1. Зимина а.Н. Основы музыкального развития детей младшего возраста, гл.8. – м.: – Владос, 2000. – 302с.

2. Методичні рекомендації до програми «Я у світі».

3. Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою Карла Орфа.//Музичний керівник. 2011, № 3, С.9.

4. Морева Н. Музыкальные занятия и развлечения в дошкольном учреждении. – М., 2004. – 123с.

5. Імітаційні рухавки.// Дошкільне виховання. 2010, №1, С. 28.

6. Тельгарова Р.А. «Уроки музичної культури». – М.: Просвіта, 1991.

7. Традиційні забавлянки для найменших: прелюдія музичної творчості.// Музичний керівник. 2011, №6, С.4.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8.

ТЕМА: Етапи навчання дітей музично-ритмічним рухам у різних вікових групах. Підготовка педагога до навчання дітей музично-ритмічним рухам.

Кількість годин: 2

ПЛАН

1. Самопідготовка вихователя до музично-ритмічної діяльності з дітьми дошкільного віку.

2. Етапи навчання дітей музично-ритмічним рухам у різних вікових групах.

3. Застосування елементарних музичних інструментів та предметів в процесі музично-ритмічного виховання.

Контрольні запитання та завдання

1. Обґрунтувати важливість самопідготовки вихователя до проведення музично-ритмічного виховання та музично-ритмічної діяльності.

2. Опрацювати літературу за темою.

3. Проаналізувати етапи навчання дітей музично-ритмічним рухам та їх послідовність.

4. Підготувати та провести один з видів музично-ритмічного виховання із застосуванням елементарних музичних інструментів або предметів.

Література

1. Ветлугина Н.А. Музыкальное воспитание в детском саду. – М.: Просвещение, 1981. – С.114-123.

2. Дронова О. Чистова Т. Під звуки музики: методичні рекомендації. Київ /Дошкільне виховання. – 1997- №7. – С.6-7.

3. Методика музичного виховання в дитячому садку. Під ред. С.М. Шоломович. – К.: Музична Україна, 1979. – С. 100-116.

4. Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою Карла Орфа.//Музичний керівник. 2011, № 3, С.9.

5. Імітаційні рухавки.// Дошкільне виховання. 2010, №1, С. 28.

6. Традиційні забавлянки для найменших: прелюдія музичної творчості.// Музичний керівник. 2011, №6, С.4.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9.

ТЕМА: Організація репетиційного процесу. Матеріально-технічне забезпечення музично-ритмічної діяльності.

Кількість годин: 2

ПЛАН

1. Планування музично-ритмічного виховання, репетиційної роботи, варіативність репетиційного процесу.

2. Активізація потреби творчого самовираження дітей у процесі музично-ритмічної діяльності.

3. Стимулювання творчої ініціативи дітей. Мобілізація творчих сил, необхідних для проявлення артистичної волі.

4. Володіння та використання ТЗН та мультимедійних технологій як фактор покращення якості музично-ритмічного виховання дітей дошкільного віку.

Контрольні запитання та завдання:

1. Скласти план репетиційної роботи до проведення однієї з форм музично-ритмічної діяльності, визначити варіанти проведення репетиційного процесу.

2. Опрацювати додаткову літературу за темою.

3. Визначити шляхи активізації потреби творчого самовираження дітей в процесі репетиційної діяльності.

4. Проаналізувати можливості вихователя у створенні ситуацій для стимулювання творчої ініціативи дітей.

5. Проаналізувати вплив використання ТЗН та мультимедійних технологій в процесі музично-ритмічного виховання.

Література:

1. Ильина Е.В. Музыкально-педагогический практикум. – М.: Альма

Матер, 2008. – С.276-280.

3. Петрушин В.И. Музыкальная психология. – М.: Гаудеамус, 2009. –

400с.

4. Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти. – Тернопіль,

Навчальна книга – Богдан, 2011. – Розділи 1-5.

