132. Принципи сучасної державної економічної політики.

В цілому економічна політика має базуватись на відповідних загальних принципах. Під останніми розуміються основні правила (положення), які слід враховувати при її розробці та реалізації.

По-перше, провідним принципом виступає науковість. Наукова обґрунтованість економічної політики визначається тим, як повно в ній враховані вимоги об’єктивних економічних законів, тобто механізм їх дії. По-друге, науковість економічної політики доповнюється і таким принципом як комплексність (системність) здійснення економічних заходів, врахування механізму взаємодії базису і надбудови, економіки та соціальної сфери. Якщо ж ця політика здійснюється несистемно, то вона не дає бажаних результатів. По-третє, принциповим в даній політиці є і реалізм у визначенні співвідношення «мети», «цілей» та «засобів» їх реалізації, тобто реальна оцінка наявного економічного потенціалу.

По-четверте, це принцип конкретно-історичного підходу до розробки економічної політики. Мова йде про те, що вона не може бути єдиною за своїм змістом як «для всіх часів і народів», так і навіть для окремої країни на різних етапах її розвитку.

По-п’яте, це врахування можливостей різних варіантів економічного розвитку країни, тобто принцип альтернативності економічної політики. При цьому вона може бути також орієнтована на першочергове розв’язання окремих проблем, чи захист інтересів окремих сфер.

Шостий важливий принцип економічної політики — це чітка постановка довгострокової мети та визначення основного напряму, форм і методів її досягнення. Тому, з точки зору безпосередньої практики, економічну політику можна розглядати і як процес наукової розробки, на основі пізнаних економічних законів, програми соціально-економічного розвитку країни на відповідний період та її цілеспрямованої реалізації на макро- і мікрорівні.

В такому аспекті економічна політика становить органічну єдність двох складових — економічної стратегії та економічної тактики. Економічна стратегія включає виділення довгострокових цілей розвитку економіки та основних (пріоритетних) напрямів їх досягнення. Економічна тактика — це розробка і впровадження ефективних господарських форм і методів реалізації економічної стратегії.

133. Методи економічної політики.

Залежно від характеру впливу на діяльність економічних суб'єктів розрізняють пряме і непряме (опосередковане) регулювання. Пряме регулювання ототожнюється з адміністративними, а непряме - з економічним методами.

Специфіка прямого методу полягає у тому, що він складає собою комплекс обов'язкових для виконання вимог і розпоряджень державних органів суб'єктам економічної діяльності. Прямий (адміністративний) метод є безальтернативним, він не залишає суб'єктам права вибору, не вимагає від них проведення економічного аналізу, порівняння варіантів і т.д. Прямий метод регулювання часто має високу ефективність, оскільки він починає діяти негайно і охоплює всіх суб'єктів, які діють у відповідному економічному просторі. Прямий метод включає до себе такі важелі (інструменти) як: податки, ліцензії, квоти, тарифи, штрафи, державні капіталовкладення, юридично визначені норми амортизаційних відрахувань, регульовані ціни, субсидії, субвенції, пільгові кредити. Непрямий метод полягає у впливі на економічні інтереси суб'єктів господарювання, створенні таких економічних умов, які змушують їх діяти у вигідному для держави напрямку. Непрямий метод ототожнюється з економічним саме тому, що він вимагає від чинних суб'єктів проведення економічного аналізу та порівняння, дає можливість самостійного вибору. Непрямий метод не руйнує ринкову ситуацію, не обмежує її на відміну від прямого методу. Він тільки видозмінює її. Це надає йому беззаперечну перевагу перед прямим, адміністративним регулюванням. Разом з тим, у опосередкованого регулювання є і певний недолік, який полягає у значному часовому лагу, що виникає між моментом прийняття державних заходів і результатами, які він приносить. Непрямий (економічний) метод охоплює такі інструменти як: бюджетні, податкові, грошово-кредитні, інвестиційні, амортизаційні, інноваційні, індикативне планування, а також морально-психологічний вплив.