
- •IV. Засоби, які застосовують при надмірній секреції залоз шлунку.
- •V. Блювотні та протиблювотні засоби
- •VI. Жовчогінні засоби.
- •IX. Засоби, які призначають при порушенні секреторної функції підшлункової залози.
- •I. Засоби, що посилюють скоротливу активність міометрію (утеротоніки)
- •IV. Засоби, які застосовують для збереження вагітності у ранні терміни.
- •Препарати, які застосовують при гіперхромних анеміях
- •Засоби, які стимулюють лейкопоез
- •Антитиреоїдні засоби
- •1. Похідні сульфанілсечовини:
- •2. Похідні гуанідину:
- •Для нотаток
IX. Засоби, які призначають при порушенні секреторної функції підшлункової залози.
Фізіологія: Підшлункова залоза протягом доби виділяє 1,5-2 л соку, у якому міститься більше десяти ферментів. Підшлунковий сік містить також значну кількість бікарбонатів і має лужну реакцію. Це забезпечує нейтралізацію соляної кислоти, яка надходить із шлунка у кишечник, і нормальну роботу панкреатичних ферментів. Останні відіграють надзвичайно важливу роль у трав-ленні білків, жирів та вуглеводів.
Препарати для підвищення секреції підшлункової залози: панкреатин, панкурмен, панзинорм-форте, фестал, ензистал, котазим-форте, дигестал, солізим, нігедаза, сомілаза, мезим-форте, креон.
Усі препарати діють у лужному середовищі та інактивуються у кислому. В зв`язку з цим їх випускають у вигляді драже, капсул, дражированих таблеток. Лікування препаратами проводять курсами від 2 до 4-6 тижнів. При позитивному результаті зникають здуття живота, проноси; поліпшується загальний стан хворого.
Для зменшення секреції підшлункової залози використовують: інгібітори протеолітичних ферментів (контрикал, трасилол, гордокс, амінокапронова кислота та ін.).
Панкреатин – препарат підшлункової залози забійної худоби, в якому містяться ферманти трипсин і амілаза.
Форма випуску: драже і таблетки по 0,25 і 0,5г.
Застосування: 0,5-1г 3-4р/день до їжі.
Механізм дії: амілаза панкреатичного соку забезпечує розщеплення крохмалю і глікогену до дисахаридів; трипсиноген під впливом ентерокінази переворюється на активний трипсин разом з хімотрипсином здійснює розкладання білків до амінокислот.
Застосування:
- хронічний панкреатит
- пухлини або атрофія підшлункової залози
- при гіпофункції шлункових залоз (ахілії)
- антацидний і гіпоацидний гастрит
- хронічний шнтерколіт
- гіперхромна анемія (з вітаміном В12)
Танзинорм форте (Panzynoim forte) – комбінований препарат
Ліпази 6000 ОД
Трипсину 450 Од
Хімотрипсину 1500 ОД
Амілази 7500 ОД
Холевої кислоти 0,0135г
Пепсину 50 ОД
Гідрохлорид амінокислот 0,1г
Соляної кислоти 100 мекв.
Механізм дії: стимулює виділення власних ферментів підшлункової залози, шлунка і тонкої кишки, а також жовчі.
Фармакологічні ефекти:
- забезпечують всмоктування жирів і жиророзчинних вітамінів А,Е,Д,К.
- нормалізує травлення і обмін речовин
Застосування:
- метеоризм
- проноси
- при недостатності підшлункової залози
Застосовують по 1 драже 3рази/день запиваючи невеликою кількістю води, не розжовуючи.
Контрикал – антиферментний препарат.
Отрмають з рогів і легень ВРХ.
Форма випуску: ампули по 30 000 ОД в комплексі з ізотонічним NaCl.
Механізм дії: є інгібітором трипсину хімотрипсину, калікреїну, плазміну – з цими ферментами утворює неактивні комплекси.
Застосування:
- гострий і хронічній рецедивуючий панкреатит.
- панкеонекроз
- для попередження післяопераційного панкреатиту
X. Проносні засоби – це такі лікарські засоби, які після вживання всередину викликають перистальтику кишок і прискорення дефекації.
Класифікація проносних засобів:
І Неорганічні засоби.
1 Сольові проносні засоби: магнію сульфат, натрію сульфат, карловарська сіль, моршинська сіль.
ІІ Органічні засоби.
1 Препарати рослинного походження:
а) рослинні олії - олія рицинова;
б) препарати, що містять антраглікозиди: екстракт крушини рідкий (сухий), таблетки ревеню, настій листя сени.
2 Синтетичні засоби: фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, дуфалак, бісакодил.
Механізм дії: подразнюють рецептори слизової кишок, збільшується об’єм і розріжується їх вміст або розм’якшення калової маси.
Магнію сульфат, Магнію нітрат
Механізм дії: сольові проносні погано всмоктуються в кишках, тому в їх просвіті створюється високий осмотичний тиск. Він перешкоджає всмоктуванню води, яка постійно знаходиться в кишках. Кишки переповнюються водою, що призводить до механічного подразнення рецепторів і рефлекторного посилення перистальтики.
Показання:
- гострі отруєння токсичними агентами
- з метою прискореного виведення гельмінтів
- при загрозі крововиливу в мозок і при його набряку / сприяють перерозподілу крові, що призводить до зниження кровонаповнення судин мозку і ліквідації загрози кров оливу.
Протипокази:
- захворювання органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, цистит, перетоніт)
- наявність механічних перешкод для просування вмісту кишок / защемлена грижа
- захворювання, що супроводжуються кровотечами з матки і ШКТ.
Олія рицинова, Сена (еозин А і В),
Збір проти гемороїдальний: листя сени, кора крушини, трава деревію, плоди коріандру, корінь солодки по 20г.
Фенолфталеїн (таблетки по 0,1-0,2г) – перед сном по 1-2 таблетки
Ізафенін (Izapheninum) – 0,01г (1 таблетка) 2-3 раза/день перед їжею.
Лікарські засоби, які впливають на скоротливу діяльність матки.