка потенційного позичальника визначається як середнє значення від рейтингової оцінки 2-го етапу і сукупної попередньої рейтингової оцінки 1-го етапу. Відповідно до значення кінцевої рейтингової оцінки позичальнику привласнюється відповідна категорія надійності (фінансова діяльність дуже хороша (клас А), хороша (клас Б), задовільна (клас В), погана (клас. Г), збиткова (клас Д)).