Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хфедір Вовк.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
7.19 Mб
Скачать

3. Головний покажчик.

За дуже важливу, з причини своєї сталості, ознаку вважають відношення продовжного та поперечного діяметрів голови, що визна- чається так званим головним покажчиком, цеб-то цифрою, яка по- казує відношення найбільшої ширини черепної части голови до на- ^ ('[більшої її довжини, яку приймають за 100. Відповідно до цього головного покажчика, як етнічні групи, так і окремі індивіди поді­ляються па довгоголових (доліхоцефали), з головним покажчиком до 77.7. середнєголових (мезатіцефали), з головним покажчиком од 77.7 до 80.0. та короткоголових (брахіцефали), з головним покаж­чиком вищим за s0.0; в свою чергу довгоголові поділяються на до­ліхоцефалів та судоліхоцефалів. а короткоголові — па субрахіцефа- тів (од s0 до 83.3) та брахіцефалів (од s3.3 та вище). ІЦо-до цієї ознаки, то українці, як і взагалі всі слав'яне — круглоголові, але рівень їх круглоголовости (згідно з нашими обчисленнями середній головний: покажчик українців взагалі рівний 8.3.4) у ріжних груп населення та в ріжних місцевостях має виключної вати інтерес. Як у всіх більш-менш мішаних етнічно народів, в українців голов­ний покажчик дає певні хитання, але ці хитання, як ми це зараз побачимо, зовсім пе безладні, а навпаки дуже многозначні. осо­бливо. коли зіставити їх з хитаннями ишиих ознак,

В північній смузі України, на східньому її краю, на Курщнні. знаходимо в українців головний покажчик — 83.3. Далі, в східній частині Чернигівщипи головний покажчик трохи вищий за серед­ній (83.6). але в південно-західніх повітах Черннгівщпни він зразу дуже сильно падає до S3.0 знижуючись на північному заході до

Дермавна ордена Трудового

Червоного Пра. ора Республіканська біоліотека і УРСР ii.it.4i КПРС і

Вороніжчина

Харківщина

Полтавщина

К

■ І

Українці середньої смуги

п

о а о X

о о.

о с? о

о

Є

а. о

о а:

Я

о

в

сі Н

к 2

Е_ —

►а =

ез 2- >> г-

Еґ

■ а

о о

а я 3 а.

ч

д

о

о «

о

її еї £

5 '1

Північио-

СХІДІІІ

повіти

|І1 С я е

ЧЧїГЛП ПППМІПРШТХ

170

16

97

296

138

200

І. •

(Барва Гясне Іа. {волоссік каштан, [в % (темне

Е

17,0 50,0 33,0

39,0 61,0

41,3 58,7

21,6 78,3

7,8 33.7 58,3

9,4 34,3 56,2

Е

2і,а 13,(1

59,0]

ґБарва ґясні ІЬ.<очей ■{мішані (в % " Ітемні

44,0 44,0 12,0

52,7 47,3

54,7 45,2

9,2 16,4 74,2

10,9 57,0 32,0

28,2 52,1 19,5

16,0 41.0 42.0

В абсолютних числах

1658

1642

1645

1682

1675

1702

1669

II.

Зріст.'

( малий • І нижчий за середній 0 1 вищий за середнії! високий

18,0 30,0 32.0 20,0

31,2 31,2 31,2 6,2

18,0 47,5 20,3 14,0

12,3 17,5 25,7 44,3

7,7

  1. 33,1

3,6 18,1

23,9 54,3

В абсолютних числах

1

81,0

83,0

2

83,2

83,4

83,0

83,5

83,2

84,4

с о

, доліхоцеф. • 1 мезоцефали о/| субрахіцефали брахіцефали

11.0

88,8 88,8

4,1

  1. 35,0

3,7 14,1 34,4 47,6

3,5 10,1 38,4 47,8

3,7 19,4 76,8 76,8

8,5 16.0

75,5 75,5

IV. Покажчик висотній

69,8

67,(Г

70,8

72,0

72,7

71,2

V. Покажчик личний

1043

1013

1028

1023

VI. Покажчик носовий

71,5

4

69,8

72,4

70,3

71,8

64,1

Г вигнутий VII. Профіль носа-! рівний 1 вгнутий

18,7 56,2 25,0

14,4 65,0 20,6

  1. 57,4

21,0 64,4 14,4

VIII. Довжина верхньої кін- цевостп (р\гкп)

44,7

45,8

44,7

44,4

IX. Довжина нижньої кін-

ТІГ'ППРТП (нлгі|\ .

