
- •1.Світовий океан, його частини. Класифікація морів.
- •2. Походження будова і рельєф дна світового океану. Донні відклади.
- •3. Водний баланс Світового океану.
- •4.Солоність вод Світового океану .Сольовий склад води. Розподіл солоності в Світовому океані.
- •5.Термічний режим Світового океану: тепловий баланс , розподіл температури в Світовому океані.
- •6.Утворення льоду у морі, його фізичні властивості та рух. Льодовитість океанів і морів.
- •7.Хвилі та їх типи
- •8.Циркуляція вод в світовому океані
5.Термічний режим Світового океану: тепловий баланс , розподіл температури в Світовому океані.
Температура води в Світовому океані змінюється від екватора до полюсів і від поверхні в глибину. Найвища вона у верхніх шарах біля екватора (+27...+28°С). З просуванням на північ і на південь від нього температура постійно знижується. Найменші її значення спостерігаються біля полюсів — близько -2°С. Тому більша частина навколополюсних ділянок Світового океану протягом усього року вкрита кригою і льодом.
Трапляються ділянки водної поверхні, де температура вища або нижча навколишніх вод. Це пов'язано з течіями в Океані.
Температура поверхневого шару води в Океані змінюється протягом доби і відповідно до пори року.
Неоднакова температура у верхніх шарах води біля узбережжя та в центральних частинах океанів. Влітку, дуже нагріваючись, великі ділянки суходолу віддають частину тепла прибережним водам. Взимку материки і великі острови охолоджуються й охолоджують воду. Отже, в центральних частинах океанів температура поверхневого шару води влітку нижча, а взимку вища, ніж біля узбережжя.
З глибиною температура різко знижується лише перші 700 м. Далі вона змінюється значно повільніше — в середньому на 2°С на кожний кілометр, тому що сонячні промені не впливають на глибинні шари води. На глибині понад 4 000 м вся вода має однакову температуру — 0°С.
В 1960 році батискаф "Трієст" опустився на дно Маріанської западини. Температура води на її дні виявилася +2°С. Нагрівання придонного шару пояснюється тим, що речовина мантії, нагріваючи земну кору, передає своє тепло водам Океану. А по тріщинах земної кори піднімаються гарячі води з температурою до 400°С.
Розподіл температури поверхневих вод тісно пов’язаний із розподілом сонячної радіації і витратою тепла на випаровування, внаслідок чого він має в значній мірі зональний характер. Хоча ця зональність під впливом місцевих чинників (океанічних течій, вітрів, близькість материків) у багатьох районах значно порушується. Найвищі температури спостерігаються північніше екватора. Тут знаходиться термічний екватор (лінія найвищих температур), положення якого змінюється в залежності від сезонів. Термічний екватор знаходиться приблизно в межах 7-10° північної, а в окремих місцях південної широти. Найвищі температури спостерігаються на поверхні Світового океану в серпні (32°С) поблизу берегів Америки і Азії в Тихому океані. Поверхневі води Світового океану в Північній півкулі тепліші ніж в Південній внаслідок ізоляції вод помірних і низьких широт від холодних полярних вод у порівнянні з Південною півкулею. Середня річна температура поверхневих вод Світового океану – 17,4°С, в Атлантичному океані – 16,9°С, в Тихому – 19,1°С, Індійському – 17,1°С. Добові коливання температури поверхневих вод не перевищують 0,2-0,3°С, а у високих широтах – 0,1°С. найбільші добові коливання спостерігаються в тропіках, де вони досягають 1°С. Добові коливання температури влітку вищі ніж взимку. Річні коливання температури поверхневих вод значно вищі ніж добові і залежать від географічної широти. Найбільші ці коливання в помірному поясі між 30° і 40°, що пояснюється впливом материкових вод. Добові коливання температури спостерігаються до глибини 25-30 м, в окремих районах до 50 м. Річні коливання можуть спостерігатися до глибини 300-400 м.