6. Носовий покажчик.

Хоч українці взагалі майже вузьконосі (лепторіни), з серед­нім носовим покажчиком в 70,9, але серед них, явна річ, наміча­ються певні, не дуже, правда, великі відхилення в бік мезорінії. Найцікавіше те, що найбільш вузьконосе з усіх українців є насе­лення північної смут (середній покажчик 69,0), при тому тільки чернигівці виказуються дуже малими мезорінами (71,2—71,9). В се­редній смузі носовий покажчик вищий, ніж у північній (70,9); при тому найменшої висоти досягає він на Київщині (04.1) та на край­ньому заході, у колишніх угорських русинів (00,0), а в инших місцевостях він переходить також до малої мезорінії, що не пере­вищує, однак, 77,7. Нарешті, в південній смузі носовий покажчик знову невисокий (09,0), з винятком Катеринославщини (75,2—70.4), де. мабуть, дає себе відчувати довгочасне сусідство з татарами. На жать, ми позбавлені змога порівняти український носовий покаж­чик з покажчиком великоросів та білорусів, тому що майже всі російські антропометричні дані, наведені в І нанайського, засновані на промірах довжини носа від перенісся (між очима) до носової переборки, в той час як ми. йдучи за французькою методою та правилами міжнародньої згоди, брали довжину носа від шшоп'а, цеб-то. від лобно-носового шову.

7. Профіль носа.

Значіння профіля носа серед етнічних ознак, на нашу думку, й досі недостатнє оцінено, і. мабуть, це сталося тому, що він. на жаль, не дається до проміру та мусить означатись на око. Однак, ріжняця між. вгнутим, рівним та орлиним носом така різка та ви­разна. що навряд чи дає багато волі суб'єктивізму при означенні. — в усякому разі суб'єктивізму тут мусить бути менше, ніж. напри­клад. при означенні барви волосся чи очей. Що-до українців, то ця ознака, не тільки цілком виразна, але й значно вільніша від ви­нятків, ніж усі шипі ознаки. Розглядаючи відсотково кількості під­рахованих нами трьох форм профілю в усіх трьох смугах України, бачимо, що. з винятком українських повітів Курщини (46,1 %), центральної Галичини (44.1%) та галицьких гуцулів, вся решта українського населення в значній більшості має рівні носи, при тому в галицьких гуцулів порівнюючи невеликий відсоток рівно- НОСИХ (41,2%) пояснюється дуже великим відсотком людей, що ма­ють випнутий (орлиний) ніс. Географічно профіль носа розподіля­ється в наявному звязку з иншими етнічними ознаками, — зростом та головним покажчиком. Вгнутий ніс зустрічається порівнюючи часто на. самій тільки Курщині та в центральній Галичині; далі, в досить значній кількості зустрічається він на Чернигівщині (27.5 та 32.5). на Ворон і ж чи ні (25%). у південно-західній та централь­нії"! Волині (30.1%), на Катеринославщині (29,2). на Поділлі") (273—34.3%) та у гуцулів (25,4%— 46.6%). цеб-то в місцевостях, то підлягли впливу чи великорусів та білорусів, чи поляків; що-до Катери посла впиши, то тут можна, припускати і якийсь монголь­ський вплив. Рівний профіль носа, що переважає скрізь, за винят­ком Курщини. треба зачислити до характеристичних ознак чисто українського тину. Нарешті, вигнутий (орлиний) ніс, найбільш рід­кий. найчастіше зустрічається на Вороні жчині (18,7%), на Кубані (.32.5%). у галичан (20%₍—25,1 %) та у галицьких гуцулів, при чому у перших двох місцевостях можливий вплив іранських племен, а в гуцулів — найбільше правдоподібний — вплив румунський та нн ганський.