4.Синтаксичні функції фразеологічних одиниць

Фразеологічні одиниці, які мають структуру простого чи складного речення, виступають і як самостійне речення, і як частини складних синтаксичних конструкцій. Одиниці реченнєвого типу виступають і в функції другорядних членів речення. Фразеологічні одиниці, які мають структуру словосполучення, співвідносяться за семантичними і синтаксичними функціями зі словами.

1. Функції підмета, присудка, додатка виконують фразеологічні одиниці, компонентами яких є іменники (старе й мале), займенники (всім і кожному);

2. Роль присудка виконують фразеологічні одиниці, компонетами яких є дієслова та їх форми:

Максим ріже, а Ярема

Не ріже - лютує:

З ножем у руках, на пожарах

І днює й ночує

(Т.Г.Шевченко)

3.Фразеологічні одиниці, компонентами яких є прикметники та іменники, можуть функціонувати як означення (Додому я прийшов ні живий ні мертвий).

4.Фразеологічні одиниці з іменниками (ні світ ні зоря), числівниками (один на один), займенниками (сам на сам), дієсловами (ні сіло ні впало) у їх складі в реченні виступають обставинами.

5.Системні зв"язки фразеологічних одиниць

Фразеологічний склад мови має системний характер; він не є просто сумою ізольованих один від одного фразеологізмів. Їм властиві певні закономірності у відношеннях між собою, які проявляються у явищах полісемії, омонімії, синонімії, антонімії.

а) як і слова, фразеологічні одиниці можуть мати кілька значень, які з"явились у нього різними шляхами. Це можливо шляхом переосмислення переносного вживання вільного словосполучення:

віддати кінці - 1) відв"язати канати судна;

2) померти;

Полісемія може виникати і шляхом метафоризації (роззявляти рота - 1) говорити; 2) дивуватися; 3) прогавити щось).

б) омонімічними вважаються фразеологічні одиниці, які у вихідній формі збігаються за структурою і не мають нічого спільного у значенні

Давати чосу - 1) розгромити кого-небудь;

2) тікати;

3) лаятись;

Закривати очі - 1) помирати;

2) навмисне не помічати чогось;

Омонімія властива тим фразеологічним одиницям, компоненти яких мають вільне лексичне вживання.

в) фразеологічні одиниці можуть вступати в синонімічні стосунки зі словом, як лексичною одиницею і між собою. Фразеологічні синоніми - це фразеологічні одиниці, що позначають той самий предмет дійсності і виражають те саме поняття, відмічаючи різні його сторони і при різній внутрішній формі та неоднаковому лексичному складі мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність із словами оточення. Фразеологізми можуть об"єднуватись у синонімічні ряди: ні риба ні м"ясо - ні рак ні риба - ні те ні се - ні швець ні жнець.

віч-на-віч, сам-на -сам , один-на один.

г) фразеологічні антоніми - це як мінімум дві фразеологічні одиниці, які асоціюються у свідомості як такі, що при зіставленні взаємовиключають одна одну за значенням і характеризують явища і предмети дійсності з різних, але суміжних сторін: (Хоч у вухо бгай (згідливий) - Хоч кіл на голові теши (упертий); Душі не чути - ненавидіти всіма фібрами душі).

Протистояння може здійснюватись і через заперечення: птах високого польоту - птах невисокого польоту.