
- •1. Пігментація (барва волосся та очей).
- •3. Головний покажчик.
- •4. Нисотнін покажчик.
- •6. Носовий покажчик.
- •7. Профіль носа.
- •8. Довжина верхньої кінцевости (руьи).
- •9. Довжина нижньої кінцевости (ноги).
- •10. Довжина нижньої кінцевости що-до бюсту чи скелічний покажчик (index skelique).
- •1. Мисливство2).
- •2. Рибальство21).
- •3. Скотарство1).
- •4. Хліборобство1).
- •6. Способи пересування22).
- •7. Пожива1).
- •8. Будівництво1).
- •9. Одежа1).
- •1,«Ржавна ордена Трудового
- •10. Вірування1).
- •12. Народне знання.
- •Шлюбний ритуал та обряди на україні1).
8. Довжина верхньої кінцевости (руьи).
ІЦо-до довжини верхньої кінцевости. то нам. на жаль, бракує цифр для певних місцевостей, де височину асгошіоп'а не можна було дістати з причини чисто випадкових умов. У північній смузі України, для якої маємо найбільше цифр, ця довжина хитається між 43.0 та 45.3: у середній смузі — між 43,4 та 44,7, а в південній — між 44,2 та 44.4. Цеб-то взагалі середню довжину рукн в українців можна вважати за середню, що наближається до малої, при цьому рука українців коротша за руку великорусів (46.02) та білорусів (45.06). але трохи більша за руку югослав'ян (у герцеговінців — 44.1). Найбільша довжина руки українців на Курщині (44.9) та на Вороніжчині (44,7). що наявно вказує на вплив великоросів: а більша довжина руки у волинян (44.3 — 4.9), мабуть, пояснюється впливами білорусів чи поляків.
9. Довжина нижньої кінцевости (ноги).
Довжину нижньої кінцевости млі обчислювали, зменшуючи зріст .людини, коли юна стоїть, на її зріст, коли вона сидить. Довжина. що її одержуємо таким способом, що-до точности, мало в чому уступає довжині від проміру великого trochanters, але дає змогу обходитись без проміру голої людини, бо це на практиці викликає великі труднощі та ще більше зменшення КІЛЬКОСТІ! людей, що годяться бути проміреними. Ця остання обставина примусила нас замиритися і з тим. що наші цифри не можуть бути порівняні з цифрами, що їх дістають проміром височини великого trochanters, і які заведені до зводок антропометрічних даних А. А. Івановського. Цифри, які ми одержали, показують, що довжина нияшьої кінце- вости що-до зросту маііже в усіх українців однакова (середня довжина 47.55) з дуясе невеликими хитаннями (від 46.0 до 47,9), при тому ці хитання, коли взяти їх географічний розполог, очевидячки, аналогічні з хитаннями инших антропологічних ознак. У північній смузі України найменшою довжиною нижніх кінцевостей одзнача- ється населення північної Волині (47.3) та Радомиського повіту на Київиїині (47.4). а найбільшою довжиною — українці Холмщини (48,8). північних повітів Курншни (47.9). південно-західньої частини Чернигівщини (47,9) та населення Овручського повіту на Волині (47.8). В середній смузі найменшу довжину нижніх кінцевостей знаходимо в українців Вороніжчини (46.9), а найбільшу — у лемків (4S.0). у подолян (48.3). у північно-східних галичан, у Зве- нігородському та Таращанському повіті на Київщині (49.1) та у південно-західних полтавців (51.4). Нарешті, в південній смузі най- коротша нижня кінцевість виказується у кубанських козаків (46.7), а на Херсонщині, а особливо на Поділлю, вона довша (48.0—48.1): у гуцулів вона хитається між високими цифрами (47,5—47.9). Для порівняння з Поляками, білорусами та великорусами можемо взяти цифри наведені у Тваиовського. з цих цифр виявляється, то довжина. нижніх кінцевостей в українців (53.66) переважає довжину їх у поляків (52.07). у білорусів (51.7). а особливо у великоросів (50.5). За обчисланням А. А. Івановського українці односяться до групи племен з найдовшими ногами.