46,9

47,3

46,7

51,4

X. Відношення ДОВЖИНІ!

НІГ "ТО ҐППГТУ

87,0

89,8

94,2

97,5

х) Кожухов на 120 люд. 2) Еркерт на 80 люд. *) Еркерт. 4) Еркерт.

V 1

V

Ч Ч

v 1

ос

О

Сі оо

СО н-

ОІ Ч - С"

~ о» Сі - і

оо со ю

Йі- 1-І

О О' 'Х>

СС ос —

Сі

Сі со О От ОТ

—1

ю со

"ні "о* "ос

і|

Південно- 1

вахідні

новіти

Алешо

В

00 Ь2

ос

й> "ос

ч Н"

От СО

"со О "VI

V]

"оо

О

СО

оо

О

Сі н-

С> О © "ні "со "й> "о

оо "от

со 00 ю v і со со От

"о "оо "со "сі

Сі 00 ОТ

1 1 1

1 1 1

ІО

Й.-

Півдеино-

східиі

повіти

>

в ег

VI

vi

"сд

Сі Ь» <Г> 00

•vi

ю

о

со

Сі

v.] 00

о т со

ні» От СО ю о^ оо о сл

00 со

ю> со ьо

от О» <£> "сл "о й> сО

Сі

От й""* й> О 00 "сі "от

Сі ІО О Й^ Сі

"й.^"ю ьо

ьо

vi

Центральні повіти

ч 3 и

о

vi

"сл

vi

со о"» о сл со "от "от "ь^-

v 1

ю "со

о

со

сп

vi

СС і- О* от ОО "о Ю "о v 1

00 іо>

"сл

ю со со

Сі ні СО

"•О "о О "ю

Сі Сі й.->

'Х> »-о оо "о "к> VI

Сі к> ^осо

"о"сі"со

ьо о

Сі

Ііівнічно-

аахідні

повіти

Сб

«О СО

"от

ос "со

со

V

і^соо

СЛ О От

V!! н*

"ьь

о

сл

ІО

ьо "о

Й ч] ч] "со^.і со v.!

оо "со

Ю Ю О СО От от

Й^ 00 О СС

Сі

ос

ОО Ю УО

"н^ "со Сі

О Ю VI

й> со со

ОТ

ю

Півден.пов.

Крижанов- скій

Я

а о а Н а'

90,5

V]

"со

со СІ Ь5 О Сі

V "о "<СІ

Сі О

"со

о

ю>

о

СО й-^ ю> н- О О Сі

СІІО "«^3 от

X ю ні

ь£> со к> От Сі 00 со Й.^ Сі со ОТ

Сі Сі со

^ ю со О От VI "о

Сі со ЬО й> со "от "нн "со

со о со

ІІівденно- аахідня та центральна

Сахаров

03

о а а а

СГ

ьь

СО

1

со ю — СО от

"VI "о

•VI VI V.!

о

со

о

со сс ьо |

ч] СОО

00 со

"со

Ю й^

СІ ос Кі

о* со —

й.- от о

V "й>

о» со й> О Сі ні Сі ь»

сс

Південно- західня

ьз

о

о

<х>

vi

"оо

1

со н-

н^ 00 Сі "НІ "<£> ".О

vi

Сі "от

о

ю "й>

Ь5Ь5 0<0

"с0 со 0"ь^

со со "о

ОС vi Ю Сі

Сі Сі

от со і— ю н- от

Сі Сі СО

V ,] ЬУ Н» Ю СІ

"ю"о 00

от

«г>

Центральна

Я

м. §

в

о

со

СЛ

ОС

"сп

1

Сі Ь£> <Г> <Г> н-

СТ5 Ю ^

■VI "й>

сг>

<х> ю

v]

о

СО Н-

СО v] Сі

От © О й>

ос ьо

"оо

со со

VI Ч Ч VI

"о "со "от "й>

СІ

со

й> й> >—• Сі ю

СІ кО сл ^о ОС СО ОС

о

1ІІВНІЧН0- східна

Раковський

л

Б

р

92.5

ос

І

Сі ю й-^ О От

"со V "со

ні

vi

о

ос

"оо

й-^ сл ^ Ю О 00 "н* "ні.

00 со "со

ю ю ю ю ЬЬ 00 Сі со

"о "сі "V* о

От

ос

От СО і— ІО- О Сі

V1 00 от

О 00 ні

VI "ні

о

Лемки

ьз

о її.

89,0

VI

1

н— Сі ЬО СО Сі о "ьо СО

VI

от

V

о

VI

"ьо>

от СО ні — СО ні

Сі сі СО со

со со

н» ЬІ N5 ІС Сі СО V | 00 "ю "й> О

СІ й>

со ІО

V ] ІО о

"со"й> ю

VI Ю .«в.® ] Сі 00 1

VI

от

►в й' 5.™

м

о

о

—. в п & о

•О М

ае

сс

От

1

Сі ьо VI Сі От

vJ

о о* ос

"VI

ю>

сі

^ сп ос ^

00

СО 00 Ю СС' о

СІ

V-!

й.-' со

VI О _

Сі ьь ОС ОС от

•а

я

я

л в

СО

й>

00 От Сі

й>

»о

VI СО й> й>

Сл

СІ о со Н-

О Сі ос

Сі О* Сі

о

Й-- VI

Сі Ю Ю н-

Сі Сі

о

ЬО

V]

со

О 1—

4.1 сі о от

00

со со ьі> н- О О Ю Сі

Сі

От н» І-О СО Сі

Сі СС | і"5 1

от

03

о

5 ° н ^

ос

Сі

°

00 СО о

о

^

СО О от СЛ

ОТ

ЬЗ ЬЬ Сі о

СІ 00 от

ЬО VI

со

Я

В Сґ В я.

о "о

Оі

й.^

От

1-0) сг. ні Н- Ю V]

"ні. "О

ю

о ю

VI

О

"сі

1 І 1 1

00 со ьо

1 II 1

СІ Сі

о

1 1 '

1 1 1

ю

V

ф

о та

<5 §

3 О

а

с

а

» к а •©- й

о ®

® 2.

Українці південної смуги

Число промірених

( Барва Г Я< . { волосся < К І в % 1 Т,

Г Барва . < очеіі

середній середній

І У %

В абсолюти, числах. Малий.

т, о • І п І Нижчий за с II. Зріст У °о вищий за се

В абсолюти, числ. Доліхоцефали

0, І Мезоцефалії - 0 І Субрахіцефаг * Брахіцефали

{ВІН рІЕ ВИ

І Високий

IV. Висотній покажчик V. Личний покажчик VI. Носовий покажчик

вигнути: і

Ясне .... Каштанове емне ....

Ясні Мішані Темні .

VII. Профіль носа •[ рівний ..

гнутий

Кубань

Таврія

о

x

ф

V

о

се 5 н %

« ев

1 се

а. і -

н

и

|

-

61

40

37

44,7 55,3

2,5 15.0 82,5

8,1 24,3 67,5

57,2 42,8

20.0 35,0 45,0

21,6 13,5 64,8

1700

1709

1706

3,2

  1. 49,1

2.3 5.0 30.0 62,7

8,1

  1. 56,7

82,1

82,6

84,5

9,8 21,3 24,6 44,2

2,5 20,0 22,5 55,0

5,4 40,5 54,0

71,4

71,6

103,7

100,6

69,6

62,3

67,0

32,5 62,5 5,0

8,1 78,3 13,5

44,2

47,5

46,7

47,4

87,7

91,3

Катеринослав- щиыа

Херсон­щина

Поділля

Східна Галичина

Бачка

Середні цифри для

цілоі південної смуги

9

Крижановський

Вовк

Вовк

Кондратенко

Б к

РЇ <3 ~

г н 5

Г

У Ц У Л

И

п

По Бугу

По Дністру

Південні бойки

Галицькі

виГкі

И

78 167

65

61

32

93

69

зо

36

20

789

4,5

14,0 26,0 85.0 72,4

6,1 36,9 56,9

6,6 24.6 68,8

21,9 78,1

1,8 52,0 46,5

4,3 8,7 86,9

16,7 3,3 80,0

2,7 13,8 83,3

40,0 60,0

  1. 23,4 4,2 25,7

  1. 62,7

18,7 50,0 31.2

11,5

29,5 59,0

3,1 25,0 71,9

14,3 28,5 57.1

21,7 20,3 58.0

13,3 26,7 60,0

22,1 2,7 75 0

35,0 65,0

' 1716 1700

1675

1686

1691

1662

1690

1696

1700

1684

1693

  1. 1,6

  1. 8,2

  1. 36,0

  1. 54,1

10,8 16,7

4,9

  1. 39,4

  1. 46.9 43,7

16,8 30,5 29,5 23,2

5,8 20,3 28,9 44,9

10,3 20,6 24,1 44,8

5.4 18.9

20 0 40,0 40,0

83,3 83,3

83,7

84,0

85,2

84.6

84,4

85,1

85,0

86,3

84,1

2,5 3,0 14,1 12,0 41,0 40,0 42,3 45,0

1,5 3,1 50,7 44,6

3,3 9,8 24.6 62.3

6,3 25,0 68,7

1,0 6,1 25,7 67,0

1.5 10,1

33,4 55,0

3,2 10,7 20,0 66,0

33,3 66,7

5,0 20,0 75.0

70,8 70,2

71,5

72,8

73,1

73,2

74,2

74,8

73,1

74,9

73,0

102,0 102,6

102,4

101,7

101,1

102,1

103,1

101,2

102,3

102,1

76,4 75,2

62,3

69,8

70,9

71,8

71,1

73,2

63,1

63,9

68,9

і

7,5 62,3 29,2

  1. 75,3

9,8 62,3 27,8

9,3

23,4 58.3 18,3

32,4 41,2 26,4

3,3 50,0 46,6

2,7 63,9 33,2

35,0 55,0 10,0

16,2 60,5 23,2

44,3 44,3

44,4

44,2

47,8 47,8

47,4

48,0

48,1

47,8

47,7

47,5

47,9

'7,4

47,6

90,9 90,5

90,0

92,1

92,5

ом

90,9

;

90,4

94,0

90,5

91,0

малої субрахіцефалії (.61,6). Таким чином тенденція до звшцеиня антропологічних ознак зі сходу на захід, яка помітна й тут, перери­вається і туї" рухом довго- та середньо-голових елементів з Велико­роси, Білоруси, а особливо з Польщі на крайньому заході.

В середній смузі України вказані хитання менші. Найменшим головним покажчиком, як видно з промірів Кожухова на 120 суб'єк­тах, одзначаються українці Вороніжчини (81,0), але в дослідах Ле- бедева цей покажчик значно вищий та наближається до середнього (83,2), цеб-то й тут до певної міри повторюється те саме, що ми ба­чили тільки що в північній смузі. Але далі, на Харківщині, як це дослідив Еркерт на 80 суб'єктах, головний іпокажчик також близький до середнього (83,2, а на Полтавщині, як показують ци­фри Чикаленка, Шульгина та Руденка, у північно-східніх_ повітах

  • 83,0, а в південно-західніх — 83,5. На Київщині проміри Дібольда (на 200 суб'єктах) дають головний покажчик уже порівнюючи значно вищий (84,5), але Талько-Гринцевич та Алешо дають значно менший покажчик — 83,2, а Артюхов для південно-західніх пові­тів дає — 84,5 і для Звенигородпрни та Таращанськош повіту — 82,6. У північній частині Поділля головний покажчик падає до 82,3. а в південно-західній та центральній Волині доходить до 82,1, далі в Галичині звищуєтьс-я од 82,2 до 83,3 у лемків на північному сході та до 84.5 у центральних бойків.

Нарешті, у південній смузі України хитань уже немає, і голов­ний покажчик, цілком уже брахіцефальний, іде, рівно знищуючись, зі сходу на захід, з дуже невеликим відхиленням у подністрянського населення Поділля. Найменшим головним покажчиком тут одзна­чаються кубанські козаки (проміри Гільченка дають 82.1, а мої та Чикаленкові — 82,6); далі, на Катеринославщині проміри Кондра- шенка дали в обох її частинах по 83.3, а в Таврії — 84,5; на Херсон­щині проміри Чикаленка та Шульгина дають 83,7, на Поділлю про­міри Крижановського по річці Бугу — 84,0, а понад Дністром — 85.2: в Галичині, у південних бойків — 84.6. у галицьких гуцулів

  • 84.4, у гуцулів буковинських 85.1. в угорських гуцулів — 85.0 і. нарешті, у бачванців — 86.3.

Для пояснення виїнена,ведених цифр нам непотрібні які-будь зауваження, крім тих. що ми вже їх висловили з приводу пігмен­тації та зросту українського населення. Невеликий головний по­кажчик українців Куртини та Вороніжчини цілком можна по­яснити близкістю великоросів з їх малою оубрахіцефалією (за Де- нікером — 81.1 та 82.9. а за Івановським — 82,3), яка безперечно залежить од того, що вони проковтнули ще більше субрахіцефаль- них фінів (80.1). черемгасів (79,2). естів (79,0) то що. Пі самі заува­ження цілком достатні й для пояснення помірної субрахіцефалії населення Харківщини. На малу брахіцефалію кубанських козаків міг вплинути головний покажчик осетинів (81.9). Трохи складніше питання про головний покажчик українців південних повітів Кур- щини: цей покажчик, що його вичислив Лебедев, дивує своєю не­сподіваною висотою (84.0). Ясна річ. що. до певної міри, ця цифра (в таблиці вона з'єднана з цифрою для північних повітів) може підлягати сумніву, бо вона виведена з серії всього 19 людей, але, коли прийняти до уваги, що в числі промірених було 30% су бра­хіцефалів, то пройдеться шукати иншого пояснення, що про нього ми скажемо далі. Потім, коли звернемось знову до порівнюючи ма­лого головного покажчика в південно-західній частіші Чернигів- щнни та на північному сході Волині, то він, як і всі инші етнічні ознаки населення цих місцевостей, мусить залежати від домішки білоруського елементу (головний покажчик білорусів — 81,8), або, що також можливо, від недостатнього проникання українців в місце­вості, зайняті раніш білорусами. Ще складніше питання про досить малу брахіцефалію серед населення північно-ехідньої частини Пол­тавщини. Для пояснення цього факту згадаємо тільки те, що, зда­ється, нігде на Україні не переведено стільки експериментів для зміни етнічного характеру населення, як саме в цих місцевостях. Не кажучи вже про розпочате ще в XIV віці переселення людей з берегів Буга та Дністра, а дал і про також давню іміграцію білору­сів та чернигівських українців, — ще в XIX столітті поміщики робили спроби переселяти туди цілими селами великорусів; при цьому цікаво зазначити той факт, що це дуже мало відбилося на мові, і коли цей вплив можна помітити, то тільки на де-яких етно­графічних подробицях, особливо в північних повітах. Антрополо­гічно, як це спостеріг я та Чикаленко, населення козачих сел1 Пол­тавщини дуже різко відріжняється від колишнього кріпацького на­селення і своїм високим зростом і темнішою пігментацією, і вищим головним покажчиком. Далі незначну субрахіцефалію північно- західньої, південно-західньої та центральної Волині треба вже инак- ше поясняти. Говорячи про зріст, ми згадували вже про вузьку смугу, що тягається через північно-західню та центральну Волинь та кінчається в північних повітах Поділля. Явна річ, і в цьому ви­падку ми також маємо до діла з впливом польсько-мазурської імі­грації (середній головний покажчик поляків — 82,1), а на північ­ному заході Волині міг також відбитись і вплив .литовський — ят- вягів (головний покажчик литовців — 81,8). Тільки тим самим впливом можна пояснити й помітну субрахіцефалію північно-схід- ніх галичан, що її сконстатував Раковський. Вплив цей виказався, однак, дуже слабким що-до галицьких горців; коли в них це й помітно, то хіба що на галицьких гуцулах, бо їх головний покаж­чик трохи нижчий за покажчик буковинських та угорських гуцу­лів. Ці останні, так само як бачванці. і головним покажчиком зна­ходяться в наявному звязку з буковинськими румунами (головний покажчик — 80.3). почасти з болгарами (84.7), боснійськими сер­бами (85,7). сербо-хорватами (80,0), герцеговінцями (86,7), тран- спльванськими румунами (87.2). а почасти також і з західніми слав'яшами (чехи — 85,4. словаки -— 85,4, моравські словаки — 55,3).

