Тема 10 управління ма теріальними ресурсами і виробничими запа сами

1. Система управління матеріальними ресурсами підприємства

2. Управління процесом споживанням матеріальних ресурсів

3. Види виробничих запасів

4. Витрати, зв'язані зі створенням і збереженням виробничих запасів

5. Управління виробничими запасами

10.1. Система управління матеріальними ресурсами підприємства

Підприємства в даний час оснащені сучасною обчислювальною технікою, за допомогою якої стає можливим моделювання матеріальних потоків з урахуванням впливу різних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, а також розробка систем управління матеріальними ресурсами.

Наукові розробки і господарська практика вітчизняних і закордонних підприємств дозволяють сформулювати основні принципи формування і функціонування системи управління матеріальними ресурсами, що зводяться до наступного:

1. Плюралізм джерел і форм матеріально-технічного забезпечення -

це означає, що матеріальні ресурси можуть здобуватися в порядку централізованого розподілу для виконання державних замовлень, децентралізовано по прямих договорах в оптово-торговельних організаціях, в акціонерних товариствах, у закордонних фірм тощо.

2. Самостійність підприємств-постачальників (продавців) і підприємства-споживачів (покупців) у використанні за своїм розсудом матеріальних і фінансових ресурсів, що знаходяться в рамках їхніх прав власності.

3. Саморегулювання на основі діючих за допомогою керуючих впливів (податків, цін, процентних ставок, митних тарифів тощо) елементів державної економічної політики для досягнення збалансованості виробництва з матеріальними ресурсами.

4. Ресурсозбереження і протизатратність означають, що основні параметри процесу - використання матеріальних ресурсів, матеріальні витрати, запаси і запасоємність - повинні перебувати в рівноважному стані на суспільно необхідному рівні.

5. Інтенсифікація використання матеріальних ресурсів за рахунок досягнення максимально можливої глибини їх залучення у виробничий обіг, тобто повторного і багатоцільового використання, головним чином відходів споживання як вторинних матеріальних ресурсів.

6. Комплексність передбачає, що в системі циркулюють усі необхідні для діяльності підприємства види матеріальних ресурсів, призначених, у тому числі, для виконання інформаційних, виробничих і комерційних послуг.

7. Оперативність означає здатність системи швидко реагувати на вимоги ринку в цілому й індивідуальні потреби окремих підприємств- партнерів.

8. Оборотність - можливість вільного переходу продукції як товару з натурально-речовинної форми у вартісну і назад.

9. Сприйнятливість до науково-технічного прогресу, тобто система повинна вишукувати, освоювати, рекламувати і насичувати ринок новітніми видами товарів і послуг. Те ж відноситься і до використання в діяльності підприємства новітньої техніки і технологій просування товарів на ринок, переробки інформації й обслуговування підприємств-споживачів.

10. Реалізація на практиці пріоритету споживача - задоволення індивідуальних і суспільних потреб (ринку) у матеріальних ресурсах і послугах на суспільно необхідному рівні при найменших витратах.

Перераховані принципи повинні діяти одночасно, тому що вони визначають умови рівноважного стану й ефективного функціонування системи. У противному випадку вийде деформована система, що неминуче буде приводити до збоїв у процесі матеріально-технічного забезпечення: виникненню дефіцитних ситуацій при одночасному утворенні зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей.

Ступінь реалізації перерахованих принципів може служити критерієм якості самої системи управління матеріальними ресурсами.