8. Довжина верхньої кінцевости (руьи).

ІЦо-до довжини верхньої кінцевости. то нам. на жаль, бракує цифр для певних місцевостей, де височину асгошіоп'а не можна було дістати з причини чисто випадкових умов. У північній смузі України, для якої маємо найбільше цифр, ця довжина хитається між 43.0 та 45.3: у середній смузі — між 43,4 та 44,7, а в пів­денній — між 44,2 та 44.4. Цеб-то взагалі середню довжину рукн в українців можна вважати за середню, що наближається до малої, при цьому рука українців коротша за руку великорусів (46.02) та білорусів (45.06). але трохи більша за руку югослав'ян (у герцеговінців — 44.1). Найбільша довжина руки українців на Курщині (44.9) та на Вороніжчині (44,7). що наявно вказує на вплив великоросів: а більша довжина руки у волинян (44.3 — 4.9), мабуть, пояснюється впливами білорусів чи поляків.

9. Довжина нижньої кінцевости (ноги).

Довжину нижньої кінцевости млі обчислювали, зменшуючи зріст .людини, коли юна стоїть, на її зріст, коли вона сидить. Дов­жина. що її одержуємо таким способом, що-до точности, мало в чому уступає довжині від проміру великого trochanters, але дає змогу обходитись без проміру голої людини, бо це на практиці ви­кликає великі труднощі та ще більше зменшення КІЛЬКОСТІ! людей, що годяться бути проміреними. Ця остання обставина примусила нас замиритися і з тим. що наші цифри не можуть бути порівняні з цифрами, що їх дістають проміром височини великого trochanters, і які заведені до зводок антропометрічних даних А. А. Івановського. Цифри, які ми одержали, показують, що довжина нияшьої кінце- вости що-до зросту маііже в усіх українців однакова (середня дов­жина 47.55) з дуясе невеликими хитаннями (від 46.0 до 47,9), при тому ці хитання, коли взяти їх географічний розполог, очевидячки, аналогічні з хитаннями инших антропологічних ознак. У північній смузі України найменшою довжиною нижніх кінцевостей одзнача- ється населення північної Волині (47.3) та Радомиського повіту на Київиїині (47.4). а найбільшою довжиною — українці Холмщини (48,8). північних повітів Курншни (47.9). південно-західньої части­ни Чернигівщини (47,9) та населення Овручського повіту на Во­лині (47.8). В середній смузі найменшу довжину нижніх кінцево­стей знаходимо в українців Вороніжчини (46.9), а найбільшу — у лемків (4S.0). у подолян (48.3). у північно-східних галичан, у Зве- нігородському та Таращанському повіті на Київщині (49.1) та у південно-західних полтавців (51.4). Нарешті, в південній смузі най- коротша нижня кінцевість виказується у кубанських козаків (46.7), а на Херсонщині, а особливо на Поділлю, вона довша (48.0—48.1): у гуцулів вона хитається між високими цифрами (47,5—47.9). Для порівняння з Поляками, білорусами та великорусами можемо взяти цифри наведені у Тваиовського. з цих цифр виявляється, то дов­жина. нижніх кінцевостей в українців (53.66) переважає довжину їх у поляків (52.07). у білорусів (51.7). а особливо у великоросів (50.5). За обчисланням А. А. Івановського українці односяться до групи племен з найдовшими ногами.