Ця картина середніх головних покажчиків та їх географічного розподілу на Україні, стає значно рельєфніша та виразніша, коли ми підемо трохи глибше і звернемо увагу на відсоткове взаємовід­ношення ріжних черепних типів у місцевостях, що дають субрахі- цефальні головні покажчики. Роздивляючись з цієї точки погляду цифри південно-західніх повітів Чернигівщини (головний покаж- чні; — 82,3), ми бачимо, що кількість доліхоцефалів не перевищує там 8,1%, мезоцефалів — 20,0%; але субрахіцефалів там є 31,3% і брахіцефалів — 39,5%. деб-то, инакше кажучи, основну частину населення (майже 40%) становлять справжні брахіцефали. Те саме, але в більшій мірі, знаходимо і в українських повітах Куртини.. де загальний головний покажчик, однак, уже брахіцефальний На Полтавщині (головний покажчик — ьЗ,25) бачимо те саме відно­шення: 1,8% доліхоцефалів. 12,1% мезоцефалів. 30,4% субрахіце­фалів і 47.7% брахіцефалів. На Київщині (цифри Алешо дають там середній головний покажчик — 83,2) — те саме: 5,7% долі хоцефалів, 11.0% мезоцефалів, 37,5% субрахіцефалів та 45%,бра­хіцефалів. У північних повітах Поділля (середній головний покаж­чик — 82,3) відношення дуже близьке до того самого явища: 7,7% доліхоцефалів, 17,3% мезоцефалів, 32,7% субрахіцефалів та 42,3% браіхацефалів. Майже те саме бачимо і в півні чно-східаій Гали­чині та на Кубані. Словом, в усіх перечислених нами місцевостях України з субрахіцефальним покажчиком, справжні брахіцефали, коли не переважають, маючи абсолютну більшість, то все таки пе­ревищують чисельно навіть кількість субрахіцефалів при порів­нюючи невеликому відсоткові довгоголових та середньоголових, цеб­то брахіцефали становлять корінне населення. Трохи инакші ви­являються відношення на Волині; тут субрахіцефальний середній головний покажчик з дійсною перевагою субрахіцефалів, при неве­ликій кількосте брахіцефалів: у північно-східній частині Волині — 0.0% доліхоцефалів, мезоцефалів, 44.1% субрахіцефалів і

тільки 37.2% брахіцефалів: на північному заході — 9% доліхоце­фал і-в. 51.5%. неп-то абсолютна більшість субрахіцефалів і тільки 27,2% брахіцефалів. Тут брахіцефали наявно уступають перед су- брахіцефалами: су брахіцефали становлять тут більшість, і це при­водить до думки, що вони, особливо на північному заході Волині, були раніше основним населенням і тільки вже потім переміша­лися з зайшлими українцями, після чого підлягли ще впливу поль- сько-ма зурської колонізіції.

