4. Інвестиційна діяльність у спеціальних (вільних) економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку

Світовий досвід переконує, що створення у певних містах або регіо­нах спеціальних (вільних) економічних зон з установленням пільгового режиму економічної діяльності, стимулюванням інвестування в економі­ку цих територій, є одним з ефективних рішень проблем інвестування.

Спеціальною (вільною) економічною зоною (БЕЗ) вважається части­на території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законо­давства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони мо­жуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів.

національного виробництва та експортного потенціалу, забезпечення зайня­тості населення, поліпшення соціально-економічної ситуації в регіонах.

Метою другої підпрограми є визначення та реалізація державної стратегії у сфері формування територій пріоритетного розвитку із спе­ціальним режимом інвестиційної діяльності, узгодженої з програмами соціально-економічного розвитку і структурної перебудови економіки України, концепціями державної регіональної економічної політики:

науково-технологічного та інноваційного розвитку.

Її основним завданням є поліпшення економічної діяльності в регіонах та відпрацювання механізмів надання додаткових функцій управління місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.

Реалізація підпрограми сприятиме практичному втіленню державної політики в сфері розбудови територій із спеціальним режимом інвестицій­ної діяльності в Україні. Функціонування заснованих територій із спеціаль­ним режимом інвестиційної діяльності дасть змогу до 2010 року додатково забезпечити роботою 304,3 тис. чоловік, збільшити виробництво продук­ції на суму 25 млрд гривень, інвестувати понад 13,7 млрд доларів СІЛА.

5. Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій

Економічну ефективність виробничих інвестицій можна визначити за допомогою показників їх абсолютакої та порівняльної економічної ефективності.

Абсолютна ефективність капітальних вкладень характеризує за­гальну величину їх віддачі та визначається відношенням величини еко­номічного ефекту до величини понесених витрат.

Абсолютна ефективність виробничих інвестицій (капітальних вкладень) визначається за допомогою двох взаємопов'язаних показників:

1) коефіцієнта економічної ефективності (прибутковості) капіталь­них витрат;

2) періоду (строку) окупності капітальних вкладень. Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) для окремих проектів або форм відтворення основних фондів діючих підприємств об­числюють за співвідношенням:

ΔП

К_пр = -------,

КВ

для об'єктів, що будуються:

П

К_ПР = -------- ,

КВ

де К_ПР — коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості);

ΔП — приріст прибутку в результаті вкладення інвестицій, тис. грн;

КВ — сума капітальних вкладень, тис. грн;

П — загальна сума прибутку, тис. грн. Розрахункові значення коефіцієнтів прибутковості треба порівняти з нормативним (К„др). Варіант капітальних вкладень визнають доцільним за умови, якщо перший показник буде перевищувати величину другого:

Кпр > Кнор.

Сотрок окупності капітальних вкладень (Ткв) є оберненим показни­ком до коефіцієнта прибутковості:

1

Ткв = -----,

Кпр

Розрахований показник вказує на кількість років, які необхідні для повернення первісних капіталовкладень. Це найпростіший класичний варіант визначення строку окупності капітальних вкладень.

Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здій­снюють тоді, коли необхідно вибрати найкращий із можливих проектів інвестування виробництва.

Для визначення порівняльної ефективності інвестиційних проек­тів і вибору найкращого варіанту капітальних вкладень застосовуєть­ся показник зведених витрат (3В):

3В = ПВ + Кнор ^х КВі → min,

де ПВ — поточні витрати за г-тим варіантом (проектом), тис. грн;

Ві — капітальні вкладення за г-тим варіантом, тис. грн.

Проект (варіант) капітальних вкладень з найменшими зведеними ви­тратами вважатиметься найкращим з економічної точки зору. При цьо­му треба враховувати, що порівнянню підлягають лише проекти, які від­повідають вимогам соціальних та техніко-економічних нормативів, охорони навколишнього середовища і техніки безпеки.

Цей метод визначення порівняльної ефективності капітальних вкла­день базується на припущенні, що вкладення здійснюються одноразово в повному обсязі. В іншому випадку необхідно враховувати чинник часу. Для цього необхідно визначити коефіцієнти дисконтування грошових доходів (КД) до періоду здійснення інвестиційних витрат:

1

КД = ---------,

(1 + СД)^і

де СД — ставка дисконтування (норматив приведення різночасних витрат);

і — рік отримання прибутку.

За допомогою визначеного коефіцієнта дисконтування можна дохо­ди підприємства, отримані за всі роки, привести до першого року — часу,

коли здійснені інвестиції. Цей розрахунок можна виконати шляхом мно­ження річних доходів на коефіцієнт дисконтування і знаходження суми отриманих результатів:

ДД = Ді х КД₁ + Д₂ х КД₂ + ... + Дn х КДn,

де ДД — загальний дисконтований дохід;

Д₁ Д₂,...., Дn - річні грошові доходи;

КД₁, КД₂,.... КДn — коефіцієнти дисконтування за роками вико­ристання інвестицій.

Дмсконтування - метод оцінки інвестиційних проектів шляхом ви­раження майбутніх грошових потоків, пов'язаних із реалізацією інве­стиційних проектів, через їх вартість у поточний момент часу.

Чиста приведена (дисконтована) вартість — різниця між приведеним (дисконтованим) грошовим доходом від інвестиційного проекту та інвести­ційними витратами. Під грошовими доходами при цьому розуміють різницю між вартістю продукції за цінами реалізації і витратами на її виробництво та збут. До витрат, як правило, не входять витрати на амортизацію.

Ставка дисконту — процентна ставка, що характеризує щорічну норму прибутку.

Якщо чиста приведена (дисконтована) вартість позитивна (більша від нуля), інвестиційний проект слід прийняти. Позитивне значення при­веденої чистої вартості означає, що поточна вартість доходів перевищує інвестиційні витрати і, як наслідок, забезпечує стабільну господарсько-фінансову діяльність підприємства та отримання додаткових можливо­стей для покращення добробуту інвесторів.

Популярним показником, що застосовується для оцінки ефективно­сті інвестицій є внутрішня норма прибутку (доходності). Це та ставка дисконту, при якій сума дисконтованих доходів за весь період викори­стання інвестиційного проекту дорівнює сумі початкових витрат (інве­стицій), тобто внутрішня норма прибутку — це процентна ставка (ставка дисконтування), за якої чиста приведена вартість дорівнює нулю.

Вказану норму можна трактувати також як максимальну ставку від­сотка, під яку підприємство може взяти кредит для фінансування інве­стиційного проекту за допомогою позикового капіталу. При цьому гро­шовий дохід використовується протягом певного періоду для погашення суми кредиту та відсотків за ним.

Для оцінки ефективності інвестиційного проекту застосовується по­казник індексу дохідності (ІД), який визначається як відношення ди­сконтованих грошових доходів до інвестиційних витрат:

ДД

ІД = ---------- ,

КВ

де ДД — загальна сума дисконтованого доходу за весь термін реалі­зації інвестиційного проекту, тис. грн;

КВ — інвестиційні витрати на реалізацію інвестиційного проек­ту, тис.грн.

До основних показників ефективності інвестиційного проекту нале­жить також термін окупності інвестицій, при визначенні якого застосо­вується техніка дисконтування.

Сучасній економічній теорії та практиці відомо чимало методів оцін­ки інвестиційних проектів, які умовно можна поділити на дві групи:

- статичні;

- динамічні.

Статичні методи важливі для малих і середніх підприємств, оскільки вони інвестиційних проектів, що здійснюються в межах одного року.

Динамічні методи, як правило, застосовуються для оцінки інвести­ційних проектів, термін реалізації яких більше одного року. У цьому ра­зі використовується метод обчислення чистої теперішньої вартості та внутрішньої норми прибутку. Оскільки тут враховується фактор часу, це зумовлює підвищений інтерес до цього методу з боку українських під­приємств, хоча він викликає певні проблеми.

Насамперед це стосується вибору дисконтної ставки. Враховуючи, | що вітчизняний ринок капіталів перебуває у фазі становлення, поки що | єдиного орієнтиру для вибору дисконтної ставки не існує. Тому для цьо-|го часто використовуються:

- середні процентні ставки за кредитами;

- процентні ставки конкретних банків тощо. Якщо ризик інвестицій високий, то й ставка процента обирається ви-| ща. Крім того, актуальним для економіки України є те, що дисконтна | ставка повинна враховувати рівень інфляції.

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Сутність інвестицій та їх класифікація.

2. Об'єкти і суб'єкти інвестиційної діяльності згідно законодавства України.

3. Інвестори та учасники інвестиційної діяльності.

4. Показники економічної ефективності виробничих інвестицій.

5. Спеціальні (вільні) економічні зони, їхні функціональні типи.

6. Поняття іноземних інвестицій, їх види та форми.

7. Необхідність і ефективність залучення іноземних інвестицій для рзвиткувиробничих підприємств.

8. Створення та діяльність суб'єктів господарювання з іноземними ін­вестиціями.

9. Методи оцінки інвестиційних проектів та їх групи. Ю.Ставка дисконту: характеристика, мета застосування та механізм визначення.

Тест 1. Інвестиція — це:

а) всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладають­ся в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в резуль­таті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціаль­ний ефект;

б) господарська операція, яка передбачає придбання основних фон­дів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних папе­рів в обмін на кошти або майно;

в) господарська операція, яка передбачає внесення коштів або май­на до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоратив­ні права, емітовані такою юридичною особою.

Тест 2. Інвестування — це:

а) вкладення коштів у поточні витрати;

б) виробничі капітальні вкладення;

в) процес вкладення капіталу.

Тест 3. Територія пріоритетного розвитку — це:

а) територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови і на якій запроваджується спеціальний ре­жим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць;

б) територія, на якій суб'єкти господарської діяльності реалізують інвестиційні проекти і мають податкові, митні та інші пільги;

в) територія, на якій створюються іноземні підприємства, філії або

інші структурні підрозділи іноземних юридичних осіб.

Тест 4. Дисконтування — це:

а) процентна ставка, що характеризує щорічну норму прибутку;

б) метод оцінки інвестиційних проектів шляхом вираження майбут­ніх грошових потоків, пов'язаних із реалізацією інвестиційних проектів, через їх вартість у поточний момент часу;

в) різниця між приведеним грошовим доходом від інвестиційного проекту та інвестиційними витратами.

Тест 5. Коефіцієнт економічної ефективності характеризується:

а) відношенням обсягів реалізованої продукції до суми капітальних

ат;

б) відношенням прибутку (приросту прибуткуу) до суми капітальних вкладень;

в) відношенням продуктивності праці до суми капітальних витрат.