2. Використання ігрових прийомів у процесі ритмічних рухів.

У музичному вихованні дітей дуже велике значення мають музично-ритмічні рухи. Основою ритмічних рухів є музика, а різноманітні фізичні вправи, танці, сюжетно-образні руху використовують як кошти більш глибокого його сприйняття і розуміння.  Роботу будується в цьому розділі на системі ритмічних вправ створену Е.Жаком-Далькрозом; в ній музично-ритмічні завдання поєднуються з ритмічними вправами. Діти поступово накопичують музично-руховий досвід, досвід співвіднесення руху з музикою різного характеру, втілення у вільних виразних рухах образів реального світу та музичного світу і музично-художніх образів. Велика увага приділяється роботі над виразними жестами, мімікою; над инсценированием пісень, казок. При цьому широко використовуються жанри дитячого фольклору, ігри-драматизації, психологічні етюди.  Музично-ритмічні навички та навички виразних рухів придбаних у вправах дозволяють дітям повніше і якісніше проявити себе в танцях.  У процесі систематичних занять по руху у хлопців, розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям поступово доводиться вслухатися в музику для того, щоб одночасно точно виконувати рухи [9, 14].  Дітям молодшого віку властиві наслідувальні руху. Тому для малюків 2х років бажано використовувати в ігрових ситуаціях різноманітні іграшки, за допомогою яких можна спонукати дітей до виконання нескладних дій під музику.  Наприклад: перед заняттям вихователь надягає на руку ляльку (петрушку, зайчика і т.д.) і запрошує дітей у зал. Діти весело марширують, наслідують всіх рухів петрушки, які він показує: плескають у долоні, присідають, кружляють і т.д. З лялькою дітям цікавіше виконувати руху або танцювати.  З перших занять необхідно розвивати прагнення самостійно з творчими елементами виразно рухатися під музику.  Таким чином треба активно розвивати і збагачувати рухову реакцію дітей. У цьому велику допомогу можуть надати ігрові моменти. Наприклад: у грі «Хто з лісу вийшов?», Діти повинні не тільки визначити, хто вийшов з лісу: ведмідь, лисиця, зайчик і ін але й передавати рухом незграбного, повільно ступає ведмедя, швидкого боягузливого зайчик. Кожна дитина по-своєму застосовує вміння та знання в цій грі.  Цікаві ігрові творчі завдання ми проводимо після повторного слухання нового музичного твору. Наприклад: звучить мелодія незнайомій польки. Діти визначають веселий, бадьорий, танцювальний характер музики. І ось вже знайомий вигляд польки можна побачити в рухах інших дітей. Одні за одним хлопці включаються в танець. Танцює вся група.  Для дітей старшого віку використовується магнітофон, програвач. Барвистість звучання оркестрового виконання знайомих творів емоційно впливають на хлопців.  Використання грамзапису у вільний від занять час, дає можливість дітям самостійно імпровізувати руху, складати нескладні композиції танців, хороводів, ігор.  А це є змістом таких музичних ігор, як «Будемо танцювати», «Моя улюблена мелодія», «Визнач танець».  Таким чином, музично-ритмічна діяльність дітей проходить більш успішно, якщо навчання елементів танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музичними іграми та творчими завданнями.  У своїй роботі з розвитку творчості використовується також наочний матеріал: картини, малюнки, музичні інструменти, музично-дидактичні ігри.  Отже, в доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.  У грі діти швидше засвоюють вимоги програми з розвитку співочих та музично-ритмічних навичок і навіть в області слухання музики.  Систематичне застосування ігрових моментів викликає у дітей активний інтерес до музики, до самих завдань, а також сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним матеріалом.  Таким чином, ігрові прийоми на заняттях музики сприяє більш активному сприйняттю музики дошкільнятами, дозволяє в доступній формі долучати їх до основ музичного мистецтва.