10.2. Управління процесом споживанням матеріальних ресурсів

Особливістю розглянутої системи управління матеріальними ресурсами є відсутність у ній ієрархії управління, тому що рух матеріальних ресурсів здійснюється не директивою, а за допомогою реальних економічних засобів. У такій системі всі її користувачі будуть знаходитися в рівноправному положенні, а якщо і будуть привілеї, те тільки в добре працюючих підприємств.

В умовах ринкової економіки завдяки конкуренції між товаровиробниками встановлюється певний, найбільш розповсюджений рівень витрат матеріальних ресурсів, що і є суспільно необхідним. Для визначеного періоду часу цей рівень стабільний, з тенденцією до зниження.

Усяке перевищення суспільно необхідного рівня витрат для даного товаровиробника тягне негативні економічні наслідки - аж до банкрутства. Тому кожне підприємство змушене працювати так, щоб його витрати не перевищували сталий суспільно необхідний рівень. У цьому полягає економічна основа механізму раціонального використання матеріальних ресурсів, тобто ресурсозбереження.

Величина витрат матеріальних ресурсів значною мірою обумовлюється характером процесу матеріалоспоживання. На процес матеріалоспоживання впливають наступні фактори :

1. Тип виробництва, а саме: масове, крупносерійне, средньосерійне, дрібносерійне й одиничне.

2. Обсяг виробництва.

3. Ступінь регламентації виробничого процесу, насамперед у частині вимог до предметів праці - від його вихідного стану і до готової продукції. .

4. Тривалість виробничого циклу, що визначає величину незавершеного виробництва.

5. Номенклатура (асортимент) продукції, що випускається, або виконуваних робіт, тобто ступінь багатономенклатурності програми.

6. Гнучкість виробництва, тобто здатність виробництва до швидкого переналагодження для випуску нових видів виробів.

7. Вид виробів або робіт з погляду їхньої складності, енерго-, матеріало- і наукомісткі.

8. Рівень закінченості виготовлених виробів.

9. Рівень надійності виготовлених виробів, що обумовлює матеріаловитрати в процесі їхньої експлуатації.

10. Характеристика технологічних процесів з погляду їхньої прогресивності, екологічної чистоти, безвідходності.

Перераховані фактори визначають процес управління матеріальними ресурсами. Так, наприклад, у масовому або крупносерійному виробництві споживається досить значний обсяг матеріальних ресурсів, але обмеженої номенклатури, а в одиничному або дрібносерійному виробництві (яке, як правило, є дослідним) обсяг споживання невеликий, але досить великий по номенклатурі. Крім того, у першому випадку процес споживання носить

стабільний і регламентований характер, а в другому - потребу виникає випадковим образом і носить нестійкий характер.

Більш того, зазначені фактори в основному формують галузеві особливості матеріалоспоживання, що найбільшою мірою виявляються в будівництві, агропромисловому комплексі, на транспорті, у науково- дослідній і дослідно-конструкторській діяльності, у сфері обслуговування.

Усе різноманіття процесів матеріалоспоживання можна звести до наступних парних характеристик, тобто матеріалоспоживання може бути:

• стабільне і нестабільне;

• детерминированное і стохастическое;

• рівномірне і нерівномірне;

• ритмічне і неритмічне.

Деякі з представлених характеристик можуть перетинатися, деякі характеристики несумісні, можливі проміжні значення.

Таким чином, процес матеріалоспоживання містить у собі використання насамперед такту видів матеріальних ресурсів, як сировина, основні матеріали, допоміжні матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби, паливо, причому безпосередньо у виробництві і при формуванні запасів.