Таким чином наші дані шо-до головного покажчика цілком підтверджують все те. що було сказане нами з приводу пігментації та зросту. Майже повна відсутність довгоголових, дуже невелика кількість середньоголових і навпаки — дуже велика кількість ко­роткоголових та взагалі значно менша кількість субрахіцефалів, — все це ясно вказує нам і шо-до головного покажчика, що в основі українського племени не могло бути сполучення двох ріжних рас. і що українці, які належать до короткоголової взагалі слав'янської родини, є справжні брахіцефали, то їх головний покажчик тільки де-не-де послаблюється до субрахіцефадії стороніми етнічними до­мішками.

З усіх розібраних досі нами антропологічних ознак, кожна зокрема приводить нас до викладених нами висновків, але, коли їх зіставити одна з одною, то вони ше ліпше освітлюють етнічні

X — к.

х а'

За ~

^ Р І: § § -

. 2 :: • » ^

^ — 5 і.=: І-

с —

аз 1

= Е = ~ с

= Е 2

§£

о 0 о "х

£ 3

с

? £" ЗІ ^

о Р СС о

О -6

о я ^

<•

=3

18,9 29,2 45,2

Ті ІЛ

сс

Ю © СЛ Сл © О

м

N2

о ся от

ЬЗ СС

го СС

Зріст у °о

- | |

і

* 1 1 ся

і

1

ю от

■А ю ^

-С V- СС

Доліхоце­фали

-

V] О VI

1

ьс о і

•С ^ V]

СЛ © ьс

о "ся ~ст>

г,

Мезоце­фалії

і

ОС и> 00 "на.

Ьі V] |

ся ся

ся ос

О^Л СЯ

1

© Ся «О Ся Ь5 ^О Ю

Субрахіце- фали

1

ІО —

С-П V.] _>

«О

СЯ — V 1

V) С а

от о V]

СЛ

сс «о

ос

о

Брахіце­фали

НА ЬС

сс "оо

-

-і 1

!

ье | І

Ох

1

ю —

ю

Ясне

■§

ю — ьо

О Ох СЯ

V. 3 "о "о

о

СЯ СЯ ОТ

ю

Каштаиозе

1

4> ЬІ К.

о

СЯ ьо

о Ся от

СС © ся

VI © ©

о о

Ся "от Тс

Сл

Темне

=

;

-

3 VI 1-С

ІС* -А 1

ся ьз

О"*

с

-7»

4

О* ЬС К ЬС "с4.

Ясні

О ЬЬ

-

'ІГҐ

-г-

о

X СС ^ Іс

Мішані

1

'-О V]

—* © V. !

гЗ © ЬЬ

Ся О :л

VI ^ і "©

VI

• VI ОІ

го Іс

Темні

особливості українського народу. Брак місця не дозволяє нам зро­бити це в усіх бажаних подробицях; тому щоб не мати справи з великими та складними таблицями, ми візьмемо тільки чотирі гру­пи і розглянемо цифри- шо до них належать, у їх взаємному звязку між собою.

Досить навіть побіжного погляду на наведену таблицю, щоб переконатись що серед українського населення найвищий зріст від­повідає і найвищому (брахіцефальному) головному покажчику та найбільшій мірі темної пігментації, або, инакше це сказавши, іцо українці, поминаючи всю сучасну їх змішаність. в істоті належать до одної раси, — до раси високорослої, брахіцефальної, темново­лосої та темноокої; ця раса, чисельно пануючи над домішками, і дає певні середа! цифри, а домішки, аритметично знижуючи ці се- редні цифри, зостаються у великій кількості своїй чисто механічні. Иншими словами, українське населення, маючи, наприклад, свій середній зріст вище за середній взагалі, складається, коли не в біль­шості. то в дуже значній частині з високорослих; далі, су бра х і це- фалічні своїм середнім головним покажчиком, українці в головній своїй масі —справжні брахіцефали, і т. и. Перейдім тепер до огляду, — як-найкорогшого, — решти антропологічних ознак населення України.