Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вайнола Р.Х..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
914.43 Кб
Скачать

Питання для самоперевірки:

  1. Який виховний потенціал містить ігрова діяльність ?

  2. Визначить специфіку використання гри в умовах соціально-педагогічної роботи .

  3. Наведіть ознаки класифікацій ігор , що доцільно використовувати в соціально-педагогічній роботі.

  4. Наведіть приклади зміни позиції, ролі соціального педагога під час проведення гри .

Література

  1. .Аникеева Н.П. Воспитание игрой: Кн. для учителя.—М.:Просвещение, 1987.—143 с.

  2. Веселая З.А. Игра принимает всех.—М.:Пламя, 1985.—175 с.

  3. Воспитание детей в игре. А.К. Бондаренко, А.Й. Матусик.—М.:Просвещение, 1983.—192 с.

  4. Игры — обучение, тренинг, досуг: в 4-х кн. /Под ред. В.В Петрусинского.— М.: Новая шк.,1994.—368 с.

  5. Каникулы: игра, воспитание: О педагогическом руководстве игровой деятельностью школьников: Кн. для учителя. /О.С.Газман и др./;

  6. Под. ред. О.С.Газмана.—М.: Просвещение, 1988—160 с.

  7. Минскин Е.М. От игры к знаниям: Развивающие и познавательные игры младших школьников. Пособие для учителей. — М.: Просвещение, 1982.—191с.

  8. Миронова Р.М. Игра в развитии активности детей: Кн. для учителя.— Минск: Нар. асвета. 1989. — 174 с.

  9. Молодь і дозвілля / теорія, методика і практика роботи з підлітками та молоддю за місцем проживання // 0.В.Беспалько, А.Й.Капська, В.Т.Куєвда, К.В.Щербакова.—Редкол.: А.И.Капська /голова/ та ін.—Вип.1. — К.: А.Л.Д., 1994.—125 с.

  10. Немежанская Е.А. Это волшебное слово “игра”. Сборник.—К.: Молодь, 1978.—150 с.

  11. Нікітін Б.П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри.—К.: Рад. школа, 1991. — 144 с.

  12. Шмаков С.А., Безбородова Н.Я. От игры к самовослитанию: Сб. игр— коррекций. — М.: Новая школа, 1995.—80 с. /Сер. “Досуг — ребячий друг”/.

Лекція 6. Технології формування та розвитку творчої особистості в соціально-педагогічній роботі

План:

  1. Розвиток творчої особистості як актуальна проблема сучасної соціально-педагогічної науки та практики.

  2. Підходи до поняття „ творчість ” та „ творча особистість ” в соціально-педагогічній роботі.

  3. Специфіка творчості в соціально-педагогічній діяльності.

  4. Характеристики творчої особистості.

  5. Інновації в соціально-педагогічній практиці.

  6. Технологія узагальнення передового педагогічного досвіду в системі соціально-педагогічної діяльності:

1.Розвиток творчої особистості як актуальна проблема сучасної соціально-педагогічної науки та практики.

Духовне оновлення України, процес демократизації суспільства , що значною мірою впливають на всі сфери людської життєдіяльності, передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості і співробітництва, багатогранного розвитку особистості, її здібностей і талантів.

Саме тому сьогодні особливо актуальним є завдання щодо створення сприятливого соціального середовища для розвитку творчої особистості юного громадянина. Мається на увазі не лише вплив сім’ї, школи, громадськості на формування особистості, а й тих факторів, які важче виявляються, прогнозуються:

  • творче, культурне, релігійне оточення індивіда;

  • національні традиції;

  • вплив суспільно-економічних явищ;

  • вплив засоби масової інформації тощо.

В Концепції національного виховання підкреслюється, що розвиток індивідуальних здібностей і таланту молоді, забезпечення умов їх самореалізації є пріоритетним напрямом соціально-виховної роботи. Пошук глибоко наукового, гуманного шляху виховання творчо розвиненої, духовно багатої особистості полягає в знаходженні оптимальних змісту, форм та методів соціальної роботи. Тільки на такій основі можна виховати вільних і незалежних, рішучих і відважних, здатних на творчий пошук, критично мислячих людей. Крім того, Концепція національного виховання України розглядає ідеал виховання на сучасному етапі як високоосвічену, професійно компетентну, всебічно розвинену особистість, що наділена глибокою національною свідомістю й державницькою відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими, тілесними, духовно-моральними і естетичними прикметами, родинними і патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативністю .Такий підхід передбачає ставлення до кожного вихованця як до унікальної особистості, до суб’єкта вільного розвитку, визнання його прав, виходячи із сукупності знань про людину та високого професіоналізму соціального педагога.

За цих умов, система соціально-педагогічної роботи виступає своєрідним координатором роботи по узагальненню різних впливів на розвиток особистості дитини, молодої людини. Саме тому, системі соціально-педагогічної роботи потрібна політика протекціонізму з боку держави, суспільства, звернення до її інтересів і запитів. Без такої допомоги неможливо створити ефективні технології соціально-педагогічної діяльності, котрі сприяли б розвитку творчої особистості дитини чи молодої людини, забезпечували б їй можливість активного включення в діяльність по відтворенню суспільства, його духовності, внутрішньої культури і гідності. Саме соціальні педагоги мають здійснювати такий поворот, стати трансляторами творчого оновлення в межах не лише школи, а й суспільства взагалі. Це і проблема і програма дій для кожного соціального педагога, сутність якої – сприяння формуванню та розвитку творчої особистості дитини, її здібностей, обдарувань, творчого мислення, рис характеру